Аналіз асортименту і структури випуску продукції

Одним із важливих напрямів деталізації обсягу випуску продукції є вивчення його в асортиментно-структурному аспекті. Під асортиментом розуміють перелік вироблюваних видів продукції із зазначенням обсягів випуску. Вужчим поняттям є номенклатура випуску, яка характеризує тільки обсяг, різноманітність продукції, що виробляється. І нарешті, структура — це співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, виражене здебільшого у відсотках. Зміна асортименту порівняно з планом спричинює асортиментні, а структури випуску — структурні зрушення. Загалом ці явища тісно пов’язані одне з одним, і тому ми маємо єдині асортиментно-структурні зрушення у випус­ку продукції.

У табл. 10.2 наведено дані про виконання плану з виробництва асортименту.

Розрахунок показників виконання плану з асортименту здійснюють трьома способами. Перший має назву «спосіб найменшого числа», суть якого полягає у виборі меншої із двох сум. Інакше кажучи, береться фактична сума, але за умови, якщо вона не перевищує планового завдання. У табл. 10.2 ці залікові суми разом становлять 860 тис. грн. Звідси коефіцієнт асортиментності

.

За другим способом як загальний показник беруть найменший серед усіх виробів відсоток виконання плану, тобто 50 % (коефіцієнт — 0, 5).

Третій спосіб пропонує знаходити співвідношення кількості виробів з повним виконанням плану й кількості планових позицій. Цей показник пов’язаний із номенклатурою продукції, звідси і його назва — коефіцієнт номенклатурності:

.

Отже, за всіма способами план з асортименту суттєво не виконано.

Таблиця 10.2

ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ВИРОБНИЦТВА З АСОРТИМЕНТУ

Під час аналізу необхідно звернути увагу на розширення та оновлення асортименту. У нашому прикладі планувалося онов­лення асортименту на 12 % (120: 1000 × 100), але фактично обсяг оновленої продукції з урахуванням обсягів випуску становив менше ніж 6 % (60: 1010 × 100). Суттєвим недоліком є те, що підприємство продовжило виробництво застарілої продукції «Є». Це явна недоречність, адже застаріла продукція не має попиту на ринку.

І ще одне. Нині не можна пояснювати зрушення в асортименті та структурі випуску продукції якимись «об’єктивними» причинами, оскільки всі вони оперативно враховуються на самому підприємстві шляхом коригування планових завдань. Тому будь-які відхилення при виконанні плану — це некваліфікована, неефективна праця виконавців та адміністраторів низових ланок (дільниць, цехів, філіалів).

Закінчуючи аналіз, слід дати оцінку проведеної роботи щодо підготовки нових зразків продукції для виробництва і стану науково-дослідних і конструкторських розробок, які можуть стати запорукою майбутніх успіхів підприємства взагалі.