Розвиток партнерств з місцевою владою та громадою.

Державно-приватне партнерство – це своєрідний інституційний та організаційний альянс державної влади і приватного бізнесу, створений задля реалізації суспільно значущих проектів у широкому спектрі діяльності – від розвитку стратегічно важливих галузей економіки до надання суспільних послуг у масштабах всієї країни чи окремих територій.

Характерними ознаками державно-приватного партнерства, що відрізняють його проекти від інших форм відносин держави й бізнесу, є:

– визначені строки дії угод про партнерство.

Проекти, як правило, створюють під конкретний об’єкт (порт, дорога, об’єкт соціальної інфраструктури), який мають завершити у встановлений термін;

– специфічні форми розподілу відповідальності між партнерами.

Держава декларує мету проекту з позиції суспільних інтересів і визначає вартісні та якісні параметри, здійснює моніторинг реалізації проектів, а приватний партнер бере на себе оперативну діяльність на різних стадіях проекту – розробку, фінансування, будівництво й експлуатацію, управління, практичну реалізацію послуг споживачам;

– специфічні форми фінансування проектів.

За рахунок приватних інвестицій, доповнених державними фінансовими ресурсами, або ж – спільне інвестування декількох учасників;

– поділ ризиків між учасниками угоди на основі відповідних домовленостей.

У «Зеленій книзі про державно-приватне партнерство» (2004 р.), прийнятій у рамках Євросоюзу, визначено два типи такого партнерства:

- договірного характеру. Відповідно до нього приватній особі за виконану роботу чи надані послуги гарантована винагорода від публічної організації та/або безпосередніх користувачів, і це регулюється директивами ЄС щодо проведення публічних тендерів.

- інституційного характеру. В його межах можливе формування нової юридичної особи, співзасновниками якої є публічна і приватна організації.

Місцева влада може створювати партнерські стосунки з приватним сектором у наступних випадках [4, c.55]:

– проект не може бути реалізовано за рахунок фінансових ресурсів або спеціальних знань місцевої влади;

– бізнес-партнер підвищить якість і рівень виконання проекту або надання певних послуг;

– участь бізнес-партнера прискорить упровадження проекту;

– участь бізнес-партнера в державних проектах підтримують споживачі послуг;

– є можливість для конкуренції між компаніями, що бажають взяти участь у партнерстві;

– немає нормативних та законодавчих заборон для участі бізнес-партнера у реалізації проекту або наданні послуг;

– результат співпраці є вимірюваним;

– проекти або послуги, що реалізують у партнерстві з бізнесом, надають інноваційні ідеї і стратегії для подальшого розвитку певної галузі;

– існує попередній позитивний досвід роботи органів влади з приватним сектором.

Верховна Рада України на засіданні 1 липня 2010 року ухвалила Закон «Про основні засади взаємодії держави з приватними партнерами». Закон визначає правові, економічні та організаційні засади взаємодії державних та приватних партнерів, врегульовує відносини, пов’язані з підготовкою, виконанням та припиненням договорів, що укладаються в рамках державно-приватного партнерства, встановлює гарантії додержання прав та законних інтересів сторін таких договорів.