Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






В зовнішньоекономічній діяльності






Поширеним видом зовнішньоекономічних операцій є товарообмінні (бартерні) операції, які здійснюються відповідно до Закону України від 23 грудня 1998 р. “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”.

Товарообмінна (бартерна) операція у галузі ЗЕД – це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб’єктом ЗЕД України та іноземним суб’єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі (ст. 1 Закону).

Це визначення дає уявлення про ознаки товарообмінних (бартерних) операцій:

1) це експортно-імпортні операції, що означає поширення на них загального правового режиму експорту та імпорту, зокрема, режиму тарифного та нетарифного регулювання;

2) ці операції опосередковуються бартерними договорами (різновид договору міни) або договорами зі змішаною формою оплати, що передбачають розрахунок частково грошовими коштами, частково – товарами, роботами, послугами (власне бартером виступатиме частина операції, не опосередкована рухом грошових коштів);

3) в основу цих операцій покладений принцип еквівалентності обміну – експортна та імпортна частини таких операцій мають бути рівними за вартістю.

З метою забезпечення еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій Закон встановлює правила грошової оцінки товарів за бартерними договорами. Так, у бартерному договорі обов’язково зазначається загальна вартість товарів (робіт, послуг), що імпортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов’язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою правління НБУ від 4 травня 1998 р. №34;

4) товарообмінні (бартерні) операції передбачають саме невикористання грошової форми розрахунку, а не відстрочку платежу. З огляду на це не можна визнавати бартерними операції, в яких розрахунок за поставлені товари (виконані роботи, надані послуги) здійснюється шляхом видачі векселя. Вексель поєднує в собі ознаки платіжного документа та цінного паперу і посвідчує безумовне грошове зобов’язання сплатити суму грошей власнику векселя після настання вказаного у векселі строку, тобто, передбачає проведення розрахунків у грошовій формі[55].

Хоч товарообмінні (бартерні) операції можуть бути вельми вигідні їх сторонам, масштабне здійснення таких операцій скорочує надходження валютних коштів в економіку країни, а відтак є небажаним з точки зору публічних інтересів. Цим обумовлені законодавчі обмеження здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі ЗЕД, а саме:

1) заборона проведення товарообмінних (бартерних) операцій з товарами (роботами, послугами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1999 р. № 756 “Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності” затверджено переліки товарів (робіт, послуг), з використанням яких здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності забороняється (додаток №1 – перелік товарів, експорт яких за бартером заборонено, як-от: насіння соняшникове, олія соняшникова, окремі види алкогольних напоїв, сигарети тощо, додаток №2 – перелік товарів, імпорт яких за бартером заборонено: окремі види ювелірної сировини та ювелірних виробів);

2) обмеження строків проведення товарообмінних (бартерних) операцій (тобто строків, у які має бути здійснена “балансуюча” частина операції) та встановлення відповідальності за перевищення таких строків.

Законом встановлено декілька граничних строків здійснення товарообмінних (бартерних) операцій:

а) загальний строк – 90 календарних днів. За загальним правилом, товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення ВМД на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг – з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення ВМД на імпорт), а в разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг – дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг;

б) скорочений строк – 60 календарних днів – у разі експорту за бартерним договором високоліквідних товарів. Перелік високоліквідних товарів встановлюється Кабінетом Міністрів України (додаток №3 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1999 р. № 756 “Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”; до високоліквідних товарів належать велика рогата худоба жива, вівці та кози живі, яловичина морожена, пшениця, жито, ячмінь, борошно та ін.);

в) подовжений строк – 150 календарних днів – у разі імпорту за бартерними договорами каучуку натурального, синтетичного, прискорювачів вулканізації каучуку готових (за кодами, визначеними ч. 2 ст. 2 Закону) з країн Північної та Латинської Америки, Японії, Південно-Східної Азії, Центральної та Південної Африки.

Перевищення встановлених законом строків імпорту товарів (робіт, послуг) за бартерними договорами допускається, якщо:

а) йдеться про бартерні договори, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення. Порядок віднесення бартерних договорів до зазначених видів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1999 р. № 756 “Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”;

б) суб’єкт ЗЕД України, який є стороною відповідного бартерного договору, отримав разовий індивідуальний дозвіл Міністерства економіки України на перевищення строків імпорту. Порядок видачі таких дозволів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 1999 р. №1489.

Встановлені Законом “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності” строки не поновлюються і не перериваються у разі переоформлення в установленому порядку бартерного договору на інші види зовнішньоекономічного договору (тобто, такі, що передбачають розрахунок грошовими коштами). Виняток становить продовження строку грошової оплати високоліквідних товарів до 90 днів.

У разі коли замість поставок товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором, іноземний контрагент виконує свої зобов’язання шляхом перерахування коштів на рахунок суб’єкта ЗЕД України – сторони договору, для зняття з контролю митного органу питання щодо імпортної частини за бартерним договором суб’єкт ЗЕД повинен подати до митного органу:

– довідку уповноваженого банку про надходження коштів у рахунок цього договору в установлені законодавством України строки на суму, еквівалентну вартості товарів (робіт, послуг), зазначених у договорі;

– копії додаткових угод, які зумовлюють зміну характеру договору[56].

У разі зміни умов договору, що передбачає заміну зобов’язань щодо оплати товару іноземним контрагентом в грошовій формі на зобов’язання по постачанню товарів (робіт, послуг), український постачальник подає копії договору та додаткових угод до органу державної податкової служби України.

Порушення суб’єктом ЗЕД України передбачених законом строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0, 3 відсотка вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.

Строки імпорту за бартерними договорами зупиняються, і пеня за їх порушення не стягується:

1) якщо заборгованість за бартерним договором виникла через обставини непереборної сили або форс-мажору – протягом дії цих обставин;

2) у разі прийняття судом (арбітражем), у тому числі в іншій країні, позовної заяви українського суб’єкта ЗЕД до іноземного контрагента про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання строків та інших умов, визначених бартерним договором, – на час розгляду спору.

У разі прийняття судом (арбітражем) рішення:

– про відмову в позові повністю або частково, чи припинення (закриття) провадження у справі, або залишення позову без розгляду, – строки поновлюються, і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі часткової відмови в позові пеня нараховується тільки в тій частині, в якій у позові було відмовлено;

– про задоволення позову – пеня за порушення строків не сплачується з дати прийняття позову до розгляду.

Суб’єкти ЗЕД України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов’язані протягом п’яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити митні органи (якщо балансуючу частину бартерної операції становлять товари) або органи державної податкової служби (якщо балансуючу частину бартерної операції становлять роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

Митні органи здійснюють контроль за надходженням товарів за імпортом згідно з бартерним договором та інформують органи державної податкової служби про порушення строків надходження товарів.

Органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасним імпортом робіт і послуг згідно з бартерним договором та інформують митні органи про фактичний експорт робіт і послуг для здійснення контролю за своєчасним надходженням товарів, що повинні бути імпортовані.

Органи державної податкової служби мають право за наслідками документальних перевірок стягувати у безспірному порядку з суб’єктів ЗЕД України пеню, передбачену законом.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.