Правила оформлення курсової роботи

Курсова робота має бути виконана комп’ютерним способом у відповідності до вимог стандарту ії написання.

Робота оформлюється на аркушах формату А 4 (210 х 297 мм) через 1, 5 інтервали із розрахунку 28 - 30 рядків на сторінці, шрифтом Times New Roman, 14 пт.

Текст розміщується на сторінці, залишаючи береги таких розмірів: верхній, нижній – 20 мм, правий – 10 мм, лівий – 30 мм. Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту роботи і дорівнювати 1, 25 см.

Титульна сторінка роботи оформляється згідно з додатком А. Після титульного аркушу розміщують послідовно: бланк для рецензії наукового керівника на курсову роботу - додаток Б, зміст роботи - додаток В, вступ, перший, другий, третій розділи, висновки, додатки, список використаної літератури.

Текст повинен бути написаний розбірливо, можна виправляти зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту. Допускається наявність не більше двох виправлень (чорного кольору) на одній сторінці.

Заголовки структурних частин змісту, вступу, розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків – слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів і пунктів слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими литерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Відстань між заголовком і подальшим чи попередним текстом має бути в межах не менше рядка (15-мм).

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу в ніжній частині сторінки, якщо після неї розміщено тількі один рядок тексту.

Нумерація сторінок курсової роботи. Сторінки курсової роботи нумеруються арабськими цифрами в правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці, зі збереженням наскрізної нумерації всього тексту. Титульний аркуш, відгук наукового керівника, зміст включають до загальної нумерації, але номер сторінки на них не ставлять.

Нумерація розділів і підрозділів. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки, а їх тексти – з абзацу. Підрозділи у розділах починати з тієї ж сторінки, де закінчується попередній підрозділ. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. В кінці номера та заголовка підрозділу крапку не ставлять.

Ілюстрації. Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми мають відповідати вимогам стандартів ДСТУ 7.1-2006 «Бібліографічний запис. Бібліограффічний опис. Загальги вимоги і правила складання» та ДСТУ 7.80: 2007 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та виданої справи. Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання». Зразок оформлення ілюстрації - додаток И.

Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами в межах розділу та називаються «Рисунок...», що разом з назвою ілюстрації розміщується під рисунком, наприклад: «Рисунок – 3.2 Схема розміщення....» (другий рисунок третього розділу).

Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті. Слова «Таблиця» розміщують зліва над таблицею, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці....» з зазначенням номера таблиці. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують безпосередньо після слова «Таблиця» з великої литери, а підзаголовкі - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком - додаток Ж.

Формули та рівняння. Формули та рівняння наводять безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки, з полями зверху та знизу не менше одного рядка. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера, розділених крапкою. Номер проставляється на рівні формули у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення символів та числових коефіцієнтів формул слід наводити безпосередньо під формулою, в тій самій послідовності, в якій вони наведені в формулі. Перший рядок пояснень починають з абзацу словом «де» - запята. Пояснення кожного символу необхідно починати з нового рядка, відокремлюючи крапкою з комою.

Переліки. Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині підрозділів. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Приклад. В процессі історічного розвитку управлінського обліку сформувались три основні системи обліку:

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.

При посиланнях слід писати: «… у розділі 2 …», «дивись 2.1…», «… на рис. 1.2 …», «… у таблиці 3.1 …», «… за формулою (2.2) …», «… у додатку А…».

Список використаних джерел. Список використаних джерел складається на згадану чи цитовану в роботі літературу. Не рекомендується включати в список літературу, яка, хоч і відноситься до теми, але не була прочитана. Як правило, в список використаної літератури включаються ті видання, які були вивчені в процесі засвоєння теми. Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку.

При оформленні списку використаних джерел слід дотримуватися бібліографічних вимог - додаток И.

Додатки. Додатки потрібно розміщувати у порядку появи посилань на них у тексті. Кожний додаток має починатися з нової сторінки. Додатки позначають посередині рядка прописними літерами (А, Б, В...), наприклад: «Додаток А». Далі, симетрично тексту, друкується заголовок додатка. Коли літер алфавіту не вистачає для нумерації додатків (згідно з вимогами стандарту літери Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ъ не використовуються), пропонується використовувати загальноприйняту систему: за додатком Я слідують додатки АА, АБ, АВ і т.д. Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Якщо додаток являє собою документ, який має самостійне значення і оформляється згідно з вимогами до документу даного виду, то перед його копією вкладають аркуш, на якому друкують «Додаток» – та його найменування.

Сторінки копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок роботи, незважаючи на власну нумерацію сторінок документа.

Ілюстрації, таблиці, формули і рівняння, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах одного додатка, наприклад, рисунок Б. 2 – другий рисунок додатка Б.; таблиця А. 1 – перша таблиця додатка А; формула (В. 3) – третя формула додатку В.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула А.1.