Прогнозування небезпеки

Для водія в першу чергу важливо уміти передбачати можливі зміни ДТО, в якій він рухається. Основою такого прогнозу служать досвід водія, його знання і та інформація про обстановку на дорозі, яку він отримав за допомогою спостереження і аналізу. Аналізуючи інформацію, водій тільки виділяє найбільш важливі об'єкти і події, при прогнозуванні ж він припускає, як вони впливатимуть на безпеку руху.

Логічно процес прогнозування можна представити як відповіді на наступні питання. Що може статися в найближчому майбутньому? Що станеться з більшою вірогідністю? Чи представляє це безпосередню або потенційну небезпеку? Яка небезпека ситуації в цілому?

Тепер про те, що таке безпосередня небезпека і чим вона відрізняється від потенційної. Безпосередня небезпека — це небезпека, яка очевидна і вимагає негайних дій водія. Наприклад, дитина може несподівано вибігти на дорогу прямо перед вашим автомобілем. Потенційна небезпека — це небезпека, яка може з часом стати безпосередньою. Наприклад, пішохід, що стоїть біля дороги, може несподівано почати перехід дороги. Поведінка водія в умовах небезпеки залежить від того, чи перевищує вона той рівень, який він вважає для себе допустимим. Якщо перевищує, то водій старатиметься своїми діями зменшити небезпеку. Водії досить сильно розрізняються з точки зору їх готовності до ризику, тобто того, який рівень небезпеки вони вважають для себе допустимим. Наприклад, водій може усвідомити небезпеку ситуації, але, вважаючи, що він може легко з нею впоратися, поводитися так, що значно збільшить вірогідність виникнення ДТП. Уміти передбачати — це не лише уміння бачити, де і яка небезпека вас чекає, але і розуміти, до якої конфліктної ситуації вона може привести.

Можна виділити наступні найбільш важливі і часто такі, що зустрічаються параметри, з яких складається оцінка міри небезпеки: швидкість і прискорення, дистанція, напрям руху. По них водій може визначити час і простір, які він має в розпорядженні для виконання маневру, оцінити його безпеку. Як показують результати досліджень, більшість людей роблять такі оцінки з недостатньою точністю. Частково це може бути пояснено тим, що в автомобілі людина втрачає звичний для нього зв'язок, що дозволяє оцінювати швидкість і відстань.

При бігу, їзді на велосипеді чи на коні людина може оцінити швидкість за величиною м'язової напруги, почуттям рівноваги, дихання і тому подібне. При їзді на автомобілі ці звички і природні відчуття не дозволяють так точно оцінити швидкості пересування. Крім того, людина взагалі мало пристосована до оцінки таких великих швидкостей, з якими рухаються сучасні транспортні засоби. Багатьом водіям добре відоме таке явище, як адаптація до швидкості. При тривалому русі по прямій дорозі без перехресть людина звикає до високої швидкості і втрачає здатність реагувати на раптові зміни умов рухи, що вимагають різкого зниження швидкості.