Формули. Рекомендовано до друку

Рекомендовано до друку

кафедрою обліку та аудиту,

протокол №5 від 26 грудня 2014 року

Схвалено

Методичною радою факультету

економіки транспорту,

протокол №4 від 04 лютого 2015 року

ЗМІСТ

ВСТУП…………………….............................................................................................4

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ…………………………………………….…………….5

1.1 Мета і завдання магістерської роботи.....................................................................5

1.2 Обов’язки керівників, консультантів і рецензентів магістерських робіт та студентів магістратури..……………………………………….…................................6

2 ЕТАПИ ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ…………………………......8

3 ВИБІР ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ.......................9

4 ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПОРЯДОК НАПИСАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ……………………………………………………………………………….10

5 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ...................20

6 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СТРУКТУРИ І ЗМІСТУ АВТОРЕФЕРАТУ ДО МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ ТА ВИМОГИ ДО ЙОГО ОФОРМЛЕННЯ…….26

7 ПІДГОТОВКА НАОЧНОГО МАТЕРІАЛУ ТА ДОПОВІДІ НА ЗАХИСТ……..28

8 ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ......................................29

9 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ......................................30

Додаток А Тематика магістерських робіт..................................................................32

Додаток Б Приклад оформлення заяви про затвердження теми і керівника магістерської роботи………………………………………………………………….35

Додаток В Титульна сторінка магістерської роботи……………….........................36

Додаток Г Завдання на магістерську роботу…..…………………............................38

Додаток Д Приклад оформлення змісту магістерської роботи................................40

Додаток Е Приклад оформлення списку використаних джерел……………..……41

Додаток Ж Приклад оформлення таблиць………………………………………….42

Додаток И Приклад оформлення рисунків………………………………………….44

Додаток К Титульна сторінка автореферату до магістерської роботи……………45

Додаток Л Титульна сторінка наочних матеріалів……………………………...….46

Додаток М Рекомендована схема відгуку (рецензії)…………………………….…47

Додаток Н Приклад характеристики студента КДАВТ……………………………48

ВСТУП

Сучасний магістр повинен володіти комплексом знань із гуманітарних, фундаментальних і фахових дисциплін, мати добру практичну підготовку для виконання функціональних обов’язків на підприємствах, в організаціях, в науково-дослідних установах, міністерствах, відомствах. Підготовка магістрів орієнтована на науково-дослідну, науково-педагогічну, експертно-консультаційну діяльність.

Магістерська підготовка є важливим ланцюгом у вузівській освіті. Навчаючись в магістратурі, студент має спиратися перш за все на знання і практичні навички, здобуті в рамках базових навчальних дисциплін. Разом з тим у магістратурі студент повинен пройти поглиблену спеціалізовану програму, покликану, з одного боку, забезпечити знання і навички викладання у вищій школі і середніх навчальних закладах, а з іншого – прищепити необхідні якості науковця-дослідника, здатного самостійно орієнтуватися в сучасних напрямках наукових досліджень з обліку і аудиту й виконувати індивідуальну науково-аналітичну роботу.

За освітньо-професійною програмою підготовки магістри належать до фахівців вищого рівня. Тому навчальний процес підготовки має свої особливості в організації індивідуальної та самостійної роботи, проходженні переддипломної практики, підготовці магістерських робіт, організації проміжного й підсумкового контролю оцінювання знань, умінь та практичних навичок. Підготовка магістра завершується написанням і захистом магістерської роботи.

Випускник магістратури з обліку і аудиту має бути готовий до виконання професійних функцій на посадах спеціалістів облікових служб, а також виконувати роботу у якості наукових співробітників, експертів, консультантів, консультантів-експертів, радників, референтів в органах державної влади та управління, спеціаліста відповідної категорії в аудиторських та консалтингових фірмах, науково-дослідних установах, а також викладачів з фаху в системі підготовки спеціалістів 1-3 рівнів акредитації.

Крім того, магістратура є вихідним ступенем для подальшої наукової роботи, наукових публікацій, підготовки кандидатських дисертацій.

Мета даних методичних вказівок полягає в наданні методичної допомоги студентам магістратури в організації підготовки, виконанні, оформленні та захисті магістерської роботи.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Мета і завдання магістерської роботи

Магістерська робота – це самостійне дослідження, виконане студентом на завершальному етапі навчання в академії. Вона є кваліфікаційним документом, на підставі якого Екзаменаційна комісія визначає рівень теоретичної підготовки випускника, його готовність до самостійної роботи за фахом і приймає рішення про присвоєння кваліфікації.

Метою підготовки магістерської роботи є поглиблення студентом теоретичних і практичних знань з обраного напряму спеціалізації, вироблення умінь застосовувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань; сприяння пошуку сучасних наукових досягнень у певній сфері та уміння їх самостійно застосовувати при вирішенні прикладних проблем; визначення ступеня підготовки випускника до самостійної практичної діяльності.

Працюючи над магістерською роботою, студент має засвоїти навики правильної постановки проблеми й обґрунтування її актуальності, формулювання мети і завдань дослідження, побудови логічного плану і оптимальної структури, роботи з літературними джерелами, нормативними документами та статистичною інформацією, аналізу й оцінки різних аспектів діяльності підприємств (установ, закладів, банків), обґрунтування власних узагальнень, висновків і пропозицій.

Основними завданнями магістерської роботи є:

- вивчення (або поглиблення) та узагальнення теоретико-методологічних засад з обраного напряму дослідження;

- проведення всебічної діагностики ситуації із застосуванням сучасного інструментарію;

- розробка й оцінка альтернативних підходів до вирішення визначених проблем;

- обґрунтування запропонованих рішень з використанням ситуаційного аналізу;

- підготовка доповіді та наочних матеріалів, що передають основний зміст роботи й пропозиції автора, з подальшим їх особистим захистом.

Повнота й особливості реалізації цих завдань залежать від напряму дослідження, сфери діяльності підприємства та його специфічних рис.

Представлена до захисту магістерська робота повинна показати вміння автора коротко, логічно та аргументовано викладати матеріал і передбачає:

· науковий пошук та визначення теоретичних основ проблеми, яка розглядається;

· систематизацію, закріплення та розширення теоретичних і практичних знань з обліку, економічного аналізу і аудиту та їх застосування при вирішенні конкретних науково-дослідних завдань;

· розвиток навичок самостійної роботи та оволодіння методикою наукових досліджень при вирішенні обліково-аналітичних проблем. Використання економіко-математичних методів та комп’ютерних програм повинно бути обов’язковою компонентою інструментарію магістра-дослідника;

· узагальнення результатів дослідження та обґрунтування висновків і рекомендацій щодо удосконалення діючих методик;

· виявлення підготовленості студента для самостійної роботи у навчальній, практичній або науково-дослідній діяльності.

При написанні магістерської роботи необхідно використовувати як загальнонаукові методи теоретичного узагальнення (методи діалектичної й формальної логіки), так і специфічні методи економічного дослідження (економіко-статистичні та економіко-математичні).

Магістерська робота виконується індивідуально за затвердженою тематикою, яка розробляється та затверджується кафедрою обліку і аудиту.

Магістерська робота повинна відповідати таким вимогам:

- виконуватися на конкретних матеріалах, зібраних протягом практик, які проходить студент за період навчання в академії;

- містити елементи наукової новизни, які можуть бути визначені як в теоретичній, так і в практичній площині;

- включати реальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності досліджуваного об’єкту;

- результати роботи можна було б включити до наукового звіту кафедри;

- бути належно оформленою і мати всі необхідні супровідні документи;

- з теми магістерської роботи студенту необхідно мати одноосібну публікацію та виступ на науково-практичній конференції.

1.2 Обов’язки керівників, консультантів і рецензентів магістерських робіт та студентів магістратури

Наукове керівництво виконання студентами магістерської роботи складається з методологічного та організаційного забезпечення.

Методологічне забезпечення включає монографії, наукові статті у періодичних виданнях, підручники, посібники, методичні розробки, інші науково-методичні матеріали, створені вітчизняною та світовою наукою, у т.ч. викладачами кафедри. Консультативну допомогу по їх використанню у магістерських роботах студентів надають наукові керівники та автори праць, виконаних на кафедрі.

Організаційно керівництво процесом підготовки студентами магістерської роботи забезпечується системою заходів, до якої входять:

— вибір і затвердження теми магістерської роботи;

— формування та затвердження індивідуального завдання на підготовку магістерської роботи;

— розроблення графіка підготовки магістерської роботи;

— система консультацій;

— моніторинг виконання магістерської роботи відповідно до затвердженого графіка;

— попередній розгляд (захист) магістерської роботи комісією, створеною кафедрою;

— надання студентам організаційно-технічної допомоги (робота в комп’ютерному класі, ознайомлення з матеріалами навчально-методичних кабінетів тощо).

Персонально керівництво роботою студентів здійснюють призначені наказом ректора наукові керівники. Науковими керівниками магістерської роботи можуть бути викладачі, які мають наукові ступені, вчені звання, а також наукові публікації у галузях знань, що відповідають спрямованості і змісту магістерської програми.

Обов’язками наукових керівників є:

- консультування магістрів з питань вибору теми роботи, розробки її плану, добору спеціальної літератури, підготовки окремих розділів;

- видача студенту завдання на магістерську роботу із зазначенням термінів виконання кожного розділу (Додаток Г);

- контроль за дотриманням студентом регламенту підготовки магістерської роботи;

- контроль якості магістерської роботи;

- підготовка відгуку на магістерську роботу з ґрунтовною характеристикою її якості відповідно до структури критеріїв оцінки (Додаток М);

- підготовка магістра до попереднього захисту та захисту магістерської роботи.

Керівник, як правило, має бути присутнім на засіданні Екзаменаційної комісії при захисті магістерських робіт.

Рецензент магістерської роботи:

· знайомиться зі змістом магістерської роботи та наочними матеріалами, звертаючи особливу увагу на науковий та аналітичний рівень роботи, комплексність та ефективність рекомендацій, правильність розрахунків, дотримання вимог державних стандартів тощо. За необхідності запрошує студента на бесіду для отримання його пояснень з питань магістерської роботи;

· готує рецензію у письмовому або друкованому вигляді (Додаток М).

Актуальність проблеми, яка зумовила вибір теми дослідження(формулюється доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки шляхомкритичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми). Слід визначити місце обраної теми в сучасних дослідженнях, навести перелік вчених (вітчизняних, зарубіжних), в роботах яких досліджувалась проблематика з теми магістерської роботи та визначити рівень її вирішення (або невирішені раніше питання). Обов’язковим є вивчення наукових робіт викладачів кафедри обліку і аудиту КДАВТ за обраною тематикою дослідження та їх використання в магістерській роботі. З інформацією про такі розробки студент може дізнатися у процесі самостійного опрацювання літературних джерел, спілкування з викладачами, на сайті КДАВТ, в методичному кабінеті кафедри, на засіданнях наукового гуртка.

Мета магістерської роботи визначає загальну стратегію наукового дослідження та конкретний напрямок наукового пошуку. Формування мети супроводжується визначенням конкретних завдань, які передбачається вирішити в роботі відповідно до поставленої мети.

Об’єкт дослідження – процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предметдослідження – окремі властивості, якості об’єкту, що досліджуються з певною метою. Предмет міститься в межах об’єкта – саме на нього повинна бути спрямована увага, оскільки він визначає тему магістерської роботи.

Наукова новизна магістерської роботи – коротка анотація нових положень або рішень, запропонованих автором особисто, з обов’язковою вказівкою на відмінність цих положень від вже відомих. Слід описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, отримали подальший розвиток).

Інформаційна база дослідження. Наприклад, інформаційною базою даного дослідження послужили нормативно-правові акти України, статистичні матеріали Державної служби України, наукові звіти НДІ, інструктивний матеріал; періодичні видання, навчальні підручники і посібники з бухгалтерського обліку, аудиту і економічного аналізу; статутні, облікові та звітні дані базового підприємства тощо.

Практичне значення одержаних результатів магістерської роботи (необхідно відзначити практичну цінність здобутих результатів, подати інформацію про ступінь їх готовності до використання на базовому підприємстві або вказати масштаби використання).

Методи дослідження, використані для досягнення поставленої в магістерській роботі мети (аналіз, синтез, порівняння, класифікація, елементи системного підходу, опитування, інтерв’ю, спостереження, колективна генерація ідей і прийняття рішень, класифікація, систематизація і формалізація інформації, математичне моделювання, використання абсолютних і відносних показників, індексів і коефіцієнтів, статистичної інформації, одиничних та інтегрованих показників, використання існуючих методик аналізу чи розрахунків, експеримент; методи контролю і аудиту: простеження, перерахунок, підтвердження, тестування, документування).

Апробація результатів дослідження (зазначити перелік конференцій із зазначенням їх назви, періоду проведення, на яких обговорювались основні теоретичні положення та/або практичні результати роботи).

Структура, зміст та обсяг магістерської роботи (Магістерська робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст магістерської роботи розміщено на __ сторінках друкованого тексту, у тому числі __ таблиць, __ рисунків та __ додатків. Список використаних літературних джерел налічує __ найменування і подано на __ сторінках).

Основна частина магістерської роботи складається з чотирьох розділів. Перший розділ – теоретичний, розглядає загальні підходи до досліджуваної теми з використанням різноманітних літературних джерел. Другий, третій та четвертий розділи – носять аналітико-дослідницький та проектно-рекомендаційний характер. Вони містять матеріал проблемного чи дискусійного характеру, а також аргументовану позицію автора роботи, наукову новизну розкриття теми дослідження із застосуванням сучасних методик, власні методичні розробки з апробацією на матеріалах діючих підприємств, конкретні реальні пропозиції для вирішення проблеми.

У першому розділі розкриваються теоретико-методологічні основи проблеми, яка є предметом дослідження магістерської роботи. Він містить теоретичне обґрунтування, сутність, значення, класифікаційні характеристики, історію та сучасні тенденції предмета дослідження, методологічні підходи. Історія та сучасні тенденції предмета дослідження повинні мати певні елементи наукової новизни, обґрунтування власної позиції (наприклад, шляхом виконання самостійних розробок або приєднання до пропозицій інших дослідників).

У цьому розділіза допомогою вивчення історії та сучасних тенденцій, розглядається економічна сутність предмету дослідження, його роль і місце в системі управління підприємством. Надається критичний огляд різних підходів до визначення сутності об’єкту дослідження, в тому числі в працях викладачів кафедри обліку і аудиту КДАВТ. Обґрунтовується власна позиція автора дослідження. Огляд різних наукових шкіл доцільно здійснювати у вигляді таблиці (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 – Огляд наукових шкіл щодо визначення сутності предмету дослідження

* - обов’язкове посилання на список літератури

За допомогою прийому наукового дослідження – аналізу, надаються класифікаційні характеристики об’єкту дослідження як складної системи. Характеризується кожний елемент системи. Автор самостійно моделює найбільш раціональну систему класифікації за окремими ознаками. Таке моделювання здійснюється на підставі глибокого вивчення спеціальної наукової літератури.

Результати вивчення спеціальної наукової літератури доцільно викласти у форматі огляду (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 – Огляд спеціальної літератури та нормативно-правової бази з моделювання об’єкту дослідження як складної системи

* - обов’язкове посилання на номер у списку літератури

За допомогою методу наукового пізнання – синтезу, будується матриця взаємозв’язку різних класифікаційних ознак. Об’єкт дослідження вивчається як цілісне явище.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмета дослідження (розробки) повинні мати елементи наукової новизни та обґрунтування власної позиції автора. Вітається оригінальний погляд на проблему, нетрадиційні шляхи їх розв’язання.

В окремому підрозділі магістерської роботи проводиться поглиблений економіко-правовий аналіз чинної вітчизняної та іноземної нормативної бази та огляд спеціальної літератури з обраної теми. У процесі економіко-правового аналізу нормативної бази вивчаються чинні нормативні документи – кодекси, закони, постанови Кабінету міністрів, накази Міністерства фінансів та інших органів державного управління, МСФЗ.

Результати вивчення нормативних документів узагальнюються у таблиці (табл. 1.3), яка повинна включати не менше 15-20 позицій і розміщується у магістерській роботі або додатках.

Таблиця 1.3 – Характеристика чинної нормативно-правової бази з обліку та контролю (аудиту) по темі дослідження

За результатами дослідження нормативної бази необхідно визначити наявні недоліки в нормативній базі, а також сформулювати конкретні пропозиції по її удосконаленню.

Здійснюючи огляд спеціальної літератури, студент опрацьовує сучасну вітчизняну та іноземну літературу за темою магістерської роботи. Систематизація інформації може здійснюватись у формі таблиці (табл. 1.4), яка повинна включати не менше 15-20 позицій і розміщується у магістерській роботі або додатках.

Таблиця 1.4 – Огляд спеціальної літератури з питань обліку, аналізу і аудиту (контролю) по темі дослідження

Необхідно виявити науковий рівень та повноту розробки теми в сучасних або історичних літературних джерелах. Рекомендується критично оцінювати публікації вітчизняних та зарубіжних авторів. На підставі зіставлення різних точок зору, необхідно окреслити генеральні напрямки удосконалення систем обліку, аналізу та аудиту (контролю) об’єкту магістерської роботи.

Висновком підрозділу повинно стати обґрунтування методики проведення дослідження, окреслення його напрямків.

Доцільно в окремому підрозділі надати характеристику МСФЗ з предмету дослідження. Зробити порівняльний аналіз міжнародних та національних стандартів обліку з теми магістерської роботи, розробити рекомендації по усуненню відмінностей.

Рекомендований обсяг першого розділу 20-25 стор.

Другий розділ роботи – аналітичний. В ньому розглядаються питання проведення економічного аналізу. Роботу виконують на методичних засадах, визначених у теоретичній частині, на прикладі облікових та звітних даних базового підприємства.

У першому підрозділі наводиться коротка організаційно-економічна характеристика об’єкта дослідження: назва підприємства, форма власності, господарський профіль, стислі відомості з історії підприємства; характеристика продукції, що випускається, або послуг, що надаються, їх специфіка; основні покупці (замовники), основні постачальники (підрядники); інформаційні потреби окремих користувачів облікової інформації. В підрозділі розкривають особливості середовища, що впливає на методику й організацію обліку, аналізу та аудиту на базовому підприємстві. Необхідно проаналізувати сферу діяльності підприємства, організаційну та виробничу структуру базового підприємства і визначити їх вплив на організацію та методику обліку і аудиту.

Далі здійснюють аналіз основних показників фінансово-господарської діяльності (доходів, витрат, фінансових результатів, рентабельності) та фінансового стану досліджуваного підприємства за основними показниками (коефіцієнти ліквідності, фінансової стійкості) за останні 3 роки та надаються пропозиції по його покращенню.

Результати обчислення абсолютних і відносних відхилень основних показників фінансово-господарської діяльності підприємства та показників фінансового стану повинні бути наведені в табличному вигляді (Додаток Ж). Після таблиць з цифровими показниками слід подати висновки стосовно значних відхилень показників від попередніх періодів або від оптимальних значень із зазначенням причин їх виникнення та пропозиціями щодо покращення фінансового стану підприємства, збільшення/зменшення доходів, витрат, фінансових результатів.

Аналіз повинен бути направлений на виявлення резервів подальшого підвищення ефективності господарської діяльності підприємства, його платоспроможності та фінансової стійкості.

Графічний матеріал цього підрозділу повинен містити такі схеми: організаційна структура базового підприємства, бухгалтерського апарату, схема форми бухгалтерського обліку, яка застосовується на підприємстві (Додаток И).

У наступному підрозділі розкривається суть організаційно-інформаційної моделі аналізу, її склад і зміст, пропонуються методики аналізу з обраної теми. При цьому основна увага повинна бути сконцентрована на впровадженні передових ефективних форм та методів організації аналізу, використанню сучасних комп’ютерних технологій. Розкривається зміст запропонованих методик, що спрямовані на удосконалення управління об’єктом в цілому та обґрунтування рекомендацій з поліпшенням окремих аспектів господарської діяльності і системи управління нею.

Доцільно застосувати методику здійснення загального та факторного аналізу об’єкта фінансово-господарської діяльності базового підприємства.

Для проведення економічного аналізу використовуються зіставні показники не менш, як за 3 останніх роки діяльності базового підприємства.

Обов’язковими елементами розділу є: розрахунок показників, які характеризують об’єкт обліку, їхній аналіз в динаміці та по структурі; розрахунок впливу на зміну показників окремих факторів; виявлення резервів; обґрунтування варіантів управлінських рішень за результатами аналізу; прогнозування змін у майбутньому. З цією метою необхідно, за допомогою відповідних методів, обробити інформацію базового підприємства, згрупувати її за суттєвими ознаками. Виявити певні напрями зміни та можливого розвитку економічного явища.

Необхідно охарактеризувати мету, завдання, джерела інформації для здійснення аналізу об’єкта дослідження магістерської роботи, розкрити важливість правильної організації аналітичного процесу за обраною темою на досліджуваному підприємстві.

Доцільно обґрунтувати (розробити нову, вдосконалити існуючу) послідовність проведення аналізу об’єкта дослідження магістерської роботи та склад економічних показників, навести формули для обчислення показників, що будуть використані під час проведення аналізу за темою роботи, дати їх коротку характеристику.

Окремий підрозділ присвячується аналізу показників, що характеризують стан розвитку об’єкта дослідження. Необхідно здійснити оцінку досліджуваних показників звітного періоду та проаналізувати їх динаміку, структуру не менш як за три звітних періоди, провести факторний аналіз, розкрити причини відхилень та сформулювати відповідні висновки. Результати обчислення показників повинні бути наведені в табличному вигляді, у вигляді графіків та діаграм.

У другому розділі мають бути відображені пропозиції за результатами проведеного аналізу: або щодо оптимізації величини і складу активів, пасивів, доходів, витрат, фінансових результатів тощо, або щодо підвищення ефективності використання засобів підприємства (перелік конкретних заходів, що стосуються теми). Студент повинен показати уміння використовувати на практиці отримані теоретичні знання основних прийомів економічного аналізу, уміння пошуку резервів в прийнятті управлінських рішень.

Обсяг другого розділу має складати 25-30 сторінок.

Третій розділ магістерської роботи присвячується проблемам організації та методики обліку досліджуваного об’єкту. У цьому розділі необхідно навести дані з практики функціонування підприємства, на прикладі якого виконується робота. Дослідити міжнародний досвід організації і методики обліку об’єкту. Особливу увагу слід приділити недолікам, притаманним практиці ведення обліку на підприємствах України взагалі, і моделі обліку базового підприємства. Обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення методики та/або організації обліку.

Один із підрозділів слід присвятити розгляду організації обліку об’єкта дослідження на досліджуваному підприємстві. Необхідно надати характеристику моделі організації обліку, що застосовує базове підприємство. При висвітленні організації бухгалтерського обліку необхідно надати інформацію та охарактеризувати:

- форму організації бухгалтерського обліку;

- форму бухгалтерського обліку;

- особливості облікової політики об’єкта дослідження;

- посадові обов’язки осіб, що задіяні на ділянці обліку з теми магістерської роботи;

- ступінь відображення об’єкту дослідження в Наказі про облікову політику (іншому регламенті) підприємства;

- правила документообігу та ступінь відображення в Графіку документообігу (за наявності) об’єкта дослідження. У разі відсутності запропонувати власну модель Графіку;

- недоліки в організації обліку та їх вплив на результати роботи підприємства.

Далі в роботі необхідно розглянути методику фінансового обліку об’єкта дослідження на базовому підприємстві за такою послідовністю:

а) надати характеристику об’єкта, особливості його визнання та оцінки відповідно до вимог П(С)БО і МСФЗ;

б) надати характеристику первинних документів, які використовуються для обліку з теми магістерської роботи, зазначити наскільки вони відповідають типовим формам. Критично оцінити типові форми та порядок їх застосування. Потрібно встановити повноту і правильність оформлення первинних документів, своєчасність їх складання, чи забезпечує первинна документація контроль за зберіганням товарно-матеріальних цінностей, ефективне використання необоротних активів та інше. Розкрити організацію контролю за виконанням документообігу на досліджуваному підприємстві. В додатках навести зразки первинних документів, якими оформлюються господарські операції на базовому підприємстві з теми дослідження;

в) надати характеристику облікових регістрів синтетичного та аналітичного обліку (журнали-ордери, журнали, оборотно-сальдові відомості, аналіз рахунку за останній місяць/квартал минулого звітного року, відомості (картки) управлінського обліку), визначити їх відповідність вимогам користувачів облікової інформації.

Під час аналізу регістрів синтетичного та аналітичного обліку звернути увагу на раціональність їх побудови і розумну інформативність.

Далі слід охарактеризувати рахунки першого, другого та третього (за наявності) порядку, які використовують для обліку об’єкту дослідження.

В пункті обов’язково відображають кореспонденцію рахунків за темою дослідження за будь-який період роботи підприємства (місяць, квартал, рік), за який проводився аналіз фінансово-господарської діяльності, виявляють господарські операції, по яких кореспонденція рахунків складається з відхиленням від діючих вимог до ведення бухгалтерського обліку, слід висловити свою думку по цих особливостях;

г) доцільно з’ясувати особливості ведення обліку з теми магістерської роботи для цілей оподаткування відповідно до чинного законодавства. Зазначений пункт наводиться, якщо тема роботи стосується питань визначення бази оподаткування податками та зборами;

д) розглянути і навести коротку характеристику форм звітності (фінансової, податкової, статистичної, спеціальної), в яких узагальнюється інформація про об’єкт дослідження (в тому числі вказати відповідні розділи і рядки звітності), методику їх складання, порядок і граничні терміни подання.

е) необхідно проаналізувати існуючі і можливі варіанти організації управлінського обліку на базовому підприємстві. Враховуючи вітчизняний і міжнародний досвід, особливості організаційної та виробничої структури базового підприємства, його господарської діяльності – рекомендувати найбільш раціональну форму організації управлінського обліку. На підставі дослідження потреб базового підприємства в поточній інформації, розробити підконтрольні показники, призначені для внутрішнього користування при обґрунтуванні і прийнятті управлінських рішень. Визначити періодичність і напрямки представлення інформації. Окреслити коло внутрішніх користувачів продукту управлінського обліку. Запропонувати форми управлінських первинних документів та внутрішньої звітності.

Окремий підрозділ (пункт) присвячений питанням автоматизації бухгалтерського обліку загалом і ділянки обліку з теми магістерської роботи зокрема. Необхідно визначити склад та інформаційне забезпечення задач, організацію обліку в інформаційних системах, надати окремі вхідні та вихідні документи у двох або більше автоматизованих програмах. Побудову інформації розглянути з позицій задоволення потреб у складанні звітності (електронного звітування) і оперативному управлінні підприємством.

Доцільно у вигляді рисунків навести копії екранів (комбінація клавіш клавіатури Alt+PrtSc) основних діалогових вікон бухгалтерської програми, в яких відображаються операції з об’єктами дослідження магістерської роботи.

Якщо комп’ютерна бухгалтерська програма не відповідає всім необхідним вимогам обліку, то слід обґрунтувати доцільність використання альтернативного варіанту, навести його характеристики, в тому числі вартісні.

В окремому підрозділі надаються пропозиціїщодо вдосконалення методики та/або організації обліку на базовому підприємстві загалом та обліку з теми магістерської роботи зокрема. Підрозділ може містити наступні елементи наукової новизни:

- удосконалення методик оцінки об’єктів обліку,

- удосконалення методик натурального та вартісного відображення об’єктів обліку в реєстрах та документах;

- удосконалення методик натурального та вартісного відображення об’єктів обліку в формах звітності;

- розробка (за відсутності на підприємстві) у вигляді таблиці або вдосконалення існуючого Графіку документообігу об’єкта дослідження;

- розробка (за відсутності) або вдосконалення існуючого Робочого плану рахунків для базового підприємства (табл. 2.1):

Таблиця 2.1 – Робочий план рахунків для обліку об’єкта дослідження, запропонований для базового підприємства

- інші розробки (форми первинних документів, регістрів, звітності).

Висновком підрозділу повинні стати пропозиції, направлені на вдосконалення інформаційної бази обліку (організаційні питання), методик поточного та зведеного обліку, форм і показників звітності.

Обсяг другого розділу має бути не менше 35, але не більше 50 сторінок.

Четвертий розділ магістерської роботи присвячено питанням контролю та/або аудиту (зовнішнього або внутрішнього). Зміст розділу залежить від теми, розробленого плану та методики, яку обрано для дослідження. У розділі розглядаються форми контролю, організація та методика проведення перевірок, розробляються або вдосконалюються основні концепції здійснення зовнішнього та/або внутрішнього контролю та/або аудиту.

У першому підрозділі наводяться види контролю фінансово-господарської діяльності, методичні основи проведення аудиту об’єкта дослідження: мета, завдання, об’єкти, джерела аудиту (контролю) тощо.

У наступному підрозділі слід розкрити основні етапи проведення аудиту з теми магістерської роботи, розробити або вдосконалити існуючу методику аудиту об’єкта дослідження, описати типові порушення в обліку і способи їх виявлення на досліджуваному підприємстві.

В даному підрозділі слід розробити план і програму аудиту за темою магістерської роботи, навести їх в табличному вигляді (в роботі або в додатках), розробити форми робочих документів аудитора, інші документи для здійснення контролю за об’єктом дослідження, довести необхідність їх використання на підприємствах.

Слід поетапно описати результати проведеної перевірки об’єкта дослідження на базовому підприємстві за розробленою методикою та надати пропозиції по усуненню недоліків, виявлених в ході перевірки. За результатами перевірки необхідно скласти аудиторський висновок або звіт (фрагмент звіту) з досліджуваного питання (навести в додатку до роботи).

Виконання перевірки повинно супроводжуватись заповненням розроблених робочих документів, збором аудиторських свідчень, доказів, які в подальшому використовуються для формування досьє аудитора. В процесі виконання аудиту доцільно використовувати спеціалізовані комп’ютерні програми з метою складання таблиць, формулювання пояснень, вибірки, актів звірки.

Обсяг четвертого розділу має складати 20-25 сторінок.

У висновках і пропозиціях необхідно навести найбільш істотні ґрунтовні висновки і пропозиції, направлені на удосконалення обліку, економічного аналізу, контролю та аудиту. Тут же необхідно вказати виявлені резерви підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.

Висновки і пропозиції повинні бути чітко та ясно сформульовані. Вони висвітлюються у вигляді окремих пунктів, кожен із яких є закінченою думкою. Спочатку формулюються усі одержані в результаті дослідження висновки, що характеризують стан даної проблеми, а потім на основі викладених висновків надаються пропозиції.

Загальний обсяг висновків та пропозицій – 5-7 с.

Зміст роботи потрібно викладати лаконічно, не припускаючи повторень та непотрібних відступів від основної теми, які перенавантажують текст описами, довгими математичними викладками та розрахунками.

Необхідно домагатися рівномірного викладання матеріалу в розділах, а в середині розділів – за підрозділами, пунктами. Деякі відхилення в обсязі певних розділів припускаються, але не рекомендується, щоб обсяг одного розділу перевищував 50 відсотків загального обсягу роботи.

Рекомендований обсяг магістерської роботи – 120-130 стор. До цього обсягу не включають список використаних джерел та додатки.

До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти розкриття теми роботи, а саме:

- форми звітності (фінансової, податкової, статистичної, управлінської);

- наказ (фрагмент) про облікову політику;

- окремі первинні документи;

- облікові регістри або витяги з них;

- аналітичні (розрахункові) таблиці;

- документи аудиторської перевірки (контрольного заходу);

- ілюстрації допоміжного характеру.

Також у додатки виносять громіздкі таблиці допоміжного характеру, блок-схеми тощо.

Додатки оформлюються як продовження роботи та розташовуються у послідовності їх появи по тексту магістерської роботи.

5 правила оформлення магістерської роботи

5.1 Загальні вимоги

Оформлення магістерської роботи повинно відповідати загальним вимогам, які висуваються до робіт, що направляються до друку, згідно з державним стандартом ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки та техніки. Структура і правила оформлення».

Магістерська робота має бути виконана комп’ютерним способом, надрукована на одному боці аркушів стандартного білого паперу формату А4 (210х297 мм) через 1, 5 міжрядкових інтервали з використанням шрифтів текстового редактора Word Times New Roman розміру 14. Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю тексту, чорного кольору середньої жирності.

Поля: з лівого боку – 30 мм, з правого – 15 мм, зверху – 20 мм, знизу – 20 мм.

Сторінки нумерують арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації для всього тексту. Номер проставляють в верхньому правому куті сторінки без крапки в кінці (крайня права позиція верхнього колонтитулу).

Титульний лист включають в загальну нумерацію, але номер на ньому не проставляють. Рисунки і таблиці, розмішені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок роботи.

Математичні формули доцільно вводити в редакторі формул Microsoft Equation 3.0, графіки – Micrografx ABC, діаграми – в «Диаграмма Microsoft Excel» або «Диаграмма Microsoft Graph», схеми – в MS Organization Charter 2.0 або Micrografx ADC Flof Charter.

Помилки, описки й графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлене має бути чорного кольору.

Скорочення слів і словосполучень у роботі допускається відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Структурні елементи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів.

РОЗДІЛИ, підрозділи, пункти повинні мати заголовки. Заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка та друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів та пунктів слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці, жирним шрифтом.

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту роботи – 1, 25 см.

Наприклад,

------------------------------------------------------------------------------------------------------

3 ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ

(два вільних рядка)

(абзац 1, 25) 3.1 Основні положення облікової політики ПАТ «АБГ»

(один вільний рядок)

(абзац 1, 25)Текст................

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовках розділів, підрозділів, пунктів не допускається.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

5.2 Нумерація

Розділи, підрозділи, пункти роботи слід нумерувати арабськими цифрами. РОЗДІЛИ роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і 4.

Підрозділи магістерської роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу перед назвою крапку не ставлять, наприклад «1.1 Обґрунтування економічної сутності розрахунків з покупцями і замовниками».

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номера підрозділу і порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту перед назвою крапку не ставлять, наприклад «3.2.1 Первинний облік розрахунків з покупцями і замовниками».

5.3 Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць.

Таблиці потрібно нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.

Таблиця повинна мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею, вирівнювання – по ширині тексту, з абзацу. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На таблиці мають бути посилання в тексті роботи. При цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: «...представлено (відображено) у табл. 1.1» або «Результати обчислення показників ліквідності ТОВ «АБВ» за 2011-2013 рр. наведені в табл. 2.2».

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини (Ctrl+Enter у місці розриву таблиці), переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик. При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці (вирівнювання по центру). На наступній сторінці над таблицею зліва з абзацу пишуться слова «Продовження таблиці 2.2».

Приклад побудови таблиці:

Таблиця (номер) – Назва таблиці

Продовження таблиці 2.2

У таблиці слід обов’язково зазначити одиницю виміру відповідно до стандартів (тис. грн., %, днів, оборотів); числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків після коми.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Якщо текст, який повторюється у графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не наводяться, то в ньому ставиться прочерк (–).

Таблицю розташовують, таким чином, щоб її дані можна було розглядати без повороту роботи. Якщо таке розміщення неможливе, показники в таблиці (і рисунки) розміщують так, щоб для розгляду було достатньо їх повернути за годинниковою стрілкою.

Приклад оформлення таблиці наведено в додатку Ж.

5.4 Ілюстрації

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми) слід розміщувати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Посилання у тексті магістерської роботи на ілюстрації подають на зразок «... надані на рис. 1.2» або «... показані на рис. 1.3». Наприклад, «Складові власного капіталу ТОВ «АБС» протягом 2011-2013 років змінювались, в тому числі зменшувалась величина непокритих збитків підприємства, що відображено на рис. 2.3».

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією по центру. В кінці номеру рисунку крапка не ставиться, між номером та назвою ставиться тире (–), за необхідності під ілюстрацією (праворуч) розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Наприклад,

Рисунок 2.3 – Складові власного капіталу ТОВ «АБС» на кінець 2012-2014 рр.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рис.3.2 – другий рисунок третього розділу. Потрійна нумерація рисунків не допускається.

Приклад оформлення рисунку наведено в додатку И.

5.5 Переліки

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині тексту роботи. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або арабську цифру з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою, або малу літеру української абетки з дужкою (другий рівень деталізації).

Приклад:

а) матеріальні витрати;

б) витрати на оплату праці:

1) витрати на основну заробітну плату;

2) витрати на додаткову заробітну плату;

в) амортизація.

Переліки першого рівня деталізації друкують з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Формули

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче формулу виділяють одним вільним рядком.

Формули і рівняння у роботі слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнту слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

Наприклад,

Коефіцієнт зносу основних засобів визначається за формулою:

К_зн = З/ОЗ_п, (2.6)

де К_зн – коефіцієнт зносу основних засобів;

3 – сума зносу основних засобів (рядок 1012 активу Балансу);

ОЗ_п – первісна вартість основних засобів (рядок 1011 активу Балансу).

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак «х».