Вступ. Природа спілкування

Лекція 1

1. Предмет і завдання спецкурсу " Етикет і культура спілкування".

2. Спілкування та його аспекти.

3. Функції спілкування.

4. Види і форми спілкування.

5. Етапи спілкування.

6. Невербальні засоби спілкування.

Література:

1. Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням: підручник / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. – К.: Алеута, 2010. – С.146-167.

2. Стахів М. Український комунікативний етикет / М. Стахів. – К.: Знання, 2008. – С. 7-9, 88-117.

3. Культура фахового мовлення: навч. посіб. / за ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – С. 76-100.

4. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування: навч. посіб. / Я. Радевич-Винницький. – К.: Знання, 2006.– С. 11-17, 98-135.

5. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики / Ф. С. Бацевич. – К.: ВЦ " Академія", 2004. – С. 26-29, 58-66, 69-72.

Ніщо не коштує нам так дешево і не цінується нами так дорого, як ввічливість

Сервантес

1. Предмет і завдання спецкурсу " Етикет і культура спілкування"

Людина не може жити поза суспільством. А бути в суспіль­стві означає дотримуватися законів і норм співжиття, стандар­тизованих взаємин між його членами. Це називають соціаль­ною культурою. Цю ділянку культури, як і культуру загалом, народи випрацьовували віками.

Соціальна культура — явище загальнолюдське, вона є ат­рибутом будь-якого суспільства, але водночас завжди має ет­нічні (національні) особливості.

Культуру поведінки, культуру спілкування людина не отри­мує в спадок — її треба навчитися. Багато засвоюється вдома від батьків, у дитячому садку, у школі. Однак для дорослого життя, для спілкування у ділових колах, у стосунках вищого рівня цього не вистачає. Кожен, хто хоче бути корисним людям і самому собі, бути шанованим у суспіль­стві, мати, як кажуть, імідж культурної людини, з якою приємно мати справу, повинен постійно працювати над собою, викори­стовуючи різні джерела інформації, у тому числі власні спосте­реження. Однак для цього потрібно мати стійкі базові знання, вміння й навички.

У загальній структурі мовознавчої науки належне місце посідає мовленнєвий етикет. Знання основних ознак і властивостей виражальних засобів мовленнєвого етикету – неодмінна умова оволодіння мовою, ефективного її використання у власному мовленні з метою забезпечення повноти комунікативного процесу.

Мета викладання спецкурсу " Етикет і культура спілкування" – сприяти формуванню мовленнєвої компетенції студентів, національно-означеної культури мовленнєвої поведінки в конкретних комунікативних ситуаціях: вітання, прощання, знайомство, звертання тощо. Завдання спецкурсу полягають в ознайомленні студентів з основними поняттями та категоріями мовленнєвого етикету; актуалізацією знань, набутих у середній школі, вузі та поглиблення їх; виробленні потреби формування на основі теоретичних знань стійких практичних навичок використання основних мовних норм і правил мовленнєвого етикету, вміння творчо поєднувати теоретичні й практичні знання в різних життєвих ситуаціях; зацікавленні студентів актуальними проблемами мовленнєвого етикету з метою наступного їх дослідження.

Вивчення мовленнєвого етикету у вузах, зокрема на філологічному факультеті, зумовлено як теоретичними, так і практичними міркуваннями.

Практичне значення полягає в піднесенні мовленнєвої культури студентів, оскільки вони використовуватимуть слово як знаряддя праці, нестимуть культуру українського мовлення в школи. Ознайомлення з основними нормами мовленнєвого етикету допоможе виробленню комунікативної компетенції, мовного чуття, сприятиме полегшенню спілкування, стандартизації поведінки, робитиме людину впевненішою в собі, дасть можливість передбачати поведінку партнерів, створювати належну атмосферу спілкування.