Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Японська модель СВС.




 

Найхарактернішою рисою японської моделі є активна роль держави. У зв’язку з тим, що держава тривалий час брала участь у стратегічному плануванні бізнесу, частково підхід до соціальної відповідальності японської моделі нагадує європейський, оскільки роль держави теж є дуже впливовою. Водночас японський бізнес більше, ніж європейський, зосереджується на внутрішніх програмах, завдяки яким компанія стає для працівника сім’єю.

Основні риси японської системи соціальної відповідальності визначає низка концепцій, яких немає в американській моделі. Найважливішими з них є колективне прийняття рішень, відповідальність перед працівниками та соціальна відповідальність керівництва.

Так, Японія першою у світі стала розвивати так званий менеджмент із «людським обличчям». У бідній на природні ресурси країні традиційно культивується принцип «Наше багатство – людські ресурси», відповідно до якого створюються умови для найбільш ефективного їх використання. До найбільш поширених напрямів соціальної відповідальності перед працівниками належать такі, як система довічного найму, допомога в придбанні житла, стимулювання сімейних династій, навчання спеціалістів, фінансова допомога при народженні дітей, а потім їх навчанні, щедрі вихідні допомоги, корпоративні пенсії.

Протягом останніх років у соціальній відповідальності Японія набирає обертів, охоплює всю структуру управління в компанії, не обмежуючись внутрішнім спрямуванням. Тут підприємства реорганізовують свої структури через заснування офісу соціальної відповідальності бізнесу, що їх традиційно контролювали відповідні відділи, такі як відділ інвестицій та відділ управління навколишнього середовища. Певна кількість японських корпорацій заснували департаменти соціальної відповідальності бізнесу, які розповсюджують інформацію про соціальну відповідальність, приділяючи значну увагу зацікавленим партнерам та публікуючи звіти. У формуванні соціальної відповідальності японський бізнес більшою мірою зосереджується на внутрішніх програмах.

Отож, в японській моделі соціальної відповідальності, значним є вплив держави, розповсюджена практика серед компаній володіння об’єктами соціальної інфраструктури; забезпечення соціально-побутових благ на колективній основі; поширеність соціально-побутових ініціатив, що спрямовані на задоволення потреб працівників.
50. Методи та процедури оцінювання ефективності програм КСВ. Соціальний аудит.

Розрізняють такі види ефективності корпоративної соціальної політики:

1) результативність = Р / М – відношення отриманого результату до поставленої мети (ефективніша та діяльність, яка дозволяє досягти бажаних результатів);



2) економічність = Р / В – відношення результатів до витрат ресурсів (ефективніша та діяльність, яка дозволяє отримати результат з меншими витратами);

3) доцільність = М / П – відношення цілей до реальних соціальних проблем (ефективніша та діяльність, яка дозволяє вирішити реальні соціальні проблеми).

Причому дана ефективність може оцінюватися з двох основних позицій: для суспільства (сукупність раніше недоступних благ, кількість людей що їх отримали тощо) та для бізнесу (досягнення більшої популярності, поліпшення громадської думки, зростання фінансових показників, капіталізація).

Соціальний аудит – процес, який дозволяє організації оцінити і продемонструвати її вклад у вирішення соціальних, економічних та екологічних проблем.

Соціальний аудит допомагає зрозуміти, в якій мірі організація виконує суспільні цілі і цінності, з якими вона консолідується, оцінити ступінь досягнення некомерційних цілей шляхом систематичного і регулярного моніторингу її діяльності та поглядів представників заінтересованих сторін, стейкхолдерів, що мають відношення до їх діяльності.

На сьогоднішній день не має єдиної форми та загальновизнаної схеми проведення соціального аудиту. Світовий ринок послуг з проведення соціального аудиту знаходиться на стадії зародження. На сьогоднішній день налічується близько 30 аудиторських структур (агенції, суспільні організації), які роблять соціальний аудит. Найвідоміші: «Віжео» (Франція), «Аванзі» (Італія), «Сам» (Швейцарія) та ін.

В Україні тема соціального аудиту знаходиться поки що в стадії первинного дослідження і попереднього обговорення у середовищі спеціалістів.

 



Данная страница нарушает авторские права?

mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2017 год. (0.007 сек.)