Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Ярусність в травостої




Ярусність, або вертикальне розчленування фітоценозу, найкраще виражена в лісових угрупуваннях, де існує один або кілька дерев них ярусів, часто лише один чагарниковий ярус (підлісок), один чи кілька трав'яних ярусів, інколи ще надґрунтовий ярус мохів і лишайників. Епіфіти, тобто не паразитні гриби, лишайники, мохи, деякі папороті, а іноді і деякі квіткові рослини, що ростуть на деревних стовбурах, повинні бути віднесені до позаярусних рослин, так як і мохи.

Менш чітко бувають виражені яруси в трав'яних угрупованнях, де нерідко приходиться відчувати утруднення при віднесенні особин якогось виду до того чи іншого ярусу. Разом з тим, ярусність деяких трав'янистих ценозів представляється складною. Так, за В.В.Альохіним (1936), на північних різнотравних степах Руської рівнини можна нарахувати до 7 ярусів, причому вони неясно відмежовані один від іншого.

Яруси позначаються римськими цифрами, при цьому найвищий ярус позначається цифрою І.

В.Н. Сукачов в ряді своїх робіт запропонував розрізняти яруси і пологи. Приклад: деревні породи в самому молодому віці не піднімаються в лісі над травами. Слід їх віднести до ярусу трав чи до ярусу дерев? Очевидно, деревний молодняк, якої би висоти він не був, слід віднести до ярусу дерев, але в певному випадку до нижнього пологу фітоценозу. Таким чином, ярусами можна називати елементи вертикального розчленування угрупування в кожен даний момент у відповідності лише з відносними висотами рослин.

Багаторічні трави в залежності від висоти росту та наявності листя поділяються на групи:

- верхові - це переважно злаки, які в добрих умовах росту сягають 60-100 і більше см. Вони займають верхній ярус травостою, на них розвивається багато генеративних, видовжених вегетативних пагонів, а також зеленої маси (листя) в верхній частині. Характеризуються крупними, грубими стеблами та листям, відносно малим кущінням. Листя у них розміщене в верхній частині стебла або ж по всьому стеблу. В сільському господарстві використовуються на сіно. Зі злаків - це костер безостий, тимофіївка лучна, костриця лучна, райграс високий, пирій безкореневищний, лисохвіст лучний; з бобових - люцерна сиза; напівверхові трави - займають проміжне положення між низовими та верховими, вони в складних травостанах ростуть в другому ярусі. Причому, при доволі високих генеративних пагонах (70-100 см) вони утворюють багато вкорочених вегетативних пагонів, що дають кущ середньої щільності та габітусу. Напівверхові трави поряд з рівномірним розміщенням листя по пагону утворюють значну кількість пагонів у прикореневій зоні. Після скошування більшість з них швидко відростає і добре кущиться. До цієї групи відносяться: райграс пасовищний, костриця лучна, тимофіївка лучна, житняк гребінчатий, пирій безкорневищний; з бобових - конюшина гібридна, люцерна жовта та хмелеподібна; низові трави - займають нижній ярус травостою, на них розвивається багато прикореневих листків, а також вегетативні пагони висотою до 40-60 см. Листки, як правило розташовані у формі густої приземної розетки. Низові трави характеризуються вузькими листками та тонкими пагонами, після скошування сильно кущаться, утворюють густу масу приземних вегетативних вкорочених пагонів: пагонів та листя. До них відносяться: тонконіг лучний, костриці тонка та біла, гребінник звичайний, свинорий, та інші; з бобових - конюшина гібридна тощо.



Майже всі трави декоративних лук відносяться до родини злакових і являються багаторічними низовими чи напівверховими полікарпічними травами.


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2017 год. (0.017 сек.)