Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тиск влади на пресу






У незалежній Україні, як і в радянській, влада для залякування і шантажу опонентів продовжувала за традицією використовувати прокурорські органи – вони, як і колись, мають право нагляду за дотриманням законодавства. Першою газетою, яка потрапила на зуби прокуратурі (Генеральній!), була газета ”Вечірній Київ” – надто самостійна і надто критична.

Цей прецедент, створений Генпрокуратурою, набув міжнародного резонансу. Із заявою про порушення прав людини та свободи слова виступили українські та зарубіжні (акредитовані в Україні) журналісти.

Наведені факти характерні тим, що влада для розборок з приводу політичних позицій, оцінок, симпатій чи антипатій, висловлених у пресі, які не збігаються з офіційною точкою зору, широко використовувала органи прокуратури. Ці органи, які мали б за законодавством стежити, щоб не порушувались закони, самі йшли на їх порушення, догоджаючи можновладцям. Отже, цим утискувалась свобода слова в Україні та порушувались права людини, зокрема право вільно висловити свою думку та право на інформацію.

 

 

45. Поняття дієвості і ефективності журналістської діяльності.

 

Термін «дієвість» почав використовуватись в журналістиці значно раніше, ніж термін «ефективність». Під дієвістю преси слід мати на увазі оперативну, безпосередню реакцію соціальних інститутів і посадових осіб на її виступи (Москаленко).

Ефективність - міра задоволення потреб аудиторії в масовій інформації. Чинники впливовості журналістських матеріалів

«результати впливу на людину і суспільство, результати, які можна виміряти на рівні свідомості і практики, а також оцінити з точки зору суспільного процесу» - Москаленко.

 

46. Поняття інформації як складової частини суспільних обов'язків і взаємодій.

 

Універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань та думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки (ЮНЕСКО).

 

Обов’язки журналіста: Журналіст зобов'язаний: (Закон про пресу)

 

1) дотримуватися програми діяльності друкованого засобу масової інформації, з редакцією якого він перебуває у трудових або інших договірних відносинах, керуватися положеннями статуту редакції;

 

2) подавати для публікації об'єктивну і достовірну інформацію;

 

3) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їх авторства або збереження таємниці авторства;

 

4) відмовлятися від доручення редактора (головного редактора) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення Закону;

 

5) представлятися та пред'являти редакційне посвідчення чи інший документ, що засвідчує його належність до друкованого засобу масової інформації;

 

6) виконувати обов'язки учасника інформаційних відносин;

 

7) утримуватися від поширення в комерційних цілях інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг тощо.

 

Журналіст несе відповідальність в межах чинного законодавства за перевищення своїх прав і невиконання обов'язків.

 

1. Основними принципами інформаційних відносин є:

гарантованість права на інформацію;

відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією;

достовірність і повнота інформації;

свобода вираження поглядів і переконань;

правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації;

захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

 

47. Поняття інформації.

інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути
збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному
вигляді

З Москаленка: Спочатку інформацію сприймали як повідомлення, що передається людьми. Із середини ХХ століття вона описується як загальнонаукове поняття, що включає в себе обмін відомостями між людьми, людиною і автоматом, автоматом і автоматом, обмін сигналами у тваринному світі.

Є статистичний і смисловий підходи до аналізу інформації. У першому важливо, скільки знаків, сигналів. Змістова ж складає основу спілкування між людьми: обмін ідеями, досвідом, емоціями, результатами інтелектуальної діяльності. Тобто ми підходимо до поняття соц..інформації, адже жодна людина не може набути необхідних знань про світ, покладаючись лише на власний досвід. А соц..інформація – це інф., яка виникає у процесі пізнання світу людьми.

 

 

48. Порядок доступу журналістів до публічної інформації.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.