Клас Саговникові – Cycadopsida

Клас насінні папороті Leginopteridopsida.

Насінні папороті відомі як викопні рослини та найпримітивніші голонасінні. Вони схожі на сучасні папороті за зовнішнім виглядом, проте розмноження їх відбувалося за допомогою насіння. Це були високі та низькі дерева, а також ліани з дуже розрізаними великими листками, по краях дольок яких знаходилися насінини. Корені ще додаткові.

Одні вчені вважають, що насінні папороті є предками сучасних голонасінних рослин або навіть покритонасінних. На думку інших, насінні папороті – предки сучасного гінкго, а з сучасними покритонасінними прямого родинного зв’язку не мають. Залишки насінних папоротей брали участь в утворенні кам’яного вугілля.

Клас Саговникові – Cycadopsida

Розквіт саговників настав в юрському періоді, а в наш час їх нараховується близько 9 родів (130 видів), які відносять до однієї родини. За видовим багатством вони займають друге місце серед голонасінних, після хвойних. Поширені в тропіках та субтропіках. Це вічнозелені дводомні дерева з колосовидними (висотою від 1-7 до 20 м), або короткими бочкоподібними або бульбоподібними стовбурами. Саговники схожі на пальми, тому що на верхівці стовбура у них є розетка великих перистих листків. Листки виростають через 1-2 роки, а залишки їхніх черешків залишають на стеблі лускоподібний, шорсткий панцир. У саговників вперше в процесі еволюції з’явився голоний корінь, а бічні корені дихотомічно галузяться. Саговники вступають в симбіоз з азот фіксуючими ціанобактеріями, завдяки чому покращують своє азотне живлення. Спорофіли зібрані в одностатеві стробіли, часто великі (до 1 м), масою

До 40 кг. Запліднення відбувається за допомогою великих (до 0, 3 мм) багатоджгутикових сперматозоїдів, яких можна бачити неозброєним оком. Насіння звичайно велике (3-4 см), зовні м’ясисте, поширюється тваринами. Найбільш відомий сагоник пониклий Cycas revoluta), за походженням з Японії. На чоловічих екземплярах мікро спорофіли утворюють великі стробіли, на жіночих екземплярах жовто-бурі мегаспорофіли пухко скупчені біля верхівки, з 2-6 насінними зачатками. Після запліднення сперматозоїдами утворюються оранжево-червоні великі насінини. В стеблі добре розвинена серцевина, багата на крохмаль, який, подібно до ендосперму насіння, використовують для одержання крупи саго. Багато саговників розводять як декоративні.

Клас беннетитові – Bennettitоpsida.

Клас беннетитові також належить до викопних форм мезозойської ери. На думку деяких ботаніків, беннетитові є предками квіткових і за зовнішнім виглядом дуже схожі на саговники. Більшість беннетитових мали двостатеві стробіли, які нагадують за будовою квітку покритонасінних. Знизу стробіл був оточений листками, подібними до оцвітини квіткових рослин. Вище по вісі розташовані численні мікроспорангії на перистих мікро спорофілах. В центральній конічній частині знаходилися насінні зачатки на паличкоподібних мегаспорофілах. Насінні зачатки вкривалися стерильними спорофілами. Насінини мали 2 сім’ядолі та добре сформований зародок.