Вимоги до фінансової звітності

Рисунок 12.2 – Вимоги до фінансової звітності

Правові аспекти фінансової звітності включають:

1) Обов’язковість подання фінансової звітності. Відповідно до чинного господарського законодавства та установчих документів підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать; власникам; органам державної виконавчої влади та іншим користувачам (податковим, фінансовим, статистичним органам,

фондам, банкам тощо).

2) Державне регламентування звітності. Викликане необхідністюузагальнення показників звітності підприємств різних видів економічної діяльності з метою розрахунку макроекономічних показників Держкомстатом України. З огляду на це державні органи встановлюють єдині правила та форми складання і показники звітності. За порушення цих правил та вимог на керівників та інших посадових осіб підприємства можуть бути накладені адміністративні стягнення.

3) Відповідальність засвідчення даних фінансової звітності. Фінансовазвітність складається на основі даних бухгалтерського обліку, за достовірність якого несуть відповідальність керівник і головний бухгалтер підприємства. Ця обставина зумовлює засвідчення даних фінансової звітності підписами керівника і головного бухгалтера. Відповідно до чинного законодавства та установчих документів вони несуть відповідальність за організацію та здійснення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності.

Якісні характеристики є основними критеріями правдивоговідображення фінансової звітності, які включають: зрозумілість, доречність,

достовірність, порівнянність звітності.

1) Зрозумілість або „прозорість” для користувачів за наявності певного рівня економічних знань. З цією метою припускається, що користувачі мають відповідні знання з бізнесу, економічної діяльності та бухгалтерського обліку і прагнуть вивчати інформацію з достатньою ретельністю. Проте інформація про складні поняття, які мають бути включені до фінансових звітів для прийняття

вірних економічних рішень користувачами, не повинна вилучатися тільки на тій підставі, що певним користувачам буде важко її зрозуміти.

Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона має містити дані про:

- підприємство (повну назву, організаційно-правову форму,

місцезнаходження, назву органу управління, якому підпорядковується підприємство, назву материнської компанії тощо);

- дату звітності та звітний період. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого П(С)БО, то причини і наслідки цього мають бути розкриті у примітках до фінансової звітності;

- валюту звітності та одиницю її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство має розкрити причини цього і методи, використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу;

- відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду. Така інформація необхідна для порівняння показників у динаміці, розрахунку та аналізу зрушень у структурі, побудові динамічних рядів для потреб економічного аналізу;

- облікову політику підприємства і її зміни. Підприємство має висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису принципів оцінки статей звітності, методів обліку щодо окремих статей звітності;

- іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

2) Доречність. Інформація є доречною, якщо впливає на економічнірішення користувачів, та дозволяє оцінити дійсні, минулі, поточні або майбутні події. Значимість інформації визначається її суттєвістю, своєчасністю і раціональністю.

Доречність залежить від суттєвості інформації. Інформація є суттєвою,

якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні

рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Суттєвість залежить від обсягу статті та помилки, допущеної за певних обставин. Таким чином, суттєвість виступає не якісною характеристикою звітності, а певним порогом або точкою відсікання тієї інформації, яка може бути корисною.

Інформація має бути своєчасною. У випадку надмірної затримки з наданням звітної інформації вона може втратити свою доречність.

Раціональність інформації визначається співвідношенням вигод і витрат.

Вигоди, отримані від інформації, мають перевищувати витрати на її надання. 3) Достовірність полягає у відсутності помилок і перекручувань у

фінансовій звітності. Інформація є достовірною, коли вільна від суттєвих помилок та упередженості, і користувачі можуть покластися на неї тією мірою,

якою вона відображає дійсний стан справ. Достовірність досягається шляхом:

– повного висвітлення діяльності підприємства;

– виключенням впливу зацікавлених користувачів з метою фабрикації звітності;

– дотриманням обережності (обачності) в питаннях оцінки активів

(доходів) і зобов'язань (витрат);

– переваги сутності над формою: у першу чергу економічна сутність; а

потім – юридична форма. Наприклад, майно здане у фінансову оренду.

Юридично власник ще не змінився. Але з економічної точки зору володіє майном орендар, тому його оприбутковують на баланс підприємства.

4) Порівнянність дає можливість користувачам порівнювати:

- фінансові звіти підприємств за різні періоди;

- фінансові звіти різних підприємств.

Оскільки користувачі бажають порівнювати результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства, важливо дотримуватись постійності в змісті та формах звітності.

Важливою передумовою забезпечення порівнянності є надання користувачам інформації щодо облікової політики, якою керується підприємство при складанні фінансових звітів, та її змін.