Технічні вимоги. На кресленні вказують марку сталі, розміри пружини й навантаження, що виникають при її стиску, відповідно до рис

На кресленні вказують марку сталі, розміри пружини й навантаження, що виникають при її стиску, відповідно до рис. Е21:

а) діаметр дроту d, мм;

б) діаметр пружини зовнішній D або внутрішній D ₁, мм;

в) висота пружини, мм:

- у вільному стані H ₀;

- відповідна до закритого клапана H ₁;

- відповідна до відкритого клапана H ₂;

г) навантаження P ₁ і P ₂, Н (кгс), відповідні до висот H ₁ і H ₂;

д) крок витків t (для довідок), мм.

Рисунок Е21 – Розміри пружини

Пружини мають виготовлятися з термічно обробленого дроту з високоякісної сталі марок 65ГА, 68ГА, 68А, 70ХГФА за ГОСТ 1071, або зі сталі марки 51ХФА за ГОСТ 14963 з хімічним складом за ГОСТ 14959, або з інших рівноцінних марок сталі.

Відхилення параметрів пружин не мають перевищувати:

а) поле допуску зовнішнього діаметра D або внутрішнього діаметра D ₁ при середньому діаметрі D _сер=(D + D ₁)/2:

- до 20 мм включ. – ±0, 4 мм;

- понад 20 до 45 мм включ. – ±0, 5 мм;

- понад 45 мм – ±0, 6 мм.

б) загального числа витків – ±0, 25.

На поверхні витків пружин не допускаються тріщини, волосовини, раковини, розшарування, плівки, іржа, окалина, сліди роз'їдання свинцем і солями, електроопіки, а також місцева скрученість дроту.

Кінцеві витки мають бути завиті в замкнені кільця й зашліфовані перпендикулярно до осі пружини. Відхилення від перпендикулярності опорних поверхонь пружини у вільному стані не має перевищувати 3°.

Зазор між кінцевими й робочими витками не має перевищувати 3% від номінального кроку між робочими витками.

Опорні поверхні мають бути плоскими на довжині не менше 75% довжини окружності кінцевого витка. Шорсткість опорних поверхонь пружини не має перевищувати 5 мкм числового значення параметра Ra за ГОСТ 2789.

Витки пружини мають бути концентричні між собою. Радіальне биття не має перевищувати 1 мм.

Пружини піддають поверхневому наклепу, що підвищує їхню утомлену міцність.

Готові пружини при двадцятиразовому стиску їх до зіткнення витків або до висоти H ₂ не повинні мати залишкової деформації. Вихідною висотою вважають висоту пружини у вільному стані, попередньо стислу три рази до зіткнення витків.

Готові пружини покривають маслостійкою емаллю, лаком або оксидують. Допускається застосування інших засобів захисту пружин від корозії.