Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Міжнародний кредитний ринок






Сутність і призначення міжнародного

Фінансового ринку

 

 
 

 

 


Структура міжнародного фінансового ринку

 


 

 


 


 

 


Особливості функціонування ринку євровалют.

 


 
 

5.3. Особливості функціонування ринку

євровалют

 
 

показники характеристики
сума кредитів від 100 до 500 млн USD
терміни від 10 місяців до 12 років
процентні ставки регулярно переглядаються, розра-ховуються на основі облікової ставки (Лібор, Пібор, Сібор, прайм-рейб) + різниця (спред)
комісійні комісійні за управління; комісійні за участь; комісійні за обслуговування боргу
використовувана валюта USD, JPU, DBP, DEM, CHF, EURO та ін.
доступ до коштів швидкий
право на завчасне погашення за умови виплатити компенсації

 

 


Міжнародний кредитний ринок

 

 


 

 


 


 

 
 

 


 

Вексельний кредит –це кредит, що оформлюється шляхом виставлення переказного векселя (тратта) на імпортера, який здійснює його акцепт після одержання товаросупровідних і платіжних доку­ментів. Строк вексельного кредиту залежить від виду товару. По­стачання машин і устаткування зазвичай кредитуються на строк до 3-7 років. При експорті сировини і матеріалів даються корот­кострокові вексельні кредити.

Обліковий кредит – це купівля векселя банком до настання терміна оплати по ньому. Купівля такого векселя супровод­жується індосаментом власника векселя (векселетримача), у ре­зультаті чого вексель, а разом із ним і право вимоги платежу за ним цілком переходять від векселедавця в розпорядження банку. Вексель, пред'явлений до обліку в банк, негайно ним опла­чується, тобто векселетримач одержує кредит від банку.

На додаток до процентних і акцептних платежів банки мо­жуть стягувати премію за ризик із номінальної вартості переказ­ного векселя, поданого для обліку. Така премія називається лодинг (loading). Ставка лодинга варіюється в залежності від рєпутації, престижу і кредитоспроможності платника за векселем та індосантів, а в ряді випадків - також і від операції, що послужила підставою для оформлення векселя.

Різновидом фірмових кредитів є оплата наперед (купівельний аванс), яка надається експортеру як самим імпортером, так і бан­ком імпортера або банком експортера. Цей метод використо­вується лише тоді, коли кредитне становище імпортера вва­жається незадовільним або коли експортер не може отримати грошові кошти, необхідні для виробництва замовлених імпорте­ром товарів. В цьому випадку імпортер бере на себе всі ризики.

Кредит за відкритим рахунком надається шляхом угоди між експортером і імпортером, згідно з яким постачальник записує на ра­хунок покупця, в якості боргу, вартість проданих і відвантажених товарів, а імпортер зобов'язується погасити кредит у встановле­ний строк. Ця форма вигідна для імпортера, тому що в цьому ви­падку імпортер отримує можливість здійснити продаж до здійснення оплати. Експортер ризикує тим, що імпортер може не виконати своїх зобов'язань. Відтак розрахунки за методом відкритого рахунку використовуються лише в тих випадках, ко­ли між продавцем і покупцем встановились давні й міцні стосун­ки. За методом відкритого рахунку проводяться всі розрахунки за операціями продажів, котрі здійснюються між ТНК та їх за­рубіжними відділеннями або філіями, а також торговельні опе­рації з покупцями, які мають високий кредитний статус, між під­приємствами держав зі стабільною економікою. За цим методом обидві сторони заощаджують свої кошти (комісійні, що надають­ся банком за відкриття акредитивів і перевірку документів).

Фірмове кредитування здійснюється і за методом консигнації. За умов, застережених в угоді про консигнації, експортер транс­портує товари імпортеру, але при цьому зберігає право власності на ці товари до тих пір, поки імпортер не продасть їх і не розра­хується з експортером (консигнатором). В цьому випадку креди­тування продажу товарів і ризики бере на себе експортер. Така угода укладається у випадках, якщо експортер повністю довіряє імпортеру, або якщо реалізації підлягає новий товар.

Хоча фірмовий кредит виражає відносини між фірмою-експортером і фірмою-імпортером, він, як правило, сполучається з банківським кредитом. Оскільки довгостроковий фірмовий кредит відволікає значні кошти експортера, останній зазвичай вдається до банківського кредиту або рефінансує свій кредит у банка.

Овердрафт являє собою негативний баланс на поточному рахунку клієнта банку. Овердрафт – це форма ко­роткострокового кредиту, надання якого здійснюється шляхом списання банком коштів з рахунку клієнта понад його залишок. У результаті такої операції утворюється негативний баланс, тоб­то дебетове сальдо –заборгованість клієнта перед банком. Банк і клієнт укладають між собою угоду, у якій встановлюються максимальна сума овердрафта, умови надання та порядок погашен­ня кредиту, розмір відсотка тощо.

У погашенні заборгованості при овердрафті направляються всі суми, що зараховуються на поточний рахунок клієнта. В наслідок чого обсяг кредиту змінюється в міру надходження коштів, що відрізняє овердрафт від звичайного кредиту. Відсот­ки стягуються по узгоджених або чинних ставках. Для окремих зарубіжних банків, які мають у них рахунок тривалий час, овер­драфт може надаватися безкоштовно. Форма кредиту «овердрафт» вперше виникла в Англії і в да­ний час практикується в більшості розвинених країн.

Акцептний кредит –це кредит, наданий банком у формі ак­цепту переказного векселя (тратти), що виставляється на банк ек­спортерами й імпортерами. При цій формі кредиту експортер одержує можливість виставляти на банк векселі на визначену су­му в рамках кредитного ліміту. Банк акцептує ці векселі, гаранту­ючи тим самим їхню оплату боржником у встановлений термін. При реалізації товару в кредит експортери зацікавлені в акцепті векселя авторитетним банком. Такий вексель у будь-який час мо­же бути облікований або проданий. При акцентному кредиті формально кредит надає експортер, але на відміну від вексельно­го кредиту акцептантом векселя виступає банк. Видаючи акцепт, банк не надає кредиту і не вкладає в операцію свої кошти, але зобов'язується оплатити тратту при настанні терміна платежу У тих випадках, коли експортер вимагає платежу готівкою, про­водяться операції рефінансування, тобто банк імпортера акцеп­тує тратту, виставлену на нього імпортером, обліковує її і спла­чує експортерові готівку. Вартість акцептного кредиту скла­дається з двох елементів: комісії за акцепт і дисконтної ставки яка зазвичай нижче ставки по обліку векселя.

Рамбурс у міжнародній торгівлі означає оплату купленого товару за посередництвом банку у формі ак­цепту банком імпортера тратт, виставлених експортером.

Термін «акцептно-рамбурсний кредит» застосовується в тих випадках, коли банки акцептують тратти, що виставляються на них іноземними комерційними фірмами. У цьому випадку в опе­рацію по акцепту тратти включаються банки інших країн, які відіграють допоміжну роль і приймають на себе відповідальність перед банками-акцептантами за своєчасний переказ (рамбурсування) на їхні рахунки валютних коштів необхідних для оплати акцептованих тратт.

Нові форми міжнародного кредитування. При веденні міжнародного бізнесу управління рахунками до отримання фірмою-позикодавцем і рахунками до оплати фірмою-боржником утруднене через те, що вартості валют постійно змінюються. Відтак міжнародні фірми, з метою уникнути ризику великих витрат і вартості оформлення акредитиву ви­користовують факторинг для фінансування експорту.

Факторинг – це операція з продажу зарубіжних рахунків до отримання постачальниками експортної продукції комерційним банкам або спеціалізованим компаніям. Факторинг може здійснюватися з правом регресу і без нього. Факторинг з правом регресу означає, що за невиконання умов угоди фінансова ор­ганізація, яка купила рахунки, може відшкодувати збитки з ком­панії, що продала їх. Однак за звичаєм факторинг зарубіжних ра­хунків до отримання здійснюється без права регресу.

Відмітні особливості факторингу –приймаються вимоги угод до 1 року, немає обмежень щодо суми; використовуються в основному на внутрішньому ринку; можливий регрес вимог на покупця; використовується широке коло валют; не завжди потребуються додаткові гарантії.

Факторингові послуги звичайно надають факторингові ком­панії, багато з яких належать банкам. Вони скуповують рахунки у експортерів зі скидкою. Вони можуть негайно сплатити готівкою до 85% номінальної вартості рахунків експортерів. Ре­шта суми виплачується після сплати рахунків імпортерам. Виго­да для імпортера полягає в тому, що він отримує можливість не мати справу з акредитивом.

Форфейтинг – це операція купівлі банком-форфейтором на повний строк і за заздалегідь встановленими умовами векселів та інших боргових і платіжних документів. Згідно з угодою про форфейтинг імпортер звичайно надає простий вексель, який га­рантується банком за дорученням імпортера. Експортер продає цей простий вексель форфейтинговому банку зі скидкою. Банк-форфейтор бере на себе ризик несплати боргових зобов'язань без права регресу (обігу) цих документів на колишнього власника.

До відмітних ознак форфейтингу відносяться:

Ø приймаються довгострокові векселі строком понад 1 рік;

Ø мінімальна сума, що використовується, не менше 500 тис. дол.

Ø середня сума контракту - 1-2 млн. дол.;

Ø використовується в основному при міжнародних операціях;

Ø відсутнім є регрес вимог на експортера;

Ø купівля вимог лише в ВКВ;

Ø обов'язковим є банківський аваль.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.