Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Собор Святого Петра






Собо́ р Свято́ го Петра́ — католицький храм, найбільша споруда Ватикану та найбільша християнська церква у світі. Собор також входить у десятку найвищих церков світу.

Колись на його мiсцi були розташованi сади цирку Нерона. Будівництво першої базилiки тривало з 324 р. по 349 р.

Вiвтар храму був размiщений над могилою, яка з II ст. вважалася захороненням св. Петра.

На планi показано фундаменти цирку i першоi базилiки, пiд вiвтарем захоронення св. Петра.

Будівництво собору тривало 120 років —з 18 квітня 1506 р. до 1626 р. Архітекторами храму були такі італійські митці як Донато Браманте, Рафаель Санті, Бальдазаре Перуцці, Антоніо да Сангалло, Мікеланджело, Джакомо да Віньола, Джакомо делла Порта, Карло Мадерно, Лоренцо Берніні та інші.

Уже 1452 р. почалася перебудова храму, який на той час перебував в аварійному стані. За цю реконструкцію відповідали архітектори Леон-Баттіста Альберті та Бернардо Роселліно. Храм було вирiшено знести і звести на його місці новий. Тільки вівтар, під яким розташована могила Святого Петра, мав залишитися.

В 1505 р. Донато Браманте підготував план собору, який було затверджено папою. Це мала бути центрична споруда у формі грецького хреста із рівними сторонами, а не традиційно базилікальна, витягнена будівля.

Почалося спорудження собору.

 

Щоб прискорити зведення нової споруди, Донате Браманте зніс древні мармурові колони Старого собору Святого Петра. Вiн керував будівництвом до своєї смерті у 1514.

Головним архітектором після Браманте став Рафаель. Також до роботи долучився Джованні Джокондо та Антоніо да Сангалло, учень Браманте. Рафаель, якого рекомендував Браманте ще за життя, очоливши будівництво, повернувся до традиційної формі латинського хреста з подовженою четвертою стороною.

Після смерті Рафаеля (1520), головним архітектором собору став Бальдазаре Перуцці, який обрав центричну споруду, а з 1539 — Антоніо да Сангалло, який вибрав базилікальную форму. Сангалло керував роботами до своєї смерті у 1546 році.

1 січня 1547 р. головним архітектором став Мікеланджело Буонарроті.

Мікеланджело повернувся до ідеї центральнокупольної споруди, його проект передбачав створення багатоколонного вхідного портика зі східного боку.

Усі несучі конструкції Мікеланджело зробив масивнішими і виділив головний простір. Він звів барабан центральної бані, але саму баню добудовував уже після його смерті Джакомо делла Порта, який додав витягнутіші обриси. Це архітектурне рішення має важливе підґрунтя — висока, трохи витягнена баня виглядає краще зовні, але всередині краще сприймається кругліший купол.

Діаметр купола становить 42, 34 м, а висота — 43, 2 м. Купол утримується чотирма п'ятикутними колонами. Висота надбудованого над куполом ліхтаря — 17 метрів.

З чотирьох малих бань, передбачених проектом Мікеланджело, архітектор Джакомо да Віньола звів тільки дві. Найбільшою мірою архітектурні форми у тому вигляді, як задумав Мікеланджело, збереглися із вівтарного, західного боку.

Після смерті Мікеланджело архітектором собору став Пірро Ліґоріо. З 1573 року будівництвом керували Джакомо делла Порта та Доменіко Фонтана. Вони завершили будівництво купола у 1590 році. З 1603 — Карло Мадерно, а з 1629 — Лоренцо Берніні.

Карло Мадерно подовжив східну гілку хреста — прибудував до центричного будинку тринефну базилікальну частину,

повернувшись до форми латинського хреста, та звів фасад.

 

Баня виявилася прихованою фасадом, втратила домінуюче значення і сприймається лише з віддаля, з Віа делла Кончіліаціоне.

З портика до собору ведуть п'ять воріт. На центральних бронзових воротах, якi залишились вiд колишньої базилiки, зображені Ісус, Діва Марія та святі апостоли Петро та Павло. Ці ворота — шедевр ювелірного мистецтва роботи Антоніо Філарете.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.