Звільнення від оподаткування

1 Звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів.

2 Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий від продажу на митній території України продуктів дитячого харчування власного виробництва, спрямований на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін таких продуктів. Перелік продуктів дитячого харчування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3 На період підготовки до зняття і зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта " Укриття" на екологічно безпечну систему звільняється від оподаткування прибуток Чорнобильської АЕС.

4 Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду " Укриття" для реалізації міжнародної програми – Плану здійснення заходів на об’єкті " Укриття" відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку, для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об’єкта " Укриття" на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС.

5 Звільняється від оподаткування прибуток державних підприємств " Міжнародний дитячий центр " Артек" і " Український дитячий центр " Молода гвардія" від провадження діяльності з оздоровлення та відпочинку дітей.

6 На період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності Податковим кодексом та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.

При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за загальною ставкою.

Дія цього пункту не поширюється на суб’єктів господарювання, які:

1) утворені в період після набрання чинності Податковим кодексом шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації;

2) здійснюють:

2.1) діяльність у сфері розваг;

2.2) виробництво, оптовий продаж, експорт імпорт підакцизних товарів;

2.3) виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;

2.4) видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння,

2.5) фінансову діяльність;

2.6) діяльність з обміну валют;

2.7) видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;

2.8) операції з нерухомим майном, оренду;

2.9) діяльність з надання послуг пошти та зв’язку;

2.10) діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

2.11) діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення;

2.12) охоронну діяльність;

2.13) зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);

2.14) виробництво продукції на давальницькій сировині;

2.15) оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;

2.16) діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;

2.17) діяльність у сферах права, бухгалтерського обліку, інжинірингу; надання послуг підприємцям.

7 Звільняється від оподаткування прибуток дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів недержавної форми власності, отриманий від надання освітніх послуг.

8 Звільняється від оподаткування прибуток підприємств енергетичної галузі в межах витрат, передбачених інвестиційними програмами, схваленими Національною комісією регулювання електроенергетики України, на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж та/або сум, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування вищевказаних цілей.

Тема 5 Податок на додану вартість

Податок на додану вартість (ПДВ) введений на території України з 1992 р., до цього часу використовувався податок з обігу. Це основний вид непрямого оподатковування, що, на думку уряду й Верховної Ради, повинен забезпечувати основну частку надходжень у бюджет, але через недосконалість законодавства з даного питання останніми роками відшкодування з бюджету з податку на додану вартість (за неперевіреним даними) стали перевищувати надходження в бюджет за цим податком.

Податок на додану вартість (ПДВ) являє собою форму вилучення в бюджет частини доданої вартості, створюваної на всіх стадіях виробництва, остання визначається як різниця між вартістю реалізованих товарів, робіт, послуг і вартістю матеріальних витрат, віднесених на витрати виробництва й обігу.

У поняття «додана вартість» входять прибуток, зарплата з нарахуваннями, амортизація й інші суми, пов'язані із власним виробництвом.

ПДВ – непрямий податок, тобто він є надбавкою до ціни товару, що оплачується кінцевим споживачем. Але платниками податку є виробники й реалізатори продукції, робіт і послуг. Стягнення податку здійснюється методом часткових платежів. На кожному етапі технологічного ланцюжка виробництва й обігу товару податок дорівнює різниці між податком, що стягують при продажу й купівлі. При продажу товару підприємство компенсує всі свої витрати у зв'язку із цим податком і додає податок на знову створену на самому підприємстві вартість. Ця частина ПДВ, що включається в продажну ціну, перераховується в бюджет. Таким чином, податкові платежі тісно пов'язані з оборотом матеріальних цінностей, але вся вага ПДВ лягає на кінцевого споживача, тобто на нас із вами.

Стягнення ПДВ в Україні на сьогодні регулюється положеннями ПКУ (статті 180-211).

Основними платниками ПДВ відповідно до Податкового кодексу є: