Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Методи контролю. • вирішення тестових завдань;
|
|
• опитування;
• вирішення тестових завдань;
• вирішення ситуаційних задач;
• відпрацювання практичних навичок на фантомі;
• курація вагітних та породіль.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ПОТОЧНОГО ТА
ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
Модуль 2. Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду. Захворювання жіночої репродуктивної системи. Планування сім'ї.
1. Ранні гестози. Патогенез, клініка, діагностика, принципи лікування.
2. Пізні гестози. Класифікація, патогенез, клініка, діагностика.
3. Прееклампсія. Еклампсія. Клініка, діагностика. Принципи лікування.
4. НЕLLР-синдром. Клініка, діагностика, принципи лікування.
5. Передчасне переривання вагітності. Класифікація, клініка, діагностика, тактика лікаря.
6. Істміко-цервікальна недостатність (етіологія, клініка, діагностика, принципи лікування).
7. Переношування вагітності. Діагностика. Ведення пологів при переношуванні вагітності.
8. Аномалії пологової діяльності. Класифікація, клініка, діагностика, тактика ведення пологів.
9. Пологовий травматизм матері. Діагностика, тактика лікаря. Профілактика.
10. Розриви матки при вагітності і в пологах. Класифікація, клініка, діагностика, алгоритм дії лікаря.
11. Пологовий травматизм плода. Діагностика. Профілактика.
12. Передлежання плаценти. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика. Тактика ведення вагітності та пологів при передлежанні плаценти.
13. Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти. Етіологія, клініка, діагностика. Алгоритм дії лікаря.
14. Маткова кровотеча в послідовому і ранньому післяпологовому періоді. Алгоритм дії лікаря.
15. Геморагічний шок в акушерстві. Алгоритм дії лікаря.
16. Визначення ступеня крововтрати. Інфузійно-трансфузійна терапія в залежності від ступеня крововтрати.
17. Основні клінічні форми септичних захворювань в акушерстві. Діагностика. Тактика лікаря. Методи профілактики септичних післяпологових ускладнень.
18. Сучасні погляди на патогенез акушерського сепсису. Класифікація. Клініка, діагностика, принципи лікування.
19. Лактостаз. Мастит. Абсцес молочної залози. Клініка, діагностика, принципи лікування.
20. Пухирний занесок. Патогенез, клініка, діагностика. Тактика лікаря.
21. Кесарський розтин у сучасному акушерстві. Показання до кесарського розтину.
22. Хірургічні методи зупинки маткової кровотечі в акушерстві.
23.Оперативні втручання у послідовому та ранньому післяпологовому періоді.
24. Планування сім'ї у ВІЛ-інфікованих.
25. Шляхи перинатальної трасмісії ВІЛ-інфекції.
26. Загальні та спеціальні методи обстеження гінекологічних хворих:
бімануальне, вагінальне обстеження через пряму кишку, обстеження за допомогою
вaгiнальноro дзеркала. Методи функціональної діагностики стану яєчників.
27. Етіологія, патогенез, класифікація запальних захворювань жіночих статевих органів.
Особливості перебiгy в різні вікові періоди: запалення зовнішніх та внутрішніх статевих органів та піхви.
28. Захворювання, що передаються статевим шляхом (трихоманоз, гонорея, уреаплазмоз,
хламідіоз, генітальний кандндоз, генітальний reрпес, бактеріальний вагіноз.).
29. Туберкульоз жіночих статевих органів.
30. Класифікація розладів менструальної функції: аменорея, альгодисменорея.
31. Дисфункціональні маткові кровотечі. Класифікація. Методи діагностики та лікування.
32. Ювенільна маткова кровотеча. Етіологія, клініка, діагностика, лікування.
33. Клімактерична маткова кровотеча. Етіологія, клініка, діагностика. Лікування.
34. Нейроендокринні синдроми в гінекології.
35. Неплідний шлюб. Обстеження подружньої пари при неплідному шлюбі.
36. Сучасні принципи і методи лікування жіночої неплідності.
37. Протизаплідні засоби. Класифікація, механізм дії та ефективність сучасних протизаплідних засобів.
38. Ендометріоз. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, сучасні методи
лікування.
39. Фонові та передракові захворювання шийки матки. Класифікація. Діагностика. Лікування.
40. Доброякісні новоутворення яєчників. Класифікація пухлин яєчників. Клініка. Діагностика. Лікування.
41 Міома матки. Класифікація, клініка, діагностика. Методи консервативного та оперативного лікування міоми матки. Показання до хірургічного лікування.
42. «Гострий» живіт в гінекології. Диференційна діагностика.
43. Клініка, діагностика та лікування позаматкової вагітності. Післяопераційна реабілітація.
44. Апоплексія яєчника. Диференціальна діагностика з хірургічною патологією.
45. Перекрут ніжки пухлини. Диференціальна діагностика з хірургічною патологією.
46. Розрив капсули пухлини яєчника.
47. Порушення живлення міоматозного вузла. Диференціальна діагностика з
хірургічною патологією.
48. Гнійна тубооваріальна пухлина. Диференціальна діагностика з хірургічною патологією.
49. Аномалії положення жіночих статевих органів. Лікування і профілактика.
50. Вади розвитку жіночих статевих органів. Реконструктивні операції.
51. Штучне переривання вагітності в ранні строки. Методи переривання. вагітності в різні строки (ранні, пізні).
52. Обстеження та передопераційна підготовка гінекологічних хворих до оперативного втручання.
53. Ведення післяопераційного періоду після акушерських та гінекологічних операцій.
12. РОЗПОДІЛ БАЛІВ ДЛЯ ОЦІНКИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА
| Модуль 2 (зміст оцінюваної діяльності) | Максимальна кількість балів |
| Змістовий модуль 3 | |
| Тема 12. Ранні гестози.Гіпертонічні розлади при вагітності. Пре еклампсія. Еклампсія. | |
| Тема 13. Невиношування вагітності | |
| Тема14. Переношування вагітності. Аномалії скоротливої діяльності матки | |
| Тема 16. Акушерські кровотечі під час першого триместру вагітності. Позаматкова вагітність. Акушерські кровотечі під час другої половини вагітності, у пологах та післяпологовому періоді. Інтенсивна терапія і реанімація при кровотечі в акушерстві | |
| Тема 17. Оперативне акушерство. Пологовий травматизм. | |
| Тема 18. Післяпологові септичні захворювання | |
| Рубіжний контроль 1 | |
| Змістовий модуль 4 | |
| Тема 19. Клінічна анатомія і фізіологія жіночих статевих органів. Методи обстеження гінекологічних хворих | |
| Тема 20. Порушення менструальної функції. Нейроендокринні синдроми в гінекології | |
| Тема 21. Ендометріоз. Гінекологічні захворювання дітей та підлітків. Аномалії положення та розвитку жіночих статевих органів. | |
| Змістовий модуль 5 | |
| Тема 22. Доброякісні пухлини жіночих статевих органів. Гінекологічні аспекти захворювання молочної залози. Злоякісні новоутворення геніталій. | |
| Тема 23. Фонові та передракові захворювання жіночих статевих органів. Трофобластичні захворювання. | |
| Змістовий модуль 6 | |
| Тема 24. Запальні захворювання жіночих статевих органів | |
| Тема 25. «Гострий живіт» в гінекології | |
| Змістовий модуль 7 | |
| Тема 26. Неплідний шлюб. Планування сім»ї | |
| Тема 27. Захист учбової історії хвороби. | |
| Рубіжний контроль 2 | |
| Разом поточна навчальна діяльність | |
| Індивідуальна робота студента | |
| Підсумковий модульний контроль | |
| Сума балів за модуль |
Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: «5» — 7 балів, «4» — 5 балів, «3» — 4 балів, «2» — 0 балів.
Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 119.
Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умови виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 68 балів під час практичних занять (4 х 17). Індивідуальна робота студента – 1 бал.
Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 з 80 балів.
Оцінювання дисципліни «Акушерство і гінекологія» в розділі Модулю 2.
Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при oцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою з дисципліни.
Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні Модулю 2 (залікового кредиту) — 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність — 120 балів (60%), за результатами підсумкового модульного контролю — 80 балів (40%).
Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів необхідно надавати перевагу стандартизованим методам контролю: Для контролю рекомендується застосовувати наступні засоби діагностики рівня підготовки студентів: тест-контроль теоретичної підготовки, розв'язування ситуаційних задач, контроль виконання практичних навичок, в умовах, що наближені до реальних.
Для методичного забезпечення опанування модулю 2 дисципліни «Акушерство та гінекологія» колектив кафедри акушерства та гінекології підготовив ряд методичних матеріалів: 1.Методичні розробки для викладачів по проведенню практичних занять за темами. 2.Методичні розробки для студентів по проведенню практичних занять за темами. 3.Методичні розробки для студентів по засвоєнню тем, винесених на СРС.
За темою кожного практичного заняття для кожного студента підготовлено по 10 тестових питань у форматі А у різних варіантах, 1 ситуаційну задачу та 1 практична навичка – за вибором. Для опанування кожної з практичних навичок, окреслених програмою для модулю 2 з акушерства та гінекології, підготовлено методичну розробку, де детально освітлено процедуру виконання кожної з практичних навичок.
Оцінювання поточної навчальної діяльності:
Вага кожної теми в межах модуля 2 представлена у нижченаведеній таблиці і визначається кількістю тем в модулі.
| Традиційна оцінка | Конвертація у бали |
| Модуль 2 | |
| “5” | |
| “4” | |
| “3” | |
| “2” |
При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 5.ти бальною традиційною шкалою.
Оцінка «відмінно» виставляється, у випадку, коли студент знає тему в повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами; дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; правильно відповів на всі тестові завдання, вільно вирішує ситуаційні задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності;
Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає всю тему і добре розуміє її, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоча на додаткові питання студент відповідає без помилок; правильно відповів на 70% тестових завдань; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках;
Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього об'єму програми з предмету та задовільному рівні розуміння його. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; правильно відповів на 50% тестових завдань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.
Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.
Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модулю дорівнює 120 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5”, на кількість тем у модулі (17х7=119 балів для модулю № 2).
Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модулю, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі (17х4=68 балів для модулю №2).
Оцінювання індивідуальної самостійної роботи студентів (індивідуальних завдань): - 1 бал надається у разі написання реферативного огляду за актуальними темами акушерства та гінекології
При вивченні модуля 2 програмою передбачено курацію, написання та захист учбової історії хвороби. Курація гінекологічною хворою та написання історії хвороби проводиться у час, відведений для самостійної роботи студента на кафедрі. Захист історії хвороби проводиться під час практичного заняття. При оцінюванні історії хвороби традиційні бали конвертуються у відповідності до таких при вивченні даного модуля.
Оцінювання самостійної роботи студентів по підготовці до аудиторних практичних занять здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.
Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу i не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється та оцінюється під час підсумкового модульного контролю.
За розділами акушерство та гінекологія проводиться два тестових (рубіжних) контроля. Тестовий контроль проводиться у формі вирішення типових ситуаційних завдань формату КРОК -2 у кількості 30 в комп’ютерному класі кафедри. Конвертація в бали здійснюється наступним чином:
Вірно вирішено від 90-93%- 4 балів;
від 93-96%- 5 балів
від 96-100%- 7 бали.
Підсумковий модульний контроль:
Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.
До підсумкового контролю допускаються студенти, які відвідали усі, передбачені програмою аудиторні заняття, виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Форма проведення підсумкового модульного контролю є стандартизованою i включає контроль теоретичної i практичної підготовки.
Засобами визначення рівня засвоєння матеріалу є контроль виконання 5 практичних навичок; 4 ситуаційних задач (по 3 запитання в кожній). Максимальна кількість балів, яку студент може отримати під час модульного контролю складає 80балів. Кількість балів за демонстрацію виконання практичних навичок складає 20 балів. Практична навичка виконана методично вірно - 4 бали, виконано з недоліком- 2 бали, не виконано - 0 балів. За вирішення ситуаційних задач – 60 балів. У разі правильної відповіді на запитання-5 балів, при неповній, або, невірній відповіді-0 балів.
Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80.
Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.
Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою з дисципліни.
Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні Модулю 2 (залікового кредиту) — 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність — 120 балів (60%), за результатами підсумкового модульного контролю — 80 балів (40%).
Конвертація кількості балів з дисципліни в оцінки за шкалою ECTS та за чотирибальною (традиційною) шкалою
Бали з дисциплін незалежно конвертуються як у шкалу ECTS, так і у чотирибальну шкалу. Бали шкали ECTS у чотирибальну шкалу не конвертуються і навпаки.
Студенти, які навчаються на одному курсі за однією спеціальністю, на основі кількості балів, набраних з дисципліни, ранжуються за шкалою ЕСTS таким чином:
| Оцінка ECTS | Статистичний показник |
| «А» | Найкращі 10 % студентів |
| «В» | Наступні 25 % студентів |
| «С» | Наступні 30 % студентів |
| «D» | Наступні 25 % студентів |
| «E» | Останні 10 % студентів |
-
Ранжування з присвоєнням оцінок «A», «B», «C», «D», «E» проводиться деканатами або іншим структурним підрозділом за рішенням вченої ради навчальним відділом для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю і успішно завершили вивчення дисципліни. Ранжування студентів – громадян іноземних держав рекомендовано за рішенням вченої ради проводити в одному масиві зі студентами – громадянами України, які навчаються за тією ж спеціальністю.
Студенти, які одержали оцінки «FX» та «F» («2») не вносяться до списку студентів, що ранжуються, навіть після перескладання модуля. Такі студенти після перескладання автоматично отримують бал «E».
Оцінки з дисципліни «FX», «F» («2») виставляються студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.
Оцінка «FX» виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зарахований підсумковий модульний контроль. Ця категорія студентів має право на перескладання підсумкового модульного контролю за затвердженим графіком (але не пізніше початку наступного семестру). Повторне складання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів.
Оцінка «F» виставляється студентам, які відвідали усі аудиторні заняття з модуля, але не набрали мінімальної кількості балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до підсумкового модульного контролю. Ця категорія студентів має право на повторне вивчення модуля.
За дозволом ректора студент може підвищити оцінку з дисципліни шляхом перескладання підсумкового модульного контролю (не більше трьох разів за весь період навчання).
Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму з дисципліни, також конвертуються кафедрою у традиційну чотирибальну шкалу за абсолютними критеріями як нижче наведено у таблиці.
| Оцінка за багатобальною (200) шкалою | Оцінка за чотирибальною шкалою |
| Від 170 до 200 балів | «5» |
| Від 140 до 169 балів | «4» |
| Від 139 до мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент | «3» |
| Нижче мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент | «2» |
Примітка. За рішенням вченої ради ВНЗ може встановити для оцінки «5» критерії 180-200 балів, для оцінки «4» — критерії 140-179 балів.
Примітка 2. При використанні інших багатобальних шкал застосовуються пропорційні критерії.
Примітка 3. Ці критерії також застосовуються при визначенні оцінки за модуль за необхідності.
Оцінка ECTS у традиційну чотирибальну шкалу НЕ конвертується, оскільки шкала ECTS та чотирибальна шкала є незалежними.
Багатобальна та чотирибальна шкали характеризують фактичну успішність кожного студента із засвоєння навчальної дисципліни. Шкала ECTS є відносною, порівняльною, рейтинговою, яка встановлює належність студента до групи кращих чи гірших серед референтної групи однокурсників (факультет, спеціальність). Тому оцінка «А» за шкалою ECTS не може дорівнювати оцінці «відмінно», а оцінка «В» – оцінці «добре» тощо. Як правило, при конвертації з багатобальної шкали межі оцінок «A», «B», «C», «D», «E» за шкалою ECTS не співпадають з межами оцінок «5», «4», «3» за традиційною шкалою.
|
|