Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Порядок вельвічієві Welwitschiales.






Єдиний рід та вид – вельвічія дивна Welvitschia mirabilis. Зростає в кам’янистих пустелях Південно-Західної Африки, переважно в пустелі Наміб. Це дерево-карлик з низьким та товстим (діаметр до 1, 2 м) стовбуром, який нагадує обрубок, майже цілком схований в грунті. Над землею виступає не більше, ніж на 0, 5 м масивний ввігнутий диск, від якого відходять гілки із строб лами та 2 листки. Супротивні шкірясті листки безперервно наростають основою (довжина 2-3 м, інколи до 8 м, ширина до 1, 8 м), а у дорослих рослин вони розриваються на стрічки. Листки зберігаються все життя рослини, яке триває декілька століть (удеяких 2000 років та більше). Насінини можуть знаходитися в стані спокою багато років. Вельвічія – яскраво виражений ксерофіт, який має численні продихи на обох боках листків для поглинання вологи. Це рідкісна реліктова рослина. Яка потребує охорони.

Клас Хвойні – Pinopsida

Представники класу хвойні відомі в карбоні, а в юрському періоді вони досягли найбільшого різноманіття. Містить надклас хвойні (Pinidae), який є найбільш збереженою та найбільш численною групою голонасінних рослин (близько 560 видів). На території Росії зустрічаються представники 8 родів, більше 50 видів. Хвойні утворюють величезні ліси в Північній півкулі, на величезній території Євразії та Північної Америки, поширені вони і в помірних областіх Південної півкулі, на всіх континентах, крім Антарктиди. Найбільша кількість видів зустрічається у родів сосна (Pinus), ялиця (Abies) та ялина (Picea). Всі хвойні – дерева або кущі, як правило з голчастими (ялина), лусковидними (туя, кипарис) або еліптичними листками (подокарп). Більшість рослин – вічнозелені, але зустрічаються і листопадні, наприклад, модрина (Larix), а у деяких (болотний кипарис)опадають навіть річні пагони.

Представники підкласу хвойні – одні з найбільших рослин як серед голонасінних, так і в рослинному світі в цілому. Їхня коренева система представлена голвним та бічними коренями; додаткові корені зустрічаються дуже рідкоЮ тільки у примітивних представників. Коренева система з мікоризою, переважно базидіальних шапкових грибів. Анатомічна будова кореня подібна до покритонасінних рослин.

Хвойні мають, як правило, потужні моноподіально розгалужені стовбури та компактні крони. Анатомічна будова стебла відрізняється доже розвиненою деревиною та менш розвиненою корою та серцевиною. За рахунок камбію забезпечується вторинни приріст стебла. Деревина складається на 90-95% з трахеїд з облямованими порами, погано розвиненою деревинною паренхімою (не в усіх хвойних), лібриформ відсутній, добре виражені річні кільця. Луб складається з ситовидних клітин без клітин-супутників та луб’яної паренхіми; луб’яні волокна не розвинені. Кора та деревина багатьох хвойних містить численні схизогенні смоляні ходи.

Вегетативне розмноження у хвойних майже не зустрічається. Одна з найбільш важливих ознак голонасінних – наявність насінного зачатка. (насінної брунечки). Мегаспорангієм в насінному зачатку є нуцеллус, оточений захисним покривом – інтегументом. Насінні зачатки відкрито розташовані на насінних лусках (мегаспорофілах) та дають після запліднення насінини – орани розмноження голонасінних рослин. Насінне розмноження хвойних було описане вище на прикладі сосни.

Хвойні нараховують близько 10 родин. На території Європи в природних умовах зростають представники 3 родин: слснові, кипарисові та тисові.

Родина подокарпові Podocarpaceae має спільне з араукарієвими походження та поширення. Нараховує 140 видів, 6 родів.Основний рід – подокарпус Podocarpus/

Родина соснові Pinaceae нараховує 250 видів, 10-11 родів. Це найчисленніша та найважливіша родина. До неї належать основні лісоутворюючі породи: модрина, сосна, ялина. Більше ніж 30% наших лісів складають модринники та майже 20% сосняки та ялинники.

Рід модрина Larix об’єднує близько 15 видів дуже світлолюбних рослин з щорічно опадаючою хвоєю, яка розташована пучками (по 10-12 хвоїнок) на вкорочених пагонах. Близько 305 наших лісів складають модринники. В Західному Сибіру утворює світлохвойні ліси модрина сибірська L. sibsrica, на Далекому Сході її змінює модрина даурська L. daurica. Модрина має значний темп росту та тривале життя (до 500 років). Шишики утворюються на кінцях вкорочених пагонів та розкриваються в той же самий рік восени або на початку наступної весни. Але залищаються на деревах ще декілька років. Модрина має міцну деревину, яка не гниє. Її використовують для виготовлення паркету, для будування кораблів, та ін.

Рід сосна Pinus містить близько 70 видів. Найбільш поширена сосна звичайна P.silvesris, яка утворює світло хвойні ліси, особливо в Європейській частині.Це світлолюбиве дерево росте і на пісках, і на болотах. Сосна дає цінну деревину для будування житла, виробництва меблів та ін. У сосни збирають живицю (розчин смоли в ефірних оліях), з якої в результаті перегонки одержують скипидар та каніфоль, які використовуються в медицині для виготовлення камфори, бальзамів, мазей. Гілки використовують для одержання вітаміну С та хвойного екстракта. Хвоя виділяє фітонциди, тому повітря хвойних лісів має лікувальні властивості для людини. В Сибіру поширена сосна сибірська P.sibirica, яку часто називають сибірським кедром, кедровою сосною. Це високе (30-35 м) струнке дерево з дуже міцною деревиною. Хвоїнки сосни сибірської на відміну від сосни звичайної зібрані по 5 штук. Насіння їстівне (кедрові горішки), велике, містить цінну олію.

Рід ялина Picea містить близько 45 видів, з них у нас зустрічається близько 10. Найбільш поширена ялина звичайна P.excelsa, яка утворює ліси в європейській частині, та ялина сибірська P. Obovata, поширена в Сибіру. Це високе, до 50 м, дерево з пірамідальною кроною. Ялина має велику тривалість життя, до 300 років. При цьому ялина тіньостійка, утворює темнохвойні ліси, і лише небагато трав виживають під її покривом. Хвоя ялини одиночна, на видовжених пагонах, зберігається на дереві 7-12 років. Запилення, запліднення та дозрівання насіння відбувається протягом одного року. Бічні пагони у ялини опадають, мають пониклі шишки. Коренева система поверхнева, тому крупні дерева утворюють численні надземні дихальні корені, які піднімаються над поверхнею заболоченого грунту.

Родина кипарисові Cupressaceae об’єднує 130 видів, 19 родів вічнозелених кущів або невеликих дерев (до 30 м), які ростуть в помірних, субтропічних та тропічних поясах обох півкуль. Листки голчасті або лусковидні. В чоловічому гамет офіті відсутні проталі альні клітини, а в насінному зачатку є до 200 архегоніїв. Найбільш поширений кипарис вічнозелений C. Sempervirens з пірамідальною кроною, який живе до 2000 років. У нього лусковидні листки з ефіроолійними залозками. Жіночі шишки з численними насінинами, накриті п’ятикутними щитовидними лусками, які розходяться при дозріванні. Має цінну червонобуру ароматичну деревину, яка використовується на сувеніри.

Рід ялівець Juniperus містить близько 60 видів невисоких (10-12м, рідше до 30 м) дерев, кущів. Рослини звичайно дводомні, дуже світлолюбні, ростуть повільно, живуть від 500 до 1000 років. Листки голчасті або лусковидні. Після запліднення утворюють м’ясисту шишкоягоду. Залежно від виду в шишці від 1 до 12 насінин, які дозрівають на другий рік. Найбільш поширений євроазіатський ялівець звичайній J. Communis – кущ або деревце висотою 1-5 м, з голчастими листками (лутовки по 3 листки). Ароматні шишкоягоди ялівців солодкувато-пряного смаку використовують в харчовій, парфумерній промисловості. Вони також входять до складу сечогінних засобів.

Рід туя Thuja – дерева або кущі з лусковидними литками, притиснутими до гілок. В культурі відомі туя західна T. Occidentalis, у якої шишки дозрівають в перший рік, насінини двокрилі.

Хвойні ліси визначають ландшафти величезних територій, є основою багатьох біоценозів, відіграють значну водоохоронну роль. Найбільшу частину тайгових лісів Росії займають модрина, сосна, ялина, ялиця. Деревину хвойних дерев використовують як будівельний матеріал та паливо. Ялицевий бальзам використовують в медицині та мікроскопічній техніці. З хвої ялиці одержують ефірні олії для виробництва лаків. В молодих гілках ялиці є Борнео – вихідний продукт для одержання камфори. З сосни сибірської (кедра) одержують скіпі дар та каніфоль, з кедрових горішків – олію.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.