Загальні правила графічного оформлення будівельних креслень

Розбіжності технологічного, конструктивного, термінологічного та іншого характеру не дають можливості використовувати єдині стандар­ти для виконання машинобудівних і будівельних креслень. Тому правила виконання будівельних креслень регламентуються стандартами системи проектної документації для будівництва (СПДБ) і відповідно до рекомен­дацій стандартів, наведених у додатку. Стандарт Б А.2.4–7–95 (СПДБ) встановлює склад архітектурно–будівельних робочих креслень будинків і споруд різного призначення. До складу графічної частини курсового проекту включають:

• План виробничої дільниці або зони з розміщенням обладнання.

Стандарт ДСТУ Б А.2.4–4–95 (СПДБ) встановлює основні правила на­несення розмірів і написів на архітектурно–будівельних кресленнях.

Цей стандарт встановлює склад і правила оформлення архітектурно–будівельних робочих креслень (архітектурних рішень і будівельних кон­струкцій, включаючи робочу документацію на будівельні вироби) буді­вель і споруд різного призначення.

Масштаби. Зображення на будівельних кресленнях планів, фасадів, розрізів, конструкцій деталей й інших елементів цивільних, промисло­вих і сільськогосподарських будівель виконують у масштабах, встанов­лених ГОСТ 2.302–68, з врахуванням вимог ГОСТ 21.501–94 і ДСТУ ISO 5455: 2005. Масштаби для цього виду креслень наведені в підрозділі 3.5.

Лінії креслення. На будівельних кресленнях використовують типи ліній, наведені в ГОСТ 2.303–68 з урахуванням вимог ДСТУ ISO 128– 23: 2005. Товщина ліній для всіх зображень, виконаних у тому самому масштабі, має бути однаковою.

Однак у будівельних кресленнях є деякі особливості в застосуван­ні окремих типів ліній. Так, на плані й розрізі будівлі видимі контури обводять лініями різної товщини. Більш товстою лінією обводять конту­ри ділянок стін, що потрапили в січну площину (рис. 3.11 – позиція 1). Контури ділянок стін, що не потрапили в площину перетину, обводять тонкою лінією (рис. 3.11 – позиція 2).

Рисунок 3.11 – Товщина ліній при виконанні перетину

Види, розрізи та перетини. На будівельних кресленнях головні та додаткові види, також розрізи та перетини виконують відповідно до ГОСТ 2.305–68 та рекомендацій підрозділу 3, 7. За необхідності напрямок проектування може бути зазначено однією або двома стрілками.

Розміри. На будівельних кресленнях розміри наносять відповідно до ГОСТ 2.307–68 з урахуванням вимог системи проектної документації для будівництва Б А.2.4–4–95 та рекомендацій ДСТУ ISO 128–23: 2005.

Розміри в міліметрах на будівельних кресленнях зазвичай наносять у вигляді замкнутого ланцюжка без вказівки одиниці виміру. Якщо розміри проставляють в інших одиницях, це зазначають у примітці до креслень. Розмірні лінії на будівельних кресленнях обмежують засічками – короткими штрихами довжиною 2–4 мм, проведеними з нахилом вправо під кутом 45° до розмірної лінії Розмірні лінії повинні виступати за крайні виносні лінії на 1–3 мм. Розмірне число розташовують над розмірною лінією приблизно на відстані від 0, 5 до 1 мм (рис. 3.12). Виносна лінія може виступати за розмірну на 1–5 мм. При недостатньому місці для засічок на розмірних лініях, що становлять замкнутий ланцюжок, засічки можна заміняти крапками (рисунок 3.12).

Рисунок 3.12 – Способи нанесення розмірів

Рекомендована відстань від контуру креслення до першої розмірної лінії – не менше 10 мм. Однак у практиці проектної роботи цю відстань приймають рівною 14–21 мм. Відстань між паралельними розмірними лініями повинна бути не менш 7 мм, а від розмірної лінії до кружка координаційної осі – 4 мм (рис. 3.13а).

Рисунок 3.13 – Нанесення розмірів на будівельних кресленнях

За наявності в зображенні ряду однакових елементів, розташованих на рівних відстанях один від одного (наприклад, осей колон), розміри між ними проставляють тільки на початку й в кінці ряду (рис. 3.13б) і вказують сумарний розмір між крайніми елементами у вигляді добутку числа повторень на повторюваний розмір. Розмірну лінію на будівельних кресленнях обмежують стрілками за ГОСТ 2.307–68 у тому випадку, коли потрібно вказати діаметр, радіус кола або кут, а також при нанесенні роз­мірів від загальної бази, розташованих на загальній розмірній лінії.

Відмітки. Умовні відмітки рівнів (висоти, глибини) на планах, розрізах (рисунок 3.11) показують відстань по висоті від рівня чистої підлоги першого поверху до рівня поверхні різних елементів будівлі (в метрах). У цьому випадку рівень чистої підлоги приймають за відліковий рівень – умовної «нульової» відмітки.

На розрізах відмітки поміщають на виносних лініях або лініях конту­ру (рисунок 3.11).

Знак відмітки являє собою стрілку з поличкою. При цьому стрілку ви­конують довжиною 2–4 мм, проведеною під кутом 45° до виносної лінії або лінії контуру. Лінію виноски, вертикальну або горизонтальну, обво­дять суцільною тонкою лінією (рисунок 3.11).

Коли біля одного зображення розташовують один над одним кілька знаків рівнів, рекомендують вертикальні лінії відмітки розміщати на од­ній вертикальній прямій, а довжину горизонтальної полички робити од­наковою (рисунок 3.11).

На будівельних кресленнях відмітки рівнів вказують у метрах із трьо­ма десятковими знаками. Умовна нульова відмітка позначається так: 0, 000. Розмірне число, що показує рівень елемента, розміщеного ниж­че нульової відмітки, має знак мінус (наприклад, –1, 200), а розміщеного вище – знак плюс. Однак у цих випадках знак плюс в відмітках можна не вказувати (наприклад, 2, 700).

Написи. Шрифти для написів на будівельних кресленнях прийма­ютьза ГОСТ 2.304–81. Розмір шрифту для різних написів на будівельних кресленнях приймають залежно від масштабу й насиченості креслення. Написи розміщують над зображенням з мінімальним розривом.