Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тестові завдання




1. Сечу для дослідження відбирають:

а) вдень до годівлі;

б) вдень після годівлі;

в) вранці натще;

г) цілодобово.

2. Сечу дозволяється консервувати:

а) тимолом;

б) гепарином;

в) хлороформом;

г) толуолом;

д) заморожуванням.

3. Олігурія – це:

а) зменшення частоти сечовиділення;

б) припинення діурезу;

в) зменшення добового діурезу;

г) зменшення частоти сечовиділення і добового діурезу;

д) збільшення добового діурезу.

4. Олігурія виникає при:

а) зневодненні організму;

б) гломерулонефриті;

в) збільшенні виділення вазопресину;

г) зменшенні виділення вазопресину;

д) збільшенні секреції альдостерону;

е) зменшенні секреції альдостерону;

ж) серцево-судинній недостатності.

5. Поліурія виникає при:

а) зневодненні організму;

б) цукровому діабеті;

в) асциті та плевриті;

г) нефротичному синдромі;

д) гломерулонефриті;

е) зменшенні виділення вазопресину;

ж) збільшенні виділення вазопресину.

6. Якщо під час сечовиділення вся сеча червоного кольору, то це вказує на:

а) ураження сечовивідних шляхів;

б) ураження сечового міхура;

в) захворювання нирок;

г) міоглобінурію;

д) гемоглобінурію.

7. У коней виділяється мутнувата сеча – це:

а) норма;

б) вказує на ураження нирок;

в) виникає після поїдання великої кількості зерна.

8. Якщо сеча піниться, то це означає, що:

а) у ній проходять процеси бродіння з утворенням газів;

б) у сечі великий вміст білка;

в) сеча містить багато епітеліальних клітин, бактерій і слизу.

9. Ниркова гематурія виникає при:

а) гломерулонефриті;

б) інтерстиціальному нефриті;

в) нефротичному синдромі;

г) пієлонефриті;

д) нефросклерозі;

е) пухлинах нирок.

10. Гемоглобінурія виникає при:

а) патології печінки;

б) гемолітичній анемії;

в) постгеморагічній анемії;

г) пухлинах нирок;

д) гломерулонефриті;

е) пієлонефриті.

11. Відносна густина сечі залежить від:

а) стану водного обміну;

в) концентраційної здатності нирок;

в) екскреторної функції нирок;

г) вмісту в сечі сечовини;

д) вмісту в сечі білка;

е) вмісту в сечі глюкози;

ж) реабсорбційної функції ниркових канальців;

з) виділення АДГ.

12. Лужна реакція сечі у тварин буває при:

а) згодовуванні великої кількості рослинних кормів;

б) надлишку протеїну в раціоні;

в) при голодуванні;

г) захворюваннях органів сечової системи.

13. Причини ренальної протеїнурії:

а) інтоксикація;

б) серцева недостатність;

в) патологія печінки;

г) гломерулонефрит;

д) нефротичний синдром.

14. При позанирковій протеїнурії вміст білка в сечі становить:

а) до 0,1 %;

б) до 1 %;

в) до 2 %.



15. При нирковій протеїнурії вміст білка в сечі становить:

а) до 0,1 %;

б) до 1,5 %;

в) до 2,5 %.

16. Нирковий поріг для глюкози (мілімоль глюкози в 1 л крові) у жуйних становить:

а) 2–3;

б) 3–5;

в) 5–6;

г) 6–9.

17. При ренальній глюкозурії рівень глюкози у крові:

а) зменшений;

б) збільшений;

в) у нормі.

18. Причини патологічної глюкозурії:

а) патологія підшлункової залози;

б) гіперфункція надниркових залоз;

в) гіпофункція надниркових залоз;

г) гіперфункція щитоподібної залози.

19. Кетонурія у корів діагностується при вмісті кетонових тіл у сечі (ммоль/л):

а) до 0,5;

б) 0,6–1,5;

в) 1,6–2,5.

20. Кетонурія у корів виникає при:

а) голодуванні;

б) ожирінні;

в) нестачі енергії в раціоні;

г) нестачі протеїну в раціоні;

е) нестачі цукру в раціоні;

ж) надлишку цукру в раціоні.

21. Білірубінурія виникає при жовтяниці:

а) паренхіматозній;

б) механічній;

в) гемолітичній.

22. Уробіліногенурія розвивається при жовтяниці:

а) гемолітичній;

б) механічній;

в) паренхіматозній.

23. Білірубінурія та уробіліногенурія розвиваються при жовтяниці:

а) гемолітичній;

б) механічній;

в) паренхіматозній.

24. При позанирковій гематурії:

1) еритроцитів у полі зору:

а) 10–20;

б) 21–50;

в) 51–100;

2) білка в сечі (г/л):

а) менше 1;

б) більше 1.

25. При нирковій гематурії:

1) еритроцитів у полі зору:

а) 10–20;

б) 21–50;

в) 51–100;

2) білка в сечі, г/л:

а) менше 1;

б) більше 1.

26. До організованих компонентів сечі відносять:

а) формені елементи крові;

б) солі кальцію;

в) циліндри;



г) епітеліальні клітини;

27. У сечі кислої реакції є:

а) кристали сечової кислоти;

б) урати;

в) фосфати.

28. Сеча лужної реакції містить:

а) кальцію оксалат;

б) калію сульфат;

в) кальцію карбонат;

г) трипельфосфат.

 

 

Список рекомендованої літератури

1. Ангельскі С., Якубовскі З., Домінічак М.Г. Клінічна біохімія: Пер. з пол. – Сопот, 1998. – 451 с.

2. Биохимические методы исследования в клинике /А.А.Покровский, А.И.Арчаков, С.Г.Аптекарь и др.; Под ред. акад. А.А.Покровского. – М.: Медицина, 1969. – 652 с.

3. Ветеринарна клінічна біохімія / В.І. Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін та ін.; За ред. В.І. Левченка і В.Л. Галяса. – Біла Церква, 2002. – 400 с.

4. Внутрішні хвороби тварин / В.І. Левченко, І.П. Кондрахін, В.В. Влізло та ін.; За ред. В.І. Левченка. – Біла Церква, 2001. – Ч. 2. – 544 с.

5. Вовкотруб Н.В. Нефротичний синдром у високопродуктивних корів і новонароджених телят (патогенез, діагностика і лікування): Автореф. дис. ... канд. вет. наук: 16.00.01. – Біла Церква, 2005. – 22 с.

6. Горячковский А.М. Клиническая биохимия. – Одесса: Астропринт, 1998. – 608 с.

7. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике: В 2 т. – Минск: Беларусь, 2000. – Т. 1. – 495 с.; Т. 2. – 463 с.

8. Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин / В.І. Левченко, В.В. Вліз-ло, І.П. Кондрахін та ін.; За ред. В.І. Левченка. – Біла Церква, 2004. – 608 с.

9. Клиническая лабораторная диагноcтика в ветеринарии: Cправочное издание /И.П.Кондрахин, Н.В. Курилов, А.Г. Малахов и др. – М.: Агропромиздат, 1985. – 287 с.

10. Лабораторные исследования в ветеринарной клинической диагностике /П.С.Ионов, В.Г. Мухин, А.И.Федотов, И.Г.Шарабрин. – М.: Сельхозгиз, 1952. – С. 5–70.

11. Мазуркевич А.Й., Тарасевич В.В., Клугі Дж. Патофізіологія тварин. – К.: Вища школа, 2000. – 352 с.

12. Методы ветеринарной клинической лабораторной діагностики / И.П.Кондрахин, А.В.Архипов, В.И.Левченко и др.; Под ред. И.П.Кондрахина. – М.: КолосС, 2004. – 520 с.

13. Слівінська Л.Г. Методичні рекомендації до лабораторно-практичних занять з дослідження сечової системи та сечі у дрібних домашніх тварин. – Львів, 2003. – 72 с.

ЗМІСТ

Вступ (Безух В.М., Левченко В.І.) 3

Одержання та зберігання сечі (Тишківський М.Я.).................................4

1. ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ СЕЧІ (Сахнюк В.В., Тишківський М.Я.,
Костенко Л.О.) 5

1.1. Кількість сечі 5

1.2. Колір сечі. 6

1.3. Прозорість сечі. 7

1.4. Консистенція сечі 7

1.5. Запах сечі 7

1.6. Відносна густина сечі 8

1.7. Водневий показник (рН) сечі 9

2. ХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЧІ. 10

2.1. Визначення білка в сечі (Сахнюк В.В., Тишківський М.Я.) 10

Якісні реакції на білок у сечі 10

2.1.1. Проба кип’ятінням.. 11

2.1.2. Проба з азотною кислотою.. 11

2.1.3. Проба із сульфосаліциловою кислотою.. 11

2.1.4. Проба з калієм залізосинєродистим.. 12

Кількісне визначення білка в сечі 12

2.1.5. Визначення білка в сечі із 3 %-ною сульфосаліциловою
кислотою.. 12

2.1.6. Метод з азотною кислотою (Робертса-Стольникова) 13

2.1.7. Експрес-метод визначення білка в сечі діагностичними
смужками. 13

Діагностичне значення протеїнурії (Левченко В.І.) 13

2.2. Визначення вмісту глюкози в сечі (Сахнюк В.В., Тишківський М.Я.) 15

Якісні реакції визначення глюкози в сечі 15

2.2.1. Проба Гайнеса. 15

2.2.2. Проба Ніляндера (проба на відновлення вісмуту) 16

2.2.3. Проба з сегнетовою сіллю.. 16

Кількісне визначення цукрів у сечі 17

2.2.4. Визначення глюкози глюкозо-оксидазним методом.. 17

2.2.5. Визначення глюкози за кольоровою реакцією
з ортотолуїдином.. 18

2.2.6. Експрес-метод визначення кількості глюкози в сечі 18

Діагностичне значення глюкозурії (Левченко В.І., Слівінська Л.Г.) 19

2.3. Визначення кетонових тіл у сечі 20

2.3.1. Проба Лестраде. 20

2.3.2. Проба Ротера. 20

2.3.3. Проба Росса. 20

2.3.4. Експрес-метод визначення кількості кетонових тіл. 21

Діагностичне значення кетонурії (Левченко В.І., Сахнюк В.В.) 21

2.4. Визначення білірубіну в сечі (Сахнюк В.В., Тишківський М.Я.) 21

2.4.1. Проба Розіна. 22

2.4.2. Проба Фуше. 22

2.4.3. Експрес-метод визначення білірубіну в сечі 22

Діагностичне значення білірубінурії (Левченко В.І., Слівінська Л.Г.) 23

2.5. Визначення уробіліногену та уробіліну і жовчних кислот у сечі
(Сахнюк В.В., Тишківський М.Я.) 23

2.5.1. Проба Флоренса-Комарицина. 24

2.5.2. Проба Богомолова. 24

Діагностичне значення уробіліногенурії (Левченко В.І., Слівінська Л.Г.) 24

2.5.3. Визначення вмісту жовчних кислот у сечі 25

2.6. Визначення вмісту крові і кров’яних пігментів у сечі (Сахнюк В.В.,
Тишківський М.Я.) 26

Якісні реакції на кров. 26

2.6.1. Бензидинова проба. 26

2.6.2. Проба Колло (з лужним розчином фенолфталеїну) 27

2.6.3. Гваякова проба. 27

2.6.4. Визначення міоглобіну в сечі 27

Визначення вмісту гемоглобіну в сечі 28

2.6.5. Визначення вмісту гемоглобіну в сечі методом Салі 28

2.6.6. Визначення вмісту гемоглобіну геміглобінціанідним методом.. ..28

Діагностичне значення визначення пігментів крові (Левченко В.І.) 29

2.7. Визначення продуктів залишкового азоту в сечі (Вовкотруб Н.В.) 30

2.7.1. Визначення залишкового азоту в сечі колориметричним
методом із реактивом Неслера. 30

Діагностичне значення визначення залишкового азоту в сечі
(Вовкотруб Н.В., Сахнюк В.В., Тишківський М.Я.) 31

2.7.2. Визначення сечовини в сечі (Вовкотруб Н.В.) 32

2.7.2.1. Визначення сечовини в сечі (за колірною реакцією
з діацетилмонооксимом) 32

2.7.2.2. Визначення сечовини в сечі (за методом Марш) 33

Діагностичне значення визначення сечовини (Вовкотруб Н.В.) 34

2.7.3. Визначення креатиніну. 35

2.7.3.1. Визначення креатиніну за колірною реакцією Яффе. 35

Діагностичне значення визначення креатиніну (Вовкотруб Н.В.) 37

2.7.4. Визначення індикану в сечі (Тишківський М.Я.) 38

2.7.4.1. Проба Яффе. 38

2.7.4.2. Проба Обермайєра. 38

Діагностичне значення індиканурії 39

2.8. Визначення макроелементів у сечі (Тишківський М.Я., Сахнюк В.В.) 39

2.8.1. Визначення хлоридів у сечі за Фольгардом.. 39

2.8.2. Визначення хлоридів у сечі наборами реактивів. 40

Діагностичне значення визначення хлоридів. 41

2.8.3. Визначення кальцію в сечі (Костенко Л.О., Вовкотруб Н.В.) 42

Діагностичне значення визначення кальцію в сечі 43

2.9. Визначення ферментів у сечі (Вовкотруб Н.В.) 43

2.9.1. Визначення активності гамма-глутамілтранспептидази в сечі
(Вовкотруб Н.В., Жила І.А.) 45

Діагностичне значення визначення активності гамма-глутаміл-
транспептидази (Вовкотруб Н.В., Левченко В.І.) 46

2.9.2. Визначення α-амілази (за методом Каравея) (Тишківський М.Я.,
Сахнюк В.В.) 47

Діагностичне значення визначення альфа-амілази. 48

2.9.3. Визначення активності лужної фосфатази в сечі 49

Діагностичне значення визначення лужної фосфатази. 50

3. Особливості одержання і дослідження сечі в коней (Головаха В.І.,
Жила І.А.) 50

4. Дослідження осаду сечі (Левченко В.І., Соколюк В.М.) 54

4.1. Організовані компоненти осаду сечі 55

4.2. Неорганізовані компоненти осаду сечі 58

4.2.1. Осади лужної сечі 59

4.2.2. Осади кислої сечі 60

Контрольні питання (Безух В.М., Левченко В.І.) ............................................

Тестові завдання (Безух В.М., Левченко В.І.) ..................................................

Список рекомендованої літератури ....................................................................

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.013 сек.)Пожаловаться на материал