Індексний метод у статистиці зовнішньої торгівлі. Система індексів вартісного, фізичного обсягів і цін експорту (імпорту).

Індексний метод має особливу роль і значення в дослідженнях зовнішньоекономічних операцій між окремими країнами, групами країн, регіонами світу, а також суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Індекси, які використовуються у ста-тистиці зовнішньої торгівлі, поділяються на дві групи: індивідуальні (елементарні) та загальні.

Для розрахунку індексів вартості, фізичного обсягу та цін експорту (імпорту) статистичні органи використовують як джерело інформації вантажну митну декларацію, у якій містяться дані про вартість і фізичний обсяг кожної угоди. За цими даними розраховується середня ціна кожної товарної одиниці.

Відповідно до міжнародних рекомендацій статистичний орган на свій вибір використовує систему індексів Пааше й Ласпейреса та розраховує прямим методом індекс цін: , (індекс Паша) непрямим виводить індекс фізичного обсягу:

, ,

де — індекс вартості експорту (імпорту), або, навпаки, прямим методом розраховує індекс фізичного обсягу: , а непрямим — індекс цін: . Наведена система індексів дає змогу визначити абсолютну зміну обсягів експорту (імпорту), як у цілому, так і за рахунок зміни фізичного обсягу й цін зовнішньої торгівлі. Ці розрахунки виконують як різницю між чисельником і знаменником індексів, що збігаються.

Співвідношенням індексів середніх цін експорту й імпорту розраховується індекс умовторгівлі:

Якщо І _{ум. т.}> 1, то умови зовнішньої торгівлі для країни поліпшилися, тобто ціни на експортовану продукцію зростали швидше, ніж на імпортовану, і буде потрібна менша кількість експорту, щоб оплатити визначену кількість імпорту. Якщо І _ум.т = 1, то умови зовнішньої торгівлі для країни не змінилися, отже, зміна середніх цін експорту пропорційна зміні середніх цін імпорту, Якщо І _ум.т< 1, зміна умов зовнішньої торгівлі для країни була несприятливою.

Індекс цінових співвідношень використовується для оцінки ефективності зовнішньої торгівлі конкретної країни з іншою країною чи групою країн. За методологією побудови він є територіальним:

, ,

де p _А — експортна (імпортна) ціна товару, спрямованого в країну (із країни) А; q _А — кількість експортованих (імпортованих) товарів у країну (із країни) А; — середня ціна на експорт даного товару до групи країн; — середня ціна імпортованого товару з групи країн; — виторг за експорт (чи витрати на імпорт), що могли бути за умови, якщо ціна експортованого (імпортованого) товару дорівнює середній для групи країн.

Співвідношення цін буде сприятливим для своєї країни, якщо I > 100%. Це можливо, якщо зростання експортних цін випереджає підвищення цін на імпортну продукцію.

Результати цінових співвідношень можуть бути використані з аналітичною метою не тільки у відносному, але й в абсолютному (грошовому) виразі. Абсолютний результат цінових співвідношень:

а) для експорту: .

Абсолютний приріст вартості експорту в країну А можливий у результаті перевищення цін у цю країну порівняно із середньою ціною в групу країн (більш низькі ціни приведуть до зменшення експерту);

б) для імпорту: .

Абсолютна зміна імпорту за рахунок розбіжності між середньою ціною з групи країн і конкретної країни;

в) абсолютна зміна зовнішньоторговельного обороту в цілому визначається алгебраїчною сумою величин з експорту й імпорту.

Індекс умов торгівлі. Індекс цінових співвідношень в оцінці ефективності зовнішньої торгівлі з конкретною країною. Абсолютні результати цінових співвідношень з експорту, імпорту, зовнішньоторговельного обороту.

Індекс «умови торгівлі» — відношення експортних цін країни до її імпортних цін.

Якщо індекс розраховується щодо великої сукупності товарів, то він визначається як співвідношення індексів експортних та імпортних цін. Для цього розраховується індекс експортних цін (в одиницях національної або іншої валюти):

Остаточно індекс «умови торгівлі» розраховується як співвідношення двох індексів:

Аналогічно розраховується індекс цінових співвідношень з окремою країною та індекс цінових співвідношень відносно експорту.