Соціальні процеси та їх складові.

Безпосереднім об’єктом управлінського впливу в соціальному менеджменті є соціальні процеси. Соціальний процес – це форма існування структурного елемента соціальної організації, його руху. Сукупність соціальних процесів у рамках соціальної організації являє

Собою безперервний рух всіх його структурних елементів, що призводить до зміни соціальної організації в цілому або до її відтворення. У зв’язку з цим існує потреба їх класифікації.

Соціальні процеси класифікуються за різними ознаками. Однією з найбільш повних вважається класифікація на основі аналізу специфічних функцій соціальної організації як підсистеми виробничої організації. До таких функцій належать: цільова - здійснення головної мети організації в цілому; інтерактивна - об’єднання членів організації за допомогою спеціальних цінностей і ресурсів для найкращого здійснення цільової функції; змінюючо-підтримуюча - відтворення і зміна (підвищення) соціального статусу організації і її членів.

В межах цільової функції організації виокремлюється перша група процесів, які є базовими: праця і тісно пов’язані з нею ціннісно-орієнтаційні процеси, тобто формування і розвиток ціннісних орієнтацій персоналу.

Інтерактивно-забезпечуючі процеси – керівництво і лідерство в первинних колективах, згуртування і роз’єднання первинних колективів, включення індивіда в групу і вихід з неї тощо.

До змінюючо-підтримуючих процесів належать: мобільність, тобто зміна статусу окремих осіб і соціальних груп в організації, а також генетичні процеси (прогресивні і регресивні), котрі виражають зміну статусу самої організації в навколишньому середовищі.

Оскільки в центрі управлінського впливу перебувають не люди, як це зазвичай вважається, а відносини, які перебувають у постійному русі і проявляються у вигляді подій, явищ, процесів, то необхідно мати уявлення про їхній характер.

У відповідності до форм суспільного буття існують економічні, соціальні, політичні, духовно-культурні, особистісні процеси.

У суспільстві мають місце соціальні процеси, безпосередньо викликані технічними, біологічними, кліматичними аномаліями. До них належать техногенні катастрофи, екологічні зміни, епідемії, землетруси тощо, які впливають на стан суспільства і за своїм змістом мають суспільний характер.

За своїм характером соціальні процеси бувають масовими, системними або епізодичними. Так, різноманітні інновації, експерименти можуть мати епізодичний характер або набути загального поширення.

Яскравою ілюстрацією останнього є впровадження Єдиної технології обслуговування незайнятого населення в повсякденну практичну діяльність всіх базових центрів зайнятості України.

За рівнем активності людей в розв’язанні суспільних проблем виділяють соціальні процеси низької, середньої, високої участі.

Залежно від спрямованості на зміцнення та прогресивний розвиток соціальних зв’язків соціальні процеси поділяються на конструктивні та деструктивні, антисоціальні. Останні два класифікуються як такі, що спрямовані на дестабілізацію і крах соціальної організації, системи і т.д.

У відповідності до рівня організації суспільства соціальні процеси поділяються на внутрішні і зовнішні, внутрішньогрупові і міжгрупові, міжсуспільні та такі, що охоплюють все суспільство.

Залежно від соціальної ситуації соціальні процеси розрізняються за своїм характером, змістом, тривалістю.

Управління соціальними процесами – одне з найбільш складних завдань. Завдання соціального менеджменту в цій сфері полягає в забезпеченні цілеспрямованого управлінського впливу на керований об’єкт зметою підтримки його рівноваги і розвитку.