Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
|
Рекомендації щодо застосування пероральних антиагрегантів
| Рекомендації | Клас | Рівень | Посилання |
| АСК використовують у всіх пацієнтам без протипоказань. Початкова навантажувальна доза - 150-300 мг, підтримуюча доза - 75-100 мг на день довгостроково незалежно від стратегії лікування | І | А | 107, 108 |
| Інгібітори P2Y12 рецепторів (тікагрелор або клопідогрель) якнайшвидше мають додаватися до АСК щонайменше на 12 місяців, якщо немає протипоказань, зокрема підвищеного ризику кровотечі | І | А | 110, 130, |
| Інгібітори протонної помпи (бажано не омепразол) у поєднанні із ПАТТ рекомендуються у пацієнтів з анамнезом шлунково-кишкової кровотечі або виразкової хвороби, а також у пацієнтів з наявністю декількох інших факторів ризику (інфекція Helicobacter pylori, вік ≥ 65 років, одночасне використання антикоагулянтів або стероїдів) | І | А | 125–127 |
| Відмова від прийому інгібіторів P2Y12 рецепторів протягом перших 12 місяців після ГКС не рекомендована, окрім випадків коли це клінічно виправдано | І | С | - |
| Тікагрелор рекомендується призначати пацієнтам з ГКС без елевації ST із помірним і високим ризиком ішемічних подій (напр. підвищений тропонін) у навантажувальній дозі 180 мг, потім 90 мг двічі на день, незалежно від проведення інтервенційних втручань | І | В | |
| Прасугрель (навантажувальна доза - 60 мг, щоденна - 10 мг) рекомендується для пацієнтів, які раніше не приймали інгібітори P2Y12 рецепторів (особливо з діабетом), у яких проводилося ЧКВ, окрім пацієнтів з високим ризиком небезпечних для життя кровотеч або іншими протипоказаннями | І | В | |
| Клопідогрель рекомендується у навантажувальній дозі - 300 мг, щоденна - 75 мг на добу протягом 12 місяців (медикаментозне лікування) | І | А | 110, 146, 147 |
| Навантажувальна доза клопідогрелю 600 мг (або 300 мг додатково під час ЧКВ, якщо пацієнт отримав початкову навантажувальну дозу 300 мг) рекомендується для пацієнтів, у яких запланована інвазивна стратегія та відсутня можливість прийому прасугрелю або тікагрелору | І | В | 108, 114, 115 |
| Більш висока підтримуюча доза клопідогрелю 150 мг щоденно протягом перших 7 діб може бути розглянута у пацієнтів без підвищеного ризику кровотечі, яким проводили ЧКВ | ІІа | В | |
| Підвищення підтримуючої дози клопідогрелю на підставі тестуванні функції тромбоцитів в цілому не рекомендується, але може бути застосоване у певних випадках | ІІb | В | |
| Генотипування і/або визначення функції тромбоцитів може використовуватися у деяких випадках при використанні клопідогрелю | IIb | В | 119, 121 |
| У пацієнтів, що приймають інгибітори P2Y12 рецепторів та підлягають нетерміновому хірургічному втручанню (включаючи АКШ), слід відкласти операцію щонайменше на 5 днів після закінчення прийому клопідогрелю/ тікагрелору і на 7 днів після припинення прасугрелю, якщо це клінічно можливо та пацієнт не має високого ризику ішемічних подій | IIа | С | - |
| Прийом тікагрелору або клопідогрелю потрібно відновити після АКШ, як тільки це стане безпечним | IIа | В | |
| Поєднання АСК і НПЗП (селективні інгібітори ЦОГ-2 і неселективні НПЗП) не рекомендується | III | С | - |
Якщо ПАТТ необхідно відмінити, наприклад, у разі термінової операції (зокрема нейрохірургічної) або великої кровотечі, яку не можна контролювати локальними заходами, може бути запропонована альтернативна терапія – у першу чергу низькомолекулярними гепаринами (НМГ), ефективність яких однак досі не доказана [145].
Терапію інгібіторами P2Y12 рецепторів потрібно припинити за 7 днів до оперативного втручання незалежно від препарату. Втім тактика ведення пацієнтів, які приймають ПАТТ, при необхідності хірургічне втручання залежить від ступеня терміновості, а також від ризику розвитку тромбозу або кровотечі в окремого пацієнта. Більшість хірургічних процедур можуть проводитися без відміни ПАТТ, або при застосуванні тільки АСК, враховуючи ризик кровотеч. Щоб визначити ризики для пацієнта і обрати кращу стратегію, необхідні консультації різних спеціалістів – кардіолога, анестезіолога, гематолога та хірурга.
Данная страница нарушает авторские права?