Розслідування вимагання.

Приводом до порушення кримінальної справи є за­ява особи, щодо якої застосовувалось вимагання або її близьких чи знайомих; повідомлення службових осіб дер­жавних органів або громадських організацій; повідомлення в засобах масової інформації; явка з повинною, а також безпосередня ініціатива правоохоронних органів. Типови­ми версіями на початковому етапі розслідування вимаган­ня будуть такі: 1) вимагання дійсно мало місце; 2) інсцену­вання вимагання. Інформація, яка є на цьому етапі, підля­гає ретельній перевірці.

На початковому.етапі розслідування вимагання мо­жуть складатися такі типові слідчі ситуації'.

1) у правоохоронні органи надійшла інформація про те, що вимагачами сформульовані певні вимоги до потерпіло­го, висловлені в його адресу погрози або вже початі дії на­сильницького характеру чи потерпілим дана згода на пе­редачу предмета вимагання, обговорені час і місце передачі;

2) потерпілий погоджується на вимоги вимагачів і пе­редає їм предмет вимагання, після чого звертається з за­явою в правоохоронні органи;

3) вимагання має довготерміновий характер, здійсню­ється організованими злочинними групами, проте жертва не звертається в правоохоронні органи, а про факт вимагання стає відомо з інших, у тому числі оперативних, джерел;

4) отримана інформація свідчить про утримання вима­гачами заручників або викрадення ними людей.

Здійснення затримання вимага­чів «на гарячому»:

1) забезпечити конфіденційність майбутніх дій і вжити заходів щодо запобігання можливого витоку інформації;

2) попередньо тайно вивчити місце майбутнього затри­мання, з огляду на те, що злочинці можуть здійснювати спостереження за цим місцем;

3) визначити необхідну кількість учасників затриман­ня, дислокацію осіб, що забезпечують захоплення, підстрахування, прикриття, спостереження, відеофіксування, переслідування вимагачів по маршруту їхньої можливої втечі з урахуванням того, що злочинці можуть мати у своєму розпорядженні вогнепальну зброю та володіти на­вичками бойових єдиноборств;

4) провести інструктаж із заявником: про дії під час зустрічі із вимагачами;

При проведенні операції затримання «на гарячому» доцільно:

1) затримати одержувачів у момент узяття ними пред­мета вимагання, а у випадку його оброблення хімічними маркерами, то після контакту предмета зі шкірою рук чи одягом;

2) присікти спробу сховати, а також позбутися отри­маних предметів, наявної зброї, наркотичних речовин, до­кументів;

3) запобігти застосуванню злочинцями зброї, вибухо­вих пристроїв, а також по можливості звернутися за допо­могою до спільників, які спостерігали за процесом переда­чі предмета вимагання;

4) зафіксувати акт затримання за допомогою відеозапису;

5) вжити заходів щодо виявлення та затримання спіль­ників одержувача, що тайно спостерігали за тим, що від­бувається.

З метою надання отриманому оперативним шляхом звукозапису або відеозйомці, а також переданому злочин­цю предмету вимагання статусу судового доказу необхідно оформити такі документи:

1) протокол передачі потерпілим коштів із зазначен­ням вартості купюр та їхніх номерів або інших предметів вимагання з описом їхніх індивідуальних ознак і засобу маркування.

2) протокол вилучення у злочинця переданого йому предмета вимагання в момент затримання «на гарячому» оперативними співробітниками;

3) протокол огляду вимагача, а також вилучення одягу та його огляд у випадку застосування хімічного маркера;

4) протокол огляду вилучення у злочинця предмета вимагання;

5) протокол передачі потерпілому диктофона та вста­новлення його у визначеному місці;

6) протокол огляду звуко- або відеозаписуючих при­строїв;

7) протокол огляду звуко- або відеозаписуючих при­строїв після прослуховування магнітної плівки або пере­гляду відеокасети;

8) протокол допиту потерпілого;