Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Виконання складальних креслень






 

Складальне креслення – документ, який містить зображення скла­дальної одиниці й інші дані, необхідні для її складання (виготовлення) та контролю.

Складальне креслення має містити:

1.Зображення складальної одиниці, яка дає уявлення про розташу­вання та взаємний зв'язок складових частин і забезпечує можливість здійснення збирання та контролю складальної одиниці.

2.Розміри, граничні відхилення та інші параметри і вимоги, які повинні бути виконані або проконтрольовані за цим складальним крес­ленням.

3.Зазначення про виконання нероз'ємних з'єднань (зварних, паяних тощо).

4.Номери позицій складових частин, які входять у виріб.

5.Габаритні, установчі та приєднувальні розміри виробу.

6.Складальні креслення необхідно виконувати, зазвичай, із спрощеннями, які відповідають вимогам стандартів.

На складальних кресленнях допускається не зображати:

- фасок, округлень, проточок, заглиблень, виступів, накаток, насічок та інші дрібні елементи;

- зазорів між валом та отвором або болтом і отвором;

- кришок, щитів, кожухів, перегородок тощо, якщо необхідно показа­ти складові частини виробу, які закриті ними. При цьому над зображенням роблять відповідний напис, наприклад: «Кришка поз. 4 не показана»;

- вироби, які розташовані за гвинтовою пружиною, зображеною лише перерізами витків (їх зображають до зони, яка умовно закриває ці вироби та визначається осьовими лініями перерізів витків).

На складальних кресленнях для спрощення дозволяється:

- показувати не розітнутими на розрізах складальні одиниці, на які оформлені самостійні складальні креслення;

- показувати зовнішніми контурами спрощено типові, закуплені та інші вироби, які широко використовуються (наприклад, електродвигуни тощо);

- давати повне зображення лише однієї з кількох однакових складо­вих частин (коліс, опор та ін.), а решту зображувати спрощено зовнішніми контурами;

- показувати спрощені зображення кріпильних стандартних виробів (болтів, гвинтів, гайок, шпильок, шайб та ін.) у з'єднаннях.

Штрихування в розрізах і перерізах однієї і тієї ж деталі на всіх зо­браженнях повинно мати нахил 45° в один і той же бік і однакову від­стань між лініями штрихування. Якщо в розрізі кілька деталей з одного матеріалу стикаються між собою, то штрихування слід урізноманітнити, змінюючи напрям його нахилу на протилежний, відстань між лініями штрихування або ж зсуваючи лінії штрихування однієї з деталей віднос­но іншої. Елементи, товщина яких на кресленні 2 мм і менше, в розрізах і перерізах тушують незалежно від матеріалу. Зварний, паяний, клейовий виріб з однорідного матеріалу в зборі з іншими виробами в розрізах та перерізах штрихують в один бік, показуючи межі між деталями виробу суцільними основними лініями (рис. 3.9).

Складові частини механізмів, що рухаються, на складальному крес­ленні слід показувати в закритому положенні, а для пояснення принципу роботи дозволяється показувати їх у відкритому або проміжному поло­женні штрих–пунктирною тонкою лінією з двома крапками (рисунок 3.10а).

На складальному кресленні всі складові частини виробу нумерують відповідно до номерів позицій, вказаних в специфікації цієї складальної одиниці. Номери позицій наводять на полицях ліній–виносок, які про­водять від зображень складових частин суцільною тонкою лінією. Один кінець ліній–виносок, що перетинає лінію контуру, закінчується точкою, а інший – поличкою (рисунок 3.10б). Лінію–виноску закінчують стрілкою у тих випадках, коли зображення деталі мале, затушоване в перерізі або зображене в одну лінію (рисунок 3.10б). Лінії виноски не повинні бути па­ралельними лініям штрихування, а також не повинні перетинатися між собою і з розмірними лініями.

Цифри, які відповідають номерам позицій, проставляють завжди паралельно основному напису креслення поза контурами зображення. Номери позицій потрібно розміщувати на одній горизонтальній або вер­тикальній лінії. Тому, перед тим як креслити полички для номерів позицій, слід зробити розмітку: накреслити вертикальну тонку лінію, на якій буде розміщуватись початок полички для номерів позицій, які будуть вигляда­ти як стовпець. Якщо одного вертикального розміщення позицій буде не досить, то можна зробити ще один вертикальний стовпець з іншого боку креслення або горизонтальний рядок зверху чи знизу (рисунок 3.10б).

Розмір шрифту цифр позицій повинен бути на два номери більшим, ніж у розмірних чисел, і на один розмір більшим, ніж у букв, що позна­чають розрізи, перетини тощо (рисунок 3.10б).

Номери позицій вказують на тих зображеннях, на яких відповідні складові частини проектують як видимі.

Допускається робити загальну лінію–виноску з вертикальним розта­шуванням номерів позицій для групи кріпильних деталей, які відносять­ся до одного й того ж місця кріплення (рисунок 3.10б).

Рисунок 3.10 – Правила виконання складальних креслень

 

До складального креслення обов'язково додають технічні вимоги. Заголовок «Технічні вимоги» не пишуть, а зразу починають написання з 1–го пункту у такій послідовності:

1) розміри, граничні відхилення розмірів, форми та розташування поверхні;

2) якість поверхонь, зазначення про їхнє покриття;

3) зазори, розташування окремих елементів конструкції;

4) вимоги, які ставлять до налагодження та регулювання виробу;

5) інші вимоги до якості виробів, наприклад, безшумність, вібростійкість, самогальмування тощо;

6) умови та методи випробувань;

7) зазначення про маркування та клеймування виробу;

8) правила транспортування та зберігання;

9) особливості умов експлуатації.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.