Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Форми та методи роботи з батьками.




 

Форми соціально-педагогічної роботи - варіанти організації взаємодії соціального педагога з клієнтами, спрямовані на створення умов для позитивної активності дітей та молоді, вирішення відповідних завдань соціалізації, надання допомоги і підтримки. У практиці соціально-педагогічної роботи фахівці використовують значну кількість різноманітних форм, проте всі вони мають специфічні ознаки: функціональність (пріоритетність для певного напряму соціально-педагогічної діяльності); структурність (відповідність спеціальним вимогам до підготовки та проведення окремих типів форм); інтегративність (результати, отримані при використанні одних форм, сприяють впровадженню інших). У соціально-педагогічної роботи форми класифікують за кількістю учасників (індивідуальні, групові, масові); домінуючим засобом впливу: словесні (лекції, бесіди, диспути); практичні (аукціони, тренінги, ярмарки послуг тощо); наочні (газети, плакати, соціальна реклама, показ відеофільмів тощо); відповідно до напрямів соціально-педагогічної діяльності: соціальна профілактика (лекції, бесіди, тренінги, буклети, відеоматеріали і т.д.); корекційно-реабілітаційна роботи (вправи з формування певних навичок, супровід, консультування і т.д.); соціально-педагогічна захист (патронаж, консультування, листування, оформлення документів тощо)

Вивчення практики застосування вчителями та соціальними педагогами форм роботи з батьками, теоретичний огляд наукових праць з питань організації навчання дорослих дозволяють говорити про те, що традиційно використовується лекційна система, хоча доведено, що найкраще засвоюються знання, які здобуті самостійно, в активній діяльності (А . Дистервег, В. І. Лозова, П. І. Підкасистий). І.М. Трубавіна наводить приклади форм, які дозволяють активізувати пізнавальну діяльність батьків.

Педагогічний десант - виступи педагогів на підприємствах, в установах, де працюють батьки, в мікрорайонах, на літніх майданчиках з проблем, які хвилюють батьків. Можливе попереднє опитування на предмет виявлення актуальних тем. Здійснюється також по гарячих слідах події небажаної події, яке хвилює батьків. Може включати в себе відповіді на запитання батьків, групові та індивідуальні консультації, пересувні виставки педагогічної літератури, тематичні стендовики, анкетування батьків. Мета: надання послуг просвітницького характеру, профілактика небажаних явищ в сім'ї, налагодження контакту з батьками, вирішення їх проблем педагогічними методами, залучення їх до співпраці в батьківських клубах, комітетах, курсах тощо .

Доцільно поєднання колективних, групових та індивідуальних форм взаємодії. Критерієм класифікації є кількість батьків, включених у взаємодію з класним керівником або педагогічним колективом. Якщо форма роботи - елемент організації, то метод - це засіб впливу. Між собою вони органічно пов'язані, обумовлюють один одного, складають таке тісне діалектичну єдність, що нерідко між ними буває важко провести лінію .Зміст всіх форм роботи школи з родиною полягає в організації активного виховного їх взаємодії, спрямованого на всебічний розвиток підростаючого покоління. В основі цієї взаємодії - постійна увага школи до розвитку дитини, своєчасні і педагогічно обгрунтовані конкретні рекомендації вчителів, вивчення особливостей і можливостей кожної сім'ї, надання практичної допомоги сім'ї при труднощі у вихованні .



Батьківські конференції - форма роботи з батьками, яка була популярною в 60-ті роки. Передбачала доповіді педагогів і батьків з актуальних проблем сімейного виховання, відповіді на запитання та обмін досвідом сімейного виховання з певної проблеми. Тема конференції повідомлялася заздалегідь. Її проведення супроводжувалося виставкою педагогічної та дитячої літератури, іграшок, дитячого одягу, страв для дітей, поширенням пам'яток для батьків і дітей. Оскільки у 60-ті роки ці конференції проводилися за допомогою партійних, профспілкових, радянських організацій, то зараз ця підтримка відсутня, необхідно залучати спонсорів, стимулювати виступи батьків та педагогів на конференціях, розробляти буклети, пам'ятки, брошури для батьків з актуальних проблем сімейного виховання .

Консультації - форма роботи з батьками, яка передбачає надання спеціалістом допомоги батькам, які звернулися за нею з різних проблем сімейного виховання. Ці проблеми є непередбаченими для консультанта, тому вимагають від нього не лише глибокої підготовки, а й умінь проаналізувати проблеми, виділити їх причини та наслідки, володіти системним підходом у вирішенні проблем. Консультації можуть бути: а) за кількістю сімей: масовими, груповими, індивідуальними; б) за участі членів родини: з усією родиною, з батьком, матір'ю та дитиною, в) за місцем проведення: у стаціонарному приміщенні (школі, центрах соціальної допомоги) і не в стаціонарних умовах, виїзні (на підприємствах, установах освіти, за місцем проживання, клубах). Консультації передбачають проведення анкетування, бесіди, спостереження, тестування, і тому консультанти повинні мати всі необхідні кошти для цього на своєму робочому місці. Доцільним було існування на підприємствах консультаційних бюро, пунктів для батьків з питань сімейного виховання, тому що не всі батьки можуть звернутися за консультацією в центр соціальної допомоги, а на перерві або після роботи це можливо. У таких бюро, пунктах висвітлювався досвід сімейного виховання окремих сімей, пропонувалася література для самостійного опрацювання, пам'ятки, буклети, брошури.



Сімейна шкатулка - підбір матеріалів з ​​досвіду сімейного виховання. Може включати опис традицій, сімейних свят, щоденник матері, опис складних ситуацій з варіантами їх вирішення. Сім'ї запрошуються до читання та обміну матеріалами.

Ще однією формою соціально-педагогічної роботи з батьками є поширення серед них буклетів і брошур про права дитини, попередження насильства в сім'ї, подоланні стресу, конфліктів, дитячих примх, про навчання дітей безпечній поведінці. Цю роботу здійснює в Україну міжнародний гуманітарний центр «Розрада» в м. Києві. Їх буклети розповсюджуються в школах, райвно, психологічних службах, центрах соціальних служб для молоді безкоштовно, але керівники центру вважають, що вони повинні бути скрізь: у лікувальних закладах, на роботі, закладах відпочинку тощо. Ці буклети містять цитати з міжнародних документів про права дитини, роз'яснення їх, поради щодо їх застосування, адреси установ, куди слід звертатися у разі порушення цих прав, опис типових ситуацій та шляхи їх вирішення, конкретні поради і рекомендації щодо поведінки в екстремальних ситуаціях.

Аукціон знань - активна, але маловідома форма перевірки знань. Аукціон передбачає:

1. Підготовку: а) прийом заявок на участь в аукціоні (з відповідями). Заявки можуть бути колективні та індивідуальні, їх приймає аукціонне товариство (3-4 організатора); б) оформлення кабінету (молоток, кафедра), в) призи з цінами в жетонах.

2. Проведення аукціону: ведучий повідомляє про заявку, вислуховує відповіді, запитує «хто більше?», Закриває обговорення: «Продано», коли відповіли всі бажаючі, переможці отримують жетони.

3. Підведення підсумків: ті, хто отримав жетони, вибирають призи. Призи присуджуються також найбільш активним учасникам.

Формою просвітництва батьків є аналіз виховних ситуацій на зборах. Виховна ситуація - це спеціально заданий педагогом стан виховного процесу в середовищі (групі) вихованців; це сукупність зовнішніх і внутрішніх умов, обставин, взаємин, які склалися в даний момент між суб'єктами виховного процесу, які спрямовані вихователем на позитивні зміни у системі міжособистісних відносин і в особистості кожного з вихованців. Виховні ситуації можуть бути спеціально створеними і непередбаченими.

Інтелектуальні сімейні вечори - складна форма, яка поєднує в собі кілька форм з метою організації змістовного дозвілля, просвітництва, профілактики негативних явищ, корекції сімейних відносин. С.В. Толстоухова розробила наступні теми вечорів.

1. «Круглий стіл». Тема обирається і повідомляються заздалегідь. На початку проводиться бесіда між 3-4 учасниками, які ставлять проблему, обґрунтовують її актуальність, аналізують між собою. Присутні задають питання, слухають. Ставиться ключове питання для суперечки.

2. «Доповідач-опонент». Присутні поділяються за бажанням або за допомогою ігрового моменту (скласти розрізані малюнки на 3-х столах, елементи малюнків видаються провідним на початку вечора) на 3 команди: доповідачі, опоненти, журі. При цьому члени сім'ї можуть бути навіть у різних командах. Соціальний педагог повідомляє правила і тему гри. Правила гри: протягом 15 хвилин групи обговорюють питання, яких ставиться три (за кількістю ролей у грі, кожна команда наступного раунду змінює роль), потім будують логіку доповіді з поставлених питань, обирають спікерів.

3. «Утопічні ігри». Будується на висуванні нереальних в цей час і в даному виді ідей. Із запропонованих ідей вибираються раціональні з урахуванням їх перспективності. Для вироблення ідей складаються групи з 4-5 осіб, які протягом 20 хвилин готують, а потім пропонують журі свої прогнози бажаного і небажаного майбутнього, можливі варіанти дії в цих умовах.

4. «Дебати». Пропонується тема. Учасники поділяються на дві групи: тих, хто відстоює твердження, і тих, хто його заперечує. Суддя на основі попередньо визначених критеріїв визначає, чи можна цю ідею втілювати в життя, за яких умов.

5. «Круг». 5-6 учасників сідають навколо столу для обговорення проблеми. Обов'язкова умова: кожен послідовно виступає по колу кілька разів. Розвивається вміння слухати колегу, виражатися коротко, конкретно, не повторюючи вже сказаного, приходити до згоди.

6. «Техніка співпраці». Характеризується зміною групової та індивідуальної роботи. Після відносно короткого (10-15 хвилин) групового мозкового штурму учасники розходяться, щоб індивідуально подумати над проблемою ще деякий час (5-10 хвилин), записати додаткові ідеї, модифіковані або розширити наявні пропозиції.

7. «Продуктивна гра».

I етап. «Постановка проблеми». Мета - методом мозкового штурму визначити (перерахувати) проблеми в межах запропонованої теми. Експерти аналізують висунуті проблеми і відбирають найбільш значущі для подальшого вирішення.

II етап. «Вироблення ідей». Мета - знайти вирішення проблеми на рівні ідеї, без детальної конкретизації. Експерти аналізують ідеї, відбирають найбільш продуктивні для подальшої роботи.

III етап. «Моделювання». Мета - конкретизувати ідеї на рівні детальної розробки.

IV етап. «Захист моделей». Проходить як відкрите засідання вченої ради, в ході якого представники захищають вироблені моделі. Вчена рада обирається зі складу учасників гри, визначає процедуру захисту, заслуховує доповіді, рекомендує обрані моделі для втілення.

Проблеми для рішення: «Ідеальна сім'я», «Викорінення насильства в сім'ї», «Попередження негативних звичок у членів сім'ї», «Боротьба сім'ї з алкоголізмом, наркоманією, курінням», «Нормалізація дитини в сім'ї», «Моральне виховання в сім'ї" ( економічне, трудове, естетичне ...).

8. Мозкова атака - метод, в основі якого лежить генерування нових ідей. Здійснюється відповідно до особливостей мислення людей: ті, хто здатний до фантазії, стають генераторами нових ідей, ті, хто є реалістами, - критиками. Рішення проблеми здійснюється по етапах:

1. Мотивація до колективного вирішення проблеми.

2. Постановка проблеми, сутність, причини виникнення, шляхи вирішення, які вже застосовувалися, ефективність цих заходів, традиційні шляхи, які взагалі існують, і можливості їх застосування, наслідки для майбутнього, ключове питання: Як запобігти ...? Як усунути ...? Як поліпшити ...?

3. Генерація ідей групою генераторів.

4. Аналіз і критика ідей. Пошук та запис негативного в ідеях.

5. Вибір кращого варіанту вирішення проблеми.

Завершуються інтелектуальні сімейні вечори підбиттям підсумків

і аналізом проведених заходів .

Таким чином, форми соціально-педагогічної роботи з батьками - це варіанти організації взаємодії соціального педагога з дорослими, спрямовані на створення умов для активізації пізнавальної діяльності батьків, рішення необхідних задач, надання допомоги і підтримки.

Для того щоб робота з батьками була найбільш ефективною соціальний педагог повинен використовувати також різні методи роботи, найбільш поширеними серед яких є:

Педагогічний лекторій. Передбачає надання батькам систематизованих знань з теорії виховання, залучення їх уваги до актуальних проблем виховання з допомогою лекцій, бесід.

Університет педагогічних знань. Передбачає серйозну підготовку з теорії виховання. Заняття проходять у формі лекцій та семінарів. Батьки беруть участь в обговоренні проблем.

Відвідування батьків удома. Це сприяє налагодженню контактів з родиною, з'ясуванню її загальної та педагогічної культури, умов життя учня, консультуванню щодо єдиних вимог до дитини, обговоренню відхилень у його поведінці, прийняттю необхідних заходів щодо їх запобігання і т.д. Відвідувати батьків учнів можна маючи запрошення від них або домовившись заздалегідь. Несподіваний прихід соціального педагога викликає незручність, збентеження батьків. Під час зустрічі педагог має підкреслити позитивне в дитині, тактовно звернути увагу на недоліки, разом поміркувати над тим, як усунути їх. Дуже важливо створити атмосферу довіри і доброзичливості.

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.01 сек.)Пожаловаться на материал