Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Опіки в поєднанні з променевими ураженнями




Комбінована дія термічного фактора та іонізуючого опромінення призводить до тяжкого ураження навіть тоді, коли кожен фактор за своєю силою і дозою не викликав би серйозних уражень усього організму (синдром взаємного обтяження).
При комбінованих радіаційно-опікових ураженнях одночасно розвиваються опікова і променева хвороби, що призводить до пригнічення імунологічних факторів, активізації інфекції, гемодинамічних і обмінних порушень. Поєднання опіків з іонізуючим опроміненням пришвидшує розвиток гострої променевої хвороби. Під впливом променевого ураження перебіг гострого періоду опікової хвороби особливо тяжкий. Значно тривалішою стає еректильна фаза шоку, під час якої артеріальний тиск може падати до критичної межі. Синдром взаємного обтяження найбільш виражений у період домінування променевого ураження (рис. 9.18, 9.19) і, відповідно, в періоди токсемії і септикотоксемії опікової хвороби. Пригнічення імунологічних захисних механізмів, недостатньо виражена запальна реакція, слабкий розвиток лейкоцитарного валу, велика кількість некротизованих тканин, у яких відбуваються реакції протеолізу та масове всмоктування токсинів і мікробів у кров та, відповідно, потрапляння останніх у внутрішнє середовище організму, сприяють розвитку ранової інфекції, сепсису, ранового виснаження та інших ускладнень. Комбінація опіків із проникаючою радіацією в дозі 1 грей і більше спричиняє значну небезпеку для життя уражених і вищу смертність, ніж термічні опіки такої ж глибини і площі без променевої хвороби. При опіках дихальних шляхів запальнонекротичні процеси в ротовій порожнині й глотці посилюються за рахунок вираженої сухості та специфічного виразкового ураження слизової оболонки рота і глотки внаслідок розвитку гострої променевої хвороби і набувають особливо тяжкого характеру.


Рис. 9.18. Опік кистей у період розпалу ГПХ (ІІІ період КРУ).


Рис. 9.19. Опікова рана після шкірної пластики з крововиливами в період розпалу ГПХ (ІІІ період КРУ).

Репаративні процеси в опіковій рані пригнічуються — розвиток грануляцій сповільнюється або взагалі призупиняється. Грануляційна тканина бліда, кровоточить, бар’єрна функція її значно порушена. Сповільнюються також процеси епітелізації і рубцювання — на місці опікових ран часто виникають трофічні виразки.
При поверхневих опіках (І, ІІ, ІІІ А ступені) консервативне місцеве лікування забезпечує загоєння обпеченої поверхні в порівняно короткі терміни. Основну увагу при таких ураженнях необхідно приділяти терапії променевого ураження. Негайні хірургічні втручання (трахеотомія, венесекція і некротомія при глибоких циркулярних опіках кінцівок і грудної клітки) треба здійснювати незалежно від періоду розвитку комбінованих радіаційних уражень. Як правило, їх виконують у спеціалізованих закладах, але в окремих випадках такі операції потрібно робити при наданні першої лікарської або кваліфікованої медичної допомоги. При глибоких, але обмежених за площею опіках (3-4 % поверхні тіла) і променевих впливах легкого і середнього ступенів лікувальні заходи необхідно спрямувати на швидке загоєння ран уражених ділянок. Рекомендується після визначення меж некрозу відсікати омертвілі ділянки шкіри й утворений рановий дефект повністю закривати шкірними аутотрансплантантами (рання некректомія і первинна шкірна пластика). Аутотрансплантати, які прижились після ранньої некректомії, утворюють повноцінний шкірний покрив.
При більших за площею глибоких опіках, що поєднуються з тяжкими радіаційними ураженнями, рання некректомія особливо небезпечна, тому що вона різко обтяжує подальший перебіг променевої хвороби і може призвести до летального кінця. Тому лікування опікових ран у таких уражених повинно бути консервативним до того часу, поки загальний стан та динаміка місцевого процесу дозволять провести хірургічне відновлення шкірного покриву.
Загальне консервативне лікування радіаційно-опікових комбінованих уражень базується на комплексній терапії опікової і променевої хвороб. Застосовують антибіотики, проводять гемотрансфузії тощо. Харчування тяжкохворих здійснюють через зонд. Їжа повинна містити велику кількість повноцінних білків і вітамінів.
При покращанні загального стану потерпілих, відновленні лейкопоезу, зникненні симптомів кровоточивості й очищенні опікових ран від некротизованих тканин проводять аутодермопластику найменш травматичними способами.




mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал