Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Підвищення якості води малої річки в умовах щільного заселення долини: природне самоочищення та комплекс необхідних заходів екоінженерного, освітнього та адміністративного впливу




Назва організації

Карпатський екологічний клуб "Рутенія"

Фотоархів

Керівник проекту

 

Ковальчук Андрій Анатолійович

Контактні дані керівника проекту

Адреса для листування:

вул. Довженка, буд. 4, кв. 6,

м. Ужгород,

Закарпатська обл., 88000

Тел.: (031) 2232014

E-mail: kov@mail.uzhgorod.ua

Мета

 

З’ясування причин зниження самоочисної здатності річки, характеру впливу на цей процес локальних антропогенних факторів, розробка низки заходів з нівелювання негативного впливу на річку та розробка методичних рекомендацій щодо оздоровлення гірських річок Українських Карпат.

Завдання

 

* здійснення комплексу заходів з оздоровлення річки: оцінка самоочисної здатності, виявлення джерела та характеру забруднення;

* проведення роз’яснювальної роботи з населенням та представниками місцевого самоврядування, проведення лекцій у школах;

* проведення роботи з ренатуралізації найбільш спотворених ділянок (очистка русла, посадка дерев) та намітка, які ділянки потребують подальших екоінженерних заходів, вживання заходів адміністративного впливу до порушників природоохоронного законодавства;

* виступи по радіо та на телебаченні, підготовка матеріалів для газет;

* створення карти-схеми джерел забруднення та еродованих ділянок уздовж р. Уг;

* моніторинг сучасного гідрологічного, гідрохімічного та гідробіологічного режиму р. Уг, загального балансу органічних речовин і забруднювачів та оцінка якості води;

* публікація методичних рекомендацій по ренатуралізації екосистем малих річок у межах гірського поясу Карпат.

 

Місце впровадження

 

Закарпатська область

 

Результати

 

Проведено оцінку загальної екоситуації в басейні р. Уг

 

Встановлено, що до основних джерел забруднення річки Уг (притока транскордонної річки Уж) відносяться:

 

* санітарні та лісовідновні рубки у Національному природному парку "Ужанський" з порушеннями природозберігаючих технологій;

* проїзд автотранспорту через річку через відсутність або недостатню вантажопідйомність мостів;

* створення населенням гноївок уздовж берегів, стік з яких негативно впливає на якість води, особливо у холодний період року.

 

У селі Стужиця, через яке протікає р. Уг, відсутні більш-менш крупні фермерські господарства чи машинно-тракторні станції, тобто така концентрована форма забруднення не має місця.

 

Оскільки річка й село знаходяться в Національному природному парку "Ужанський", що є частиною міжнародного трилатерального біосферного заповідника "Східні Бескиди", існує можливість туристичної і рекреаційної діяльності в долині Уга. У зв'язку з цим було здійснено сходження (разом зі студентами та сільським головою) на гору Кремінець, що знаходиться на кордоні трьох держав. Мета заходу - вивчення можливостей розвитку туризму, що спонукатиме місцеве населення розвивати інфраструктуру цієї галузі, яка є альтернативою екстенсивного використання природних ресурсів. Оцінено можливі перспективи розвитку туристичної галузі. Певним чином під впливом виконавців проекту з'явилася перспектива інвестицій у будівництво туристичного комплексу (підписано відповідну угоду між сільською радою та бізнес-структурою).



 

У басейні р. Уг виявлено багато рідкісних і червонокнижних представників фауни і флори. З метеликів - це парусники подалірій (Iphiclides podalirius (L.)) та махаон (Papilio machaon (L.)), переливниця велика (Apatura iris (L.)), стрічкарка тополева (Limenitis populi (L.)), жук-дровосік вусач альпійський (Rosalia alpina (L.)) та інші. З рослин - це шейхцерія болотна (Scheuchzeria palustris (L.)), лілея лісова (Lilium martagon (L.)). На березі однієї з приток Уга знайдено дуже рідкісний для регіону вид гідрофільного куща - Тамариск німецький (Myricaria germanica (L.)). Як виявилося, ця знахідка є першою на території Національного природного парку і є одним з небагатьох відомих місцезнаходжень цього виду на території Закарпаття.

 

Проведено моніторинг сучасного гідрологічного, гідрохімічного та гідробіологічного режиму р. Уг, загального балансу органічних речовин і забруднювачів та оцінку якості води

 

Створено набір кольорових карт растрового формату басейну річки Уг.



 

Проведено комплексні аналізи якості води, які дозволили встановити рівні забруднення на кожній із 4 станцій відбору проб. Зокрема, підвищення рівня по нафтопродуктах встановлено якраз там, де автотранспорт переїздив через річку через відсутність придатного моста. Саме тому було вирішено частково профінансувати добудову моста через річку Уг.

 

Одержано посезонні дані щодо видового складу найпростіших та мікрозообентосу, а також динаміки їх чисельності та біомаси на 4-х станціях р. Уг. Досліджено ряд струмків-приток річки (додаткові разові станції відбору проб). Всі отримані дані показано на графіках.

 

Проведено дослідження водно-болотних угідь басейну Уга. Вдалося визначити чотири їх основні типи (прируслові зволоженості, вільхово-смерекове болото на луці, лісове вільхове болото в оточенні бука, невелике придорожнє болото біля дороги). Матеріали досліджень використані при публікації перекладу тренінг-курсу "Відновлення ветлендів" (Ужгород, 2004).

 

Проведено експерименти з дослідження інтенсивності продукційно-деструкційних процесів на 4-х станціях у сезонному аспекті (літо, осінь, зима, весна).

 

Виконано комплекс екоінженерних робіт:

 

* очищені від сміття русло та береги річки і деяких приток;

* стабілізовано еродовані схили річки за допомогою посадки дерев; більшість висаджених дерев (верба, вільха, клен-явір та ін.) успішно прийнялись, лише у верхній частині стабілізованого масиву спостерігаються знищені худобою деревця;

* побудовано міст в зоні забруднення річки нафтопродуктами;

* у зв’язку з утриманням населенням худоби і створенням запасів гною збудовано 3 сучасні гноєсховища, які повністю запобігають попаданню рідких стоків у річку. Зрозуміло, що вказаний захід не дозволяє цілковито ліквідувати рідкі стоки, однак він показує, якими мають бути екобезпечні гноєсховища;

* для поліпшення аерації води та стабілізації гідрологічного режиму в зоні мостів, а також для створення більш сприятливих умов для підвищення рибних запасів було збудовано ряд перепадів, які показали себе дуже добре, зокрема, під час останнього інтенсивного літнього паводку. За дещо іншою технологією збудовано перепад на притоці Папоротний, який зараз слугує для вирощування малька і молоді риб.

 

Проведено ряд освітніх заходів:

 

* у місцевій школі учням прочитана лекція про стан довкілля у межах басейну р. Уг, а також безоплатно передана природоохоронна література для поліпшення процесу викладання;

* організовано конкурс "Збережи свою річку" і за його підсумками нагороджено переможців;

* святкування Дня Дунаю (29 червня 2004 р.) проведено на базі місцевої школи. Інформація про цей захід направлена, зокрема, англійською мовою Дунайському енвайронментальному форуму (DEF) і була розміщена на його інтернет-сайті. Також в газеті "Трембіта" була опублікована стаття журналіста Василя Зубача, присвячена святкуванню Дня Дунаю;

* проведено профілактичні бесіди з населенням щодо неприпустимості миття автотранспортних засобів у річці;

* проведено попереджувальні бесіди щодо браконьєрства з використанням електричного струму для ураження риби. Після проведених бесід подібні дії припинилися, спостерігається лише традиційна ловля риби руками та вудкою.

 

Засновано місцеву громадську природоохоронну організацію

 

Неурядову організацію "Закарпатське гідроекологічне товариство "Уж" засновано в с. Стужиця Великоберезнянського району з метою дослідження водойм і водотоків регіону. Цей крок допоміг залучити активну громадськість до участі у природоохоронних проектах.

 

 

Вжито адміністративні заходи до порушників природоохоронного законодавства

 

Лише близько 16% території України вкриті лісом. Для європейської держави цього недостатньо. Так, Фінляндія має 66% території, вкритої лісами, Швеція - 55-56%, Франція - близько 30%. У нас добрим залісненням відзначається лише регіон Карпат, тут сконцентровано близько 20-21% усіх лісових угідь. Однак і тут у лісокористуванні немає належного порядку. Причина - розвал державної системи контролю. Як засвідчують факти, основні зловживання мають місце під час рубок "проміжного користування", які за обсягом давно перевищили рубки промислової заготівлі лісу, тобто рубки головного користування. Саме тому зменшення промислових заготівель деревини не позначається позитивно на стані лісових ресурсів. Якщо раніше найбільшу небезпеку становили "суцільні санітарні рубки", то зараз - "вибіркові санітарні" та "лісовідновні" рубки. Як правило, у ході таких рубок ділової деревини заготовлюється значно більше, ніж обумовлено лісорубним квитком. Подібна біда вражає і природоохоронні об'єкти.

 

Не є виключенням і Ужанський НПП. Публікація в газеті "Сільські вісті" (№ 53 від 12 травня 2004 р.) статті керівника проекту професора Андрія Ковальчука "Доки розгулюватиме злочинна сокира? Ще раз з приводу варварського вирубування карпатських лісів" дозволила інспірувати ряд перевірок дотримання природоохоронного законодавства лісозаготівельниками в межах Ужанського парку. Зокрема, були проведені перевірки Комітетом лісового господарства України, Державним управлінням охорони природи в Закарпатській області і Екоінспекцією Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Ці заходи виявили цілий каскад правопорушень, що поставило навіть питання про звільнення лісничої Новостужицького лісництва та накладання адміністративних стягнень на інших лісничих. Було також накладено багатотисячні штрафи на лісокористувачів для погашення нанесеної природі шкоди.

 

Разом з державним інспектором Велико-Березнянської інспекції проведено рейди по контролю за проведенням санітарних рубок вище с. Стужиця по течії р. Уг. Встановлені порушення оформлено відповідним протоколом. Справу було передано у суд для відшкодування шкоди.

 

 

Надано і реалізовано ряд пропозицій

 

Пропозиції надано до сільради та районної держадміністрації, Державного підприємства "Міжвідомча лабораторія екологічних проблем і радіаційної безпеки Карпатського регіону" НАН України та Державного управління екоресурсів в Закарпатській області. Від новоствореного Гідроекологічного товариства "Уж" було надано ряд пропозицій щодо поводження з відходами на території с. Стужиця, що зараз є суттєвим потенційним і фактичним джерелом забруднення р. Уг.

 

У селі відсутні телефони, що викликає стурбованість у випадку аврального забруднення чи виникнення можливості шлунково-кишкового захворювання (адже певна кількість місцевого населення споживає воду безпосередньо з річки). У зв'язку з цим було підготовлено депутатський запит щодо відновлення у с. Стужиця роботи телефонної підстанції. Це питання поставлено у чергу на вирішення.

 

Результати роботи по проекту були використані у виступі на обласному телебаченні у вересні 2003 р., а також у газетних публікаціях у місцевій пресі. Одну з публікацій повністю присвячено селу Стужиця, його проблемам та заходам по проекту, а в іншій зачіпається питання незаконних рубок.

 

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.025 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал