Загальні принципи і стадії аналізу інвестиційних проектів

Інвестиційні рішення – це рішення про поточні витрати з метою одержання доходів у майбутньому. Для них є характерним, що:

– витрати, як правило передують вигодам;

– витрати становлять одноразові і досить значні суми, а вигоди надходять у вигляді потока більш дрібних сум і протягом досить тривалого часу;

– після здійснення інвестицій вкладені в них ресурси стають зв’язаними на тривалий час і не можуть бути використані на інші цілі та не можуть швидко повернутися з прибутком;

– вкладені ресурси повинні будуть приносити доход протягом всього періоду функціонування придбаних активів, при цьому норма їх доходності повинна бути не меншою, ніж доходність вкладень в інші (поточні) активи;

– в кінці періоду використання об’єкт інвестування може мати певну ліквідаційну вартість.

Таким чином, інвестиційні рішення – це рішення стратегічного характеру, розраховані на тривалий період часу та пов’язані з невизначеністю і ризиком. Вони стосуються, в першу чергу, планування та фінансування капітальних вкладень у будівництво нових об’єктів, заміну обладнання, автоматизацію виробничих процесів, реалізацію соціальних програм і т ін.

Отже, інвестиції – це значні витрати для отримання майбутніх вигод через деякий час протягом тривалого періоду. А тривалий час очікування надходжень від інвестицій та їх значний обсяг визначають високий рівень ризику і тому зумовлюють необхідність детального аналізу всіх аспектів для прийняття рішення про капітальні вкладення.

Процес прийняття довгострокових рішень називають бюджетуванням капітальних вкладень. Він складається з декількох етапів:

1) визначення начальних інвестиційних ресурсів (джерел фінансування майбутніх капітальних вкладень);

2) відбір потенційних проектів капітальних вкладень;

3) визначення витрат і доходів, пов’язаних зі здійсненням кожного проекту. Вигоди повинні відшкодувати витрати. Вигоди можуть бути у вигляді економії поточних витрат або ж додаткового прибутку від зростання обсягу діяльності;

4) оцінка запропонованих проектів, порівняння їх характеристик та вибір кращого;

5) складання бюджету капітальних вкладень;

6) затвердження проекту;

7) контроль і управління проектом.

Для оцінки проектів капітальних вкладень найчастіше використовують показники чистих грошових потоків, тобто чистих грошових надходжень і чистих первинних інвестицій.

Чисті грошові надходження – це суми, на які грошові надходження перевищують поточні витрати за певний період часу. Вони включають: суми чистого прибутку від використання об’єкту інвестицій + суми амортизації об’єкту капітальних вкладень + ліквідаційна вартість цього об’єкту на час вибуття.

Чисті первинні інвестиції – це суми додаткових коштів, спрямованих на здійснення проекту капітальних вкладень (за мінусом сум, що надійшли, як компенсація понесених витрат).

Проблема визначення витрат та вигод пов’язана, насамперед, з тривалістю і невизначеністю періоду використання об’єкта капітальних вкладень, який часто перевищує десятки років. В той же час, цей показник має дуже важливе значення для розрахунку майбутніх грошових надходжень.

Методи оцінки інвестиційних проектів поділяють на 2 групи:

– методи дисконтування грошових потоків;

– методи, що ігнорують зміну вартості грошей з часом.

Як відомо, вартість грошей з часом зменшується, внаслідок зниження їх купівельної спроможності через інфляцію, в результаті невизначеності майбутніх надходжень, зміни політичної і економічної ситуації тощо. Інвестор завжди ризикує втратити свої кошти внаслідок непередбачених майбутніх подій (банкрутство, стихійне лихо, зловживання тощо). Тому одна і та ж сума грошей сьогодні краще за таку ж суму в майбутньому, бо їх можна уже зараз вигідно вкласти під відповідний відсоток.

Отже, виміром часової вартості грошей є сума відсотка на інвестиції, яка отримана або може бути отримана за деякий час. Часову вартість грошей визначають на основі складного відсотка.

Складний відсоток – це відсоток, який нараховують на суму первинних інвестицій та на суму раніше нарахованих відсотків. Складні відсотки забезпечують більші доходи, ніж прості (табл. 6.1).

За допомогою складного відсотка можна визначити майбутню вартість інвестованих коштів, тобто вартість інвестицій через деякий час з урахуванням певної відсоткової ставки.

Майбутня вартість (FV) визначається за формулою:

FV=PV (1 + і)ⁿ, (6.1)

де PV – теперішня (поточна) вартість вкладених ресурсів;

і – ставка складного відсотка в коефіцієнтах;

n – кількість періодів нарахування відсотків.

Отже, для наведених у таблиці 6.1, показників

FV=1000 x (1+0, 1)⁵ =1000x1, 6105= 1610, 50

Для спрощення розрахунків користуються спеціальними таблицями складних відсотків (“Таблиці значення фактору майбутньої вартості”), у яких наведені значення фактору (1 + i)ⁿ для різних значень і та n.

Але для оцінки ефективності інвестиційних проектів доцільнішим є використання показника теперішньої (приведеної) вартості майбутніх грошових надходжень

PV= FV: (1+i)ⁿ = FV(1+і)^-n, (6.2)

яку значно простіше порівнювати з сумою первинних інвестицій.

Для нашого прикладу (табл.6.1)

PV = 1610, 5: (1 + 0, 1)⁵ = 1610, 5 × = = 1610, 5 × 0, 62092 = 1000 грн.

Таблиця 6.1