Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Н. Власова: 10 стартових страхів та сумнівів керівника






Діагноз Рецепт
1. Страх перед три­валістю роботи Почни з невеликої, приємної, нескладної зада­чі, а потім майже автоматично перейди до більш складної
2. Страх перед мож­ливою невдачею Склади перелік можливих шляхів вирішення за­вдання. Причина невдачі іноді — ідеальне уявлення про справу, а не сама справа
3. Робота не при­ваблива, нудна Подивись рецепт до першого діагнозу. Поділи ро­боту на частини. Серед них можуть бути і приємні. Думай про приємне. Визнач проміжні результа­ти. Заохочуй себе (наприклад, кавою). Ще один спосіб — бажання, зміна «повинен» на «хочу»
4. Страх пе­ред своєю некомпетентністю Визнач, в якій справі ти «плаваєш» погано, нор­мально та добре. Може ти перебільшуєш? А може скористатись чиєюсь допомогою?
5. Неможливо зро­зуміти, як розпо­чати роботу Люди завжди охоче грають роль вчителя. Спробуй стати учнем
6. Робота дає не­приємні відчуття Ти згадуєш невдачі у попередніх ситуаціях. Але це ж вже було. Поговори з кимось, хто допоможе оці­нити все по-іншому
7. Робота невигідна Спробуй знайти хоч незначну вигоду, інтерес для себе, партнерів
8. Відсутня потріб­на інформація А ти знаєш, яка інформація потрібна? Склади перелік і подумай: а чи не краще знати тільки головне?
9. Робота некорисна Вибери точку зору, від якої залежатиме успіх
10. Є більш важливі справи Важливо не те, що важливо для інших, а те, що важливо для досягнення твоїх цілей

Мистецтво критики за В. М. Панкратовим та О. М. Панкрато-вим

Критика-похвала:

1. Все зроблено гарно, але невчасно.

2. Непогано, але ви можете краще.

3. Добре, справа залишилась за малим.

Знеособлена критика:

1. У нашому колективі є люди, які ще не справляються із своїми обов'язками.

2. Змушений констатувати, що не всі зрозуміли важливість проблеми.

3. Дехто ще має заборгованість.

Критика-занепокоєність:

1. Я занепокоєний станом справ у...

2. Не знаю, чи зможу довірити вам цю справу наступного разу.

3. Я стурбований такою підготовкою до...

Критика-співпереживання:

1. Я вас розумію, але ж справа не зроблена.

2. Мені близькі ваші переживання, проте ви самі припустилися помилок.

3. Я сприймаю ваші доводи, але ж справу треба завершити.

Критика-жалкування:

1. На жаль, ви не впорались із проблемою.

2. На жаль, ви мене неуважно слухали.

3. Жалкую, що ваш виступ був поверховим.

Критика-здивування:

1. Зізнаюсь, що не очікував від вас такої безвідповідальності.

2. Невже ви з таким досвідом і не могли це зробити?

3. Ви мене здивували своїм запізненням.

Критика-пом'якшення:

1. Мабуть, щось заважало вам.

2. Не звинувачуйте тільки себе.

3. Це типова помилка під час...

Критика-попередження:

1. Попереджую, що у подальшому треба бути більш уважним.

2. Рекомендую зробити з цієї ситуації належні висновки.

3. Якщо і в подальшому ви не виконаєте своєчасно, то...

Критика-вимога:

1. Цю роботу треба негайно переробити.

2. Я вимагаю завершити роботу вчасна.

3. Викладіть у письмовому вигляді причини вашого запізнення.

Критика-підбадьорення:

1. Нічого, наступного разу вийде краще.

2. Все вам вдасться, якщо попрацюєте додатково.

3. Ви маєте шанси до наради підготувати звіт краще.

Критика-докір:

1. Ніколи б не подумав, що для вас це буде так складно.

2. Як же таке могло статись?

3. Я так на розраховував на вашу підтримку.

Критика-сподівання:

1. Переконаний, що наступного разу ви не запізнитесь.

2. Впевнений, що цього разу ви це зробите вчасно.

3. Хочеться вірити, що відтепер ви буде більш акуратним.

Критика-аналогія:

1. У вас ті ж помилки, що були минулого разу.

2. Коли я був молодим, то був таким же самовпевненим.

3. Раніше і ваші колеги не могли це робити.

Критика-зауважєння:

1. Ви дуже агресивно реагуєте на зауваження.

2. Ви неправильно це зробили, бо не прийшли на консультацію.

3. Ви завжди поспішаєте розпочати роботу, не склавши плану.

Критика-питання:

1. Що ви тепер збираєтесь робити?

Як ви плануєте виправити помилку?

Де ви пропонуєте взяти час на вирішення проблеми, що виник­ла?

Критика-побоювання:

1. Боюсь, що ви не зробили належних висновків.

2. Боюсь, щоб це не стало нормою.

3. Побоююсь такого ставлення до роботи.

Н. Іосефович про робочий час керівника

Основні «крадії» часу:

1. Повільність та бажання уникнути виконання завдання.

2. Телефонні розмови.

3. Предмети, які не покладені на місце.

4. Випадкові відвідувачі.

5. Очікування кого-небудь.

6. Нездатність розподіляти обов'язки.

7. Непотрібні зустрічі.

8. Непотрібна переписка.
Як зберегти час:

1. Відмовляйтесь приймати рішення у стресових ситуаціях.

2. Радьтесь із іншими співробітниками.

3. Не очікуйте, що все пройде гарно.

4. Усвідомлюйте, що все, що робите, треба робити гарно.

5. Визначайте цілі та задачі на кожен день у порядку черги.

6. Кожного дня прагніть дотримуватись плану.

7. Розділіть великий план на розділи, щоб зручніше було виконувати.

8. Порадьтесь із своїм керівником, що ви плануєте робити, запитайте поради.

А. Б. Фельзер, О. В. Доброневський

Мистецтво етики ділових контактів:

1. До підлеглих слід звертатися на «Ви».

2. Той, хто зайшов у робоче приміщення, вітає присутніх першим.

3. Не допускайте у звертанні до підлеглих гострих жартів, ризикованих порівнянь, тим більше свідомих уїдливих слів.

4. Частіш посміхайтесь, намагайтесь бути привітним і доброзичливим.

5. Виключіть з свого лексикону неповажні і тим більше лайливі, вульгарні слова.

Будьте ввічливими.

7. Не допускайте фамільярності у стосунках з підлеглими.

8. За кожну успішно виконану роботу, завдання, доручення слід дякувати.

9. Розмовляючи з підлеглими, не відволікайтесь.

 

 

Контрольні питання та завдання

Тестовий контроль

1. Менеджер — це:

а) організатор колективу;

б) керівник, який добре знає економіку;

в) керівник з відповідною професійною освітою.

2. Результат роботи менеджера — це:

а) рішення;

б) інформація;

в) документ.

3. Предмет праці менеджера — це:

а) рішення;

б) інформація;

в) комп'ютерна техніка.

4. Засіб праці менеджера — це:

а) рішення;

б) інформація;

в) комп'ютерна техніка.

5. Концептуальні здібності — це:

а) здатність керівника усвідомлювати причинно-наслідкові зв'язки в організації, розуміти можливості організації, скоординовувати діяльність людей найпродуктивнішим способом;

б) здатність керівника кваліфіковано, професійно, застосовуючи ефективні прийоми діяльності, виконувати. роботу на своєму робочому місці відповідно до посади;

в) здатність взаємодіяти з людьми, налагоджувати стосунки, мотивувати та сприяти ефективності діяльності, попереджувати та розв'язувати конфлікти, створювати сприятливий мікроклімат.

6. Комунікативні здібності — це:

а) здатність керівника усвідомлювати причинно-наслідкові зв'язки в організації, розуміти можливості організації, скоординовувати діяльність людей найпродуктивнішим способом

здатність керівника кваліфіковано, професійно, застосовуючи ефективні прийоми діяльності, виконувати роботу на своєму робочому місці відповідно до посади;

в) здатність взаємодіяти з людьми, налагоджувати стосунки, мотивувати та сприяти ефективності діяльності, попереджувати та розв'язувати конфлікти, створювати сприятливий мікроклімат.

7. Технічні здібності — це:

а) здатність керівника усвідомлювати причинно-наслідкові зв'язки в організації, розуміти можливості організації, скоординовувати діяльність людей найпродуктивнішим способом;

б) здатність керівника кваліфіковано, професійно, застосовуючи ефективні прийоми діяльності, виконувати роботу на своєму робочому місці відповідно до посади;

в) здатність взаємодіяти з людьми, налагоджувати стосунки, мотивувати та сприяти ефективності діяльності, попереджувати та розв'язувати конфлікти, створювати сприятливий мікроклімат,

8. Основні ознаки успішності керівника — це:

а) бажання зробити кар'єру, спеціальна управлінська підготовка, здібність генерувати ідеї;

б) бажання зробити кар'єру, підтримка вищих рівнів управління, високий інтелект;

в) бажання зробити кар'єру, зупинений саморозвиток, високі моральні якості.

9. Соціальні вимоги до керівника — це:

а) чесність, справедливість, витримка, почуття відповідальності;

б) почуття суспільного обов'язку, зрілість переконань, соціальна активність;

в) вміння слухати, тактовність, проявляти інтерес до людей.
9. Комунікативні вимоги до керівника — це:

а) чесність, справедливість, витримка, почуття відповідальності;

б) почуття суспільного обов'язку, зрілість переконань, соціальна активність;

в) вміння слухати, тактовність, проявляти інтерес до людей.
10. Моральні вимоги до керівника — це:

а) чесність, справедливість, витримка, почуття відповідальності;

б) почуття суспільного обов'язку, зрілість переконань, соціальна активність;

в) вміння слухати, тактовність, проявляти інтерес до людей

11. Для стихійно-емпірічного рівня аналітичної діяльності характерні такі ознаки:

а) мета аналізу відсутня чи не усвідомлюється;

б) мета полягає у встановленні зв'язків між окремими явищами та фактами;

в) єдина цільова організація аналітичної діяльності.

12. Встановлення причинно-наслідкових зв'язків підчас аналізу забезпечує:

а) всебічність висновків;

б) глибину висновків;

в) важливість висновків.

13. Розробка пропозицій та рекомендацій -— обов'язкові елементи:

а) аналітичної діяльності;

б) контролюючої діяльності;

в) обидві відповіді правильні.

14. Забезпечення регулювання — це мета:

а) оперативного аналізу;

б) тематичного аналізу;

в) підсумкового аналізу.

15. Забезпечення рекомендаціями щодо впорядкування системи — це мета:

а) оперативного аналізу;

б) тематичного аналізу;

в) підсумкового аналізу.

16. Оцінка результатів діяльності та знаходження оптимальних варіантів подальшої діяльності — це мета:

а) оперативного аналізу;

б) тематичного аналізу;

в) підсумкового аналізу.

17. Етап цілепокладання під час планування:

а) не є обов'язковим;

б) є обов'язковим;

в) як коли.

18. Метод планування «АВС» засвідчує такий розподіл завдань за складністю:

а) 65 % (складні) — 20 % (менш складні) — 15 % (нескладні);

б) 15 % (складні) — 20 % (менш складні) — 65 % (нескладні);

в) 20 % (складні) — 65 % (менш складні) — 15 % (нескладні

Метод планування «АВС» засвідчує, що з 65 % складних проблем
важливих:

а) 20 %;

б) 65 %;

в) 15 %.

20. Закон Парето засвідчує, що за перші 20 % робочого часу виконується:

а) 60 % роботи; б)80 % роботи; в) 20 % роботи.

21. Планування робочого класу повинно передбачати резерв годин до:

а) 40 %;

б) 20 %;
в)10 %.

22. Планування від мети «зверху» — це технологія:

а) інноваційного підходу до функції планування;

б) традиційного підходу до функції планування;

в) усе правильно.

23. Встановлення зв'язків серед людей, задач і видів діяльності — це завдання:

а) функції організації;

б) функції контролю;

в) функції планування.

24. Низький рівень відповідальності персоналу характерний для:

а) централізованого управління;

б) децентралізованого управління;

в) обидві відповіді правильні.

25. Чи можна делегувати прийняття наказу, підписи звітних документів:

а) так;

б) ні;

в) іноді.

26. Делегування повноважень передбачає:

а).підсилення ролі адміністративного контролю за виконанням роботи;

б) послаблення ролі адміністративного контролю за виконанням роботи;

в) підсилення ролі взаємоконтролю.

27. Моделювання структури управління, методів управління — це ознаки:

а) традиційного підходу до управління;

б) інноваційного підходу;

в) обидві відповіді правильні.

28. Розширення горизонтальних зв'язків в системі управління навчальним закладом —це ознака:

а) інноваційного управління;

б) традиційного підходу;

в) обидві тези правильні.

29. Кому належить вислів про контроль: «Для багатьох людей контроль означає передусім обмеження (як ланцюг для собаки), примушення, відсутність відповідальності...»?

а) М. Мескону;

б) М. Поташнику;

в) Ю. Конаржевському.

30. Сутність діагностичної функції контролю полягає у.

а) забезпеченні інформацією про стан навчального закладу та її підсистем;

б) у наданні дієвої допомоги педагогам у пошуках ефективних форм і методів навчання, виховання, у професійному зростанні;

в) у вихованні відповідальності за визначену ланку роботи та результати діяльності.

31. Сутність навчально-методичної функції контролю полягає у:

а) забезпеченні інформацією про стан навчального закладу та її підсистем;

б) у наданні дієвої допомоги педагогам у пошуках ефективних форм і методів навчання, виховання, у професійному зростанні;

в) у вихованні відповідальності за визначену ланку роботи та результати діяльності.

32. Поєднання контролю із самоконтролем створює умови для:

а) самонавчання, самокорекції;

б) звільняє керівника від другорядних справ, розширює зону діяльності;

в) обидві тези правильні.

33. За часом здійснення контроль буває:

а) тематичний, фронтальний, поточний;

б) попередній, поточний, підсумковий;

в) поточний, персональний, оглядовий.

34. Без якого елементу І етапу процедури контролюючої діяльності він стає категорично неможливим?

а) Встановлення стандарту;

б) визначення критеріїв оцінки;

в) визначення форми узагальнення результатів контролю.

35. З якими елементами контролю необхідно обов'язково ознайомити об'єктів контролю?

а) Мета, стандарти, методи перевірки;

б) строки, критерії оцінки, форми узагальнення;

в) усе правильно.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.