Аналіз виробничих потужностей

Обсяг випуску продукції безпосередньо пов’язаний з величиною виробничої потужності, яка характеризується максимально можливим річним (добовим) випуском продукції певного асортименту в незмінних умовах. Зрозуміло, виробнича потужність змінюється, якщо вводять у дію нові основні фонди, поліпшують стан діючих або ліквідують старе й непотрібне устаткування. Все це неважко передбачити при плануванні виробництва продукції.

Однак виробнича потужність залежить також від:

— якості та складу сировини;

— трудової дисципліни і кваліфікації працівників;

— використовуваних на виробництві інструментів і пристосувань;

— асортиментно-структурних зрушень у випуску продукції;

— кількості та якості ремонтів устаткування;

— рівня організації праці та управління тощо.

Треба розрізняти проектну (планову) і фактичну потужність. Остання може бути більшою за проектну через обставини, зазначені вище, але фактичний обсяг виробництва ніколи не може перевищити фактичну потужність підприємства.

У процесі аналізу визначають ступінь використання виробничої потужності. Якщо коефіцієнт завантаження менший ніж 0, 5—0, 6, ретельно досліджують причини такого становища і розробляють заходи для його виправлення. Проте не слід вимагати і повного використання основних фондів, оскільки підприємство повинно мати резервні потужності, які забезпечують його стійку роботу і можливість швидко задовольнити короткострокові додаткові потреби ринку. Понад те, резервні потужності в деяких галузях народного господарства конче необхідні як засіб забезпечення надійності та безперервності роботи багатьох інших під­приємств і навіть регіонів. Передусім це стосується підприємств енергопостачання, зв’язку, транспорту.

Для нових підприємств аналіз завантаження потужностей особливо важливий. При цьому вивчаються не тільки ступінь освоєння відповідних виробничих потужностей, а й темпи і строки згідно з планом або проектом. Основні причини негараздів такі:

— неякісне і неповне виконання будівельно-монтажних робіт;

— конструктивні недоліки в устаткуванні та його неякісний монтаж;

— некомплексний пуск (за тимчасовими схемами);

— нестача кваліфікованої робочої сили;

— недостатня забезпеченість необхідними матеріалами та енергетичними ресурсами;

— відсутність належного обсягу попиту на ринку;

— інші неузгодження та помилки в організації та управлінні.

Недовикористання діючих виробничих потужностей значною мірою спричинене незбалансованістю окремих ланок підприємства, які перебувають у спільному технологічному ланцюгу.