Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Матеріальна і духовна культура східних слов'ян






Культура Київської Русі – яскраве явище європейської середньовічної

культури. Київська Русь залишила помітний слід у світовій історії. Вона

проіснувала з IX до середини XIIІ ст. То була одна з найбільших монархій

раннього Середньовіччя, яку можна порівняти хіба що з імперією Карла

Великого.

Основні заняття і суспільні відносини. Основою культури Київської Русі

була багатовікова самобутня культурна традиція східнослов'янських племен.

Археологічні матеріали свідчать, що до середини I тисячоліття нашої ери в

господарському укладі слов'ян давно вже переважало землеробство - підсічно-

вогневе в поліській зоні й орне - у лісостепу. Для обробки землі предки сучасних

українців застосовували плуг і соху, використовували тяглову силу волів і коней.

До цього часу в лісостепу давно переважало двопілля - одне поле засівалося, а

друге залишалося під паром. Скотарство, полювання, рибальство і бортництво

(лісове бджільництво) для основного населення Русі стали до того часу

підсобними, хоч і дуже важливими, промислами.

Досить високого рівня досягло до Х віку і ремесло. Виготовленням виробів

із заліза і кольорових металів займалися переважно майстри-професіонали.

Ковальська справа вважалася заняттям почесним і навіть чаклунським.

Розвивалися гончарна справа, ткацтво, вичинка й обробка шкіри, різьблення

по каменю і дереву. З льону, конопель і вовни слов'янки ткали чудові сукна і

полотна, їм було знайоме складне малюнкове ткання і вишивка. Високим умінням

відрізнялися майстри обробки шкір. Недаремно в усній народній творчості

склалися оповіді про кожем'як - людей умілих, сильних і відважних. Усього ж

дослідники нараховують у названий час в давньоруських містах від шістдесяти до

ста різних ремісничих спеціальностей.

Торгівля Русі здійснювалася не тільки з Візантією і країнами Сходу, але і з

Північною і Західною Європою, куди руські купці (рузарії, як їх називали

латинські хроніки) везли свої і східні товари. Відбувалося швидке зростання міст.

Традиційне (звичаєве) право було нелегко замінити державним. Процес впровадження першого писаного закону “Руської правди”

(ХІ-ХІІ ст.) супроводився численними конфліктами, описаними літописом.

Як і в інших народів, князівська влада у слов'ян на стадії розкладання

суспільного ладу і військової демократії підкорялася раді старійшин і загальним

племінним зборам. Зазвичай князя обирали або призначали для відсічі

зовнішнього ворога, але по мірі формування князівських дружин з молодців,

готових за командою вдатного ватажка “пошукати собі честі, а князеві слави” в

набігах на сусідні території і племена, його фактично стала обирати дружина.

У IX-X ст. широко використовуються такі види зброї і спорядження,

як важкі мечі, метальні машини (мортири, катапульти), кистені на ланцюгу або

ремені, бойові сокири, булави, дротики. Пізніше з'явилася кіннота,

використовуються кольчуга, шолом. Давньоруські воїни уміло влаштовували

засідки, могли довго переховуватися під водою, дихаючи через тростинку. Іноді

вони навмисне кидали здобич, щоб переслідувачі зайнялися її розподілом: тоді

слов'янські воїни раптово нападали на ворога.

Древні слов'янські вірування були язичницькими і ґрунтувалися на обожнюванні сил природи. Все життя слов'ян пронизувала віра у

втручання надприродних сил, залежність людей від богів і духів.

Найбільше вражали слов'ян явища природи, пов'язані з виявом сили та міці:

блискавка, грім, сильний вітер, палахкотіння вогню. Не випадково верховним

божеством був Перун - бог блискавки і грому, який, як і всі інші боги, втілював у

собі добрий і злий початок: він міг уразити людину, її житло блискавкою, але

водночас він, згідно з міфом, переслідує Змія, який переховується в будь-якому

предметі, наздоганяє і вбиває його. Після перемоги над Змієм іде дощ і очищає

землю від нечистої сили. Не менш сильними і грізними були Сварог - бог вогню;

Стрибог - бог вітрів, який втілює стріли і війну; Даждьбог - бог успіху, який

ототожнювався з сонцем; Хорс - бог сонця (іноді місяця); Симаргл - бог

підземного світу, як він здебільшого трактується. Уявляли його в образі крилатого

пса та інш.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.