Функції та методи філософії.

Філософія як теоретична форма світогляду виконує дві основні функції: світоглядну і методологічну. Осмислюючи й обґрунтовуючи життєві ідеали, заради чого варто жити й працювати, філософія виконує власне світоглядну функцію. Застосовуючи різні філософські підходи, люди осмислюють, що найважливіше, найцінніше в житті.

Методологічна функція філософії полягає у намаганні проаналізувати, оцінити різні засоби людської діяльності, з морального, естетичного боку визначити допустимість тих шляхів, що ведуть до бажаних наслідків. У філософії осмислюються найбільш загальні методи пізнання, практичної діяльності, просування до істини. Все це - предмет методологічної функції філософії.

Свої функції філософія виконує, розгортаючи мислення від найбільш загальних абстрактних понять, що відбивають суттєві сторони ставлення людини до світу. Крок за кроком філософська думка рухається від абстрактного до конкретного, розгортаючи вихідне поняття (" клітинку" філософського знання) у складну систему відносин, яка характеризує ставлення людини до світу в його цілісності. При цьому виявляється потрійна суперечність:

1) суб’єкт - об’єктивна реальність, тобто стосунки між людиною і незалежним від неї середовищем;

2) суб’єкт - суб’єкт: стосунки між людьми, що мають свою волю до дій, своє розуміння дійсності;

3) скінченність - нескінченність: ставлення людини як смертної істоти до вічної природи, до людства, до Бога.

Підфункції можуть бути класифіковані стосовно: 1) галузі філософії; 2)предмету осмислення; 3) аспекту розглядання і розкриття змісту вихідної абстракції та її головного протиріччя. Зазначимо наступні функції філософії:

1. Філософія виконує аксіологічну функцію – дослідження системи цінностей, визначення їх порівняльної значущості, будь-яке філософське знання містить момент оцінки і формується з тих або інших цінностей.

2. Світоглядна ф-ція пов'язана із спробою теоретичного, понятійного пояснення світу і людини. Допомагає знайти і пояснити свої життєві орієнтири, зміст і значення життя. Світоглядна функція пов'язана із з'ясуванням місця людини в світі, з дослідженням типів і форм її відношення до навколишньої дійсності, орієнтації людини на певні цінності.

3. Методологічна ф-ція виявляється в методології теоретичного і практичного пояснення навколишньої дійсності. Методологічна функція полягає в тому, що філософія виступає способом навчення тому, як пізнати і реалізувати те, що безпосередньо не дане у філософській теорії, але що з її допомогою знаходиться суб'єктом як позитивний, змістовний.

4. Прогностична ф-ція - завжди будувалися гіпотези про розвиток реальності, спроби визначити шляхи розвитку суспільства, з тією або іншою частиною вірогідності.

5. Критична ф-ція - філософське знання завжди повинне бути побудовано на сумніві, опозиції до емпіричної дійсності. Важливий критичний підхід не тільки попередників, але і критика до власних роздумів. Це руйнування стереотипів, забобон, пошук нових шляхів.

6. Пізнавальна (гносеологічна) функція філософського знання дає людині орієнтири в пізнавальній діяльності, критерії правильного руху до дійсних знань. Вона не вичерпується дослідженням категоріальної структури наукового мислення, принципів теоретичної діяльності. Філософія будує власні змістовні теорії, в яких відображаються загальні зв'язки і відносини дійсності.

7. Виховна функція – формує процес самовиховання, потяг до самовдосконалення, творчий підхід до життя.

8. Чи виконує філософія ідеологічну функцію і чи повинна виконувати? Вона здійснювала цю функцію в ідеологізованій суспільній атмосфері, виступаючи частиною державного ідеологічного апарату, як деякий засіб розповсюдження однодумності по тих або інших світоглядних проблемах. Вона не повинна виконувати таку функцію, інакше філософія перестає здійснювати своє істинне призначення – бути формою вільної духовної творчості.

Методологія - філософська галузь визначення найбільш загальних підходів до розуміння розвитку і універсального зв’язку між окремими явищами, процесами у природі, суспільстві і свідомості. У методології виробляється система висхідних принципів пізнання і духовно-практичного перетворення дійсності. Розрізняють два основних методологічних підходи до розуміння світу: метафізичний та діалектичний. Метафізика зосереджує увагу на моментах сталості та самостійності існування явищ. За метафізичним мисленням річ або є, або її немає. Розвиток розуміється як рух по колу, а джерело розвитку знаходиться зовні того предмету, що рухається. Діалектичне мислення звертає увагу на те, що у світі все знаходиться у стані неповторних змін і взаємопереходів, тому про кожний предмет можна сказати, що він і є, і його немає. Розвиток відбувається " по спіралі", а його рушійна сила, перш за все, у взаємодії протилежностей у самому предметі пізнання. Таким чином, діалектика виступає як логіка і методологія пізнання.

Контрольні запитання

1. Як співвідносяться між собою світогляд і філософія?

2. Що таке філософія, які її основні питання?

3. Які основні функції виконує філософія в житті суспільства?

4. В чому проявляється потрійна суперечність ставлення людини до світу?

5. Як розглядається основне питання у різних філософських течіях?

6. Які галузі складають структуру філософії?

7. Чому філософію не можна звести до статусу конкретної науки?