Червоний терор у Криму

1. Наприкінці 1920 р. реввоєнрада Південного фронту почала проводити масові репресії проти офіцерів врангелівської армії. Офіцерів, які повірили радянській владі, що їм буде надано помилування, чекала смерть.

2. Винищувалися й махновські частини, які найкраще показали себе в боях з білогвардійцями.

3. На початку 1921 р. розпочалися розстріли мирного населення і біженців з різних районів колишньої Російської імперії.

4. Розправлялися з заможними верствами населення, інтелігенцією, буржуазією.

5. Розстрілювали студентів, лікарів, учителів, священиків, журналістів.

6. Від грудня 1920 р. до весни 1921 р. в Криму було розстріляно близько 100-150 тис. людей.

Контрольні запитання

1. Дата прийняття першої Конституції УСРР?

2. Коли в Україні був встановлений білогвардійський окупаційний режим?

3. Складова частина політики більшовиків в Україні в 1919 р.?

4. Головою Раднаркому було обрано?

5. Які положення характеризують економічну політику Денікіна?

6. «Примусове вилучення державними органами майна окремих громадян чи юридичних осіб – це…»?

7. Коли, за яких умов і чому режим А. Денікіна зазнав краху в Україні?



Утворення СРСР. Статус УСРР у складі Радянського Союзу

План

1. Внутрішнє і міжнародне становище УСРР(1921-1928 рр.).

2. Утворення СРСР. Державний статус України в 1921-1922 рр.

3. Статус УСРР у складі Радянського Союзу.

1. Внутрішнє і міжнародне становище УСРР(1921-1928 рр.)

Внутрішнє становище

1. На початку 20-х років більшовицьку владу остаточно встановлено в Україні. Економіка була фактично зруйнована. Збитки, спричинені воєнними діями й постійними змінами влади становили 10 млрд. крб.

2. Промислове виробництво скоротилося в 10 разів порівняно з 1913 р., а в деяких галузях ще більше. Так, виробництво сталі становило лише 1, 7% довоєнного рівня, машинобудівної промисловості – 4 %. З 57 домен працювала лише одна. Повністю знищено 4 тис. км залізничного полотна, не працювали чорноморські порти.

3. 1922 р. З 11 тис. підприємств в Україні працювало лише 2552, чисельність промислових робітників скоротилася наполовину.

У містах панували безробіття, злидні, голод, бандитизм, безпритульність.

4. У тяжкому стані було сільське господарство. Воєнно-комуністичні принципи господарювання призвели до економічного занепаду і кризи.

Більшість населення вороже ставилася до політики «воєнного комунізму».

5. Наприкінці 1920 р. – на початку 1921 р. більшовицька партія знову зіткнулася з масовим опором її політиці комуністичного будівництва.

На той час у складі повстанських формувань на території України налічувалося 40 тис. душ. До 1921 р. продовжував боротьбу проти радянської влади Н. Махно.

6. На підприємствах Харкова, Катеринослава, Києва, Одеси виникали страйки, де поряд з економічними вимогами ставилися й політичні - «ради без більшовиків».

7. Виробник втратив зацікавленість у наслідках своєї праці. Запровадження у березні 1921 р. нової економічної політики сприяло економічному зростанню.

Таким чином, більшовицький режим, зазнавши невдач у соціально-економічному експерименті за часів «воєнного комунізму», вимушений був вдатися до непу.

У 1926 р. виробництво в основному досягло довоєнного рівня.

8. Вчені-економісти В. Доброгаєв і М Волобуєв дослідили й описали явища, які стали наслідком централізаторської політики і вели до нової економічної залежності від Москви. В. Доброгаєв за даними 1924-1927 рр. встановив, що до загальносоюзного бюджету відраховують коштів значно більше, ніж за часів Російської імперії. В. Волобуєв у статті „До проблеми української економіки" довів, що Україна залишалася колонією Росії.

Міжнародне становище

На міжнародній арені Україна на початку 20-х років вела активну зовнішню політику.

Протягом 1920-922 рр. УСРР допускали до контактів з іншими країнами під контролем Наркомату закордонних справ, щоб нейтралізувати за кордоном місії емігрантського уряду У НР.

1. X. Раковський створив наркомат зовнішньої торгівлі й домігся від центральних відомств згоди на забезпечення істотної самостійності його роботи.

2. УСРР уклала власні торговельні угоди з Австрією, Німеччиною, Чехо-Словаччиною.

3. Наприкінці 1921 р. торговельні представництва України працювали в Берліні, Гамбурзі, Варшаві, Римі, Відні. Празі, Константинополі.

4. Україна підписала низку міжнародних договорів:

• 14 лютого 1921 р. Представники УСРР Ю. Коцюбинський та Ф. Кон підписали перший мирний договір радянської України з Литвою.
• 18 березня 1921 р. Укладено Ризький мирний договір з Польщею, згідно з яким державним кордоном сторони визнали лінію фактичного розмежування на початку радянсько-польської війни.
• 1921р. Встановлено дипломатичні відносини з Латвією та Естонією.
• Квітень 1921 р, У Берліні укладено угоду між Україною та Німеччиною про обмін військовополоненими та інтернованими громадянами.
• 2 січня 1922 р. Україна підписала договір про дружбу і братерство з Туреччиною.

5. На Генуезькій конференції 1922 р. X. Раковського включено до складу російської делегації.

6. У квітні 1922 р. під час роботи конференції укладено Раппальську угоду між Росією та Німеччиною, а восени цього самого року дію угоди було поширено на Україну та інші радянські республіки.

7. Наприкінці 1922 р. - на початку 1923 р. Україна разом з Росією та Грузією у складі єдиної делегації взяла участь у роботі Лозаннської конференції, де обговорювалися питання про режим чорноморських проток.

8. Представники УСРР були учасниками більш як 60 міжнародних договорів.

Після утворення СРСР (грудень 1922 р.) керівництво зовнішньою політикою перейшло до верховних органів СРСР. На початку 1923 р. дипломатичні й закордонні представництва УСРР було ліквідовано.