Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Завдання № 4. Тестовий контроль знань з теми: Вищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом






Тестовий контроль знань з теми:

  1. Вищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах це:

А. мова

Б. свідомість

В. діяльність

Г. самосвідомість

  1. Фактори виникнення свідомості:

А. Діяльність

Б Гомеостаз

В. Антропогенез

Г. Мова

  1. Свідомість людини є продуктом:

А. біологічної еволюції

Б. соціального розвитку

В. праці і соціально-історичного розвитку людини

Г. біологічного і соціально-історичного розвитку, а праця – умова виникнення і розвитку свідомості

  1. Структурними компонентами свідомості є такі:

А. сукупність знань про навколишній світ

Б. цілеспрямованість, планування та передбачення результатів діяльності

В. ставлення особистості до об'єктивної дійсності

Г. всі відповіді правильні

  1. Визначне основні важливі властивості свідомості:

А. потреби, мотиви, інтереси, переконання

Б. пильнування, ясність, орієнтуюча якість

В. спілкування, праця, розумова активність

Г. спрямованість, досвід, знання, вміння, навички

  1. Сукупність уявлень, знань, установок і стереотипів, заснованих на безпосередньому повсякденному досвіді людей і домінуючих у соціальній спільності, до якої вони належать це:

А. свідомість щоденна

Б. свідомість політична

В. свідомість релігійна

Г. свідомість поверхнева

  1. Свідомість пов’язана із відображенням:

А. навколишнього середовища

Б. свого внутрішнього світу

В. власного відношення до себе

Г. відношення до інших

Д. всі відповіді правильні

  1. Область інформації, яка усвідомлюється у визначеному проміжку часу це:

А. діяльність

Б. самоактуалізація

В. поле свідомості

Г. мова

  1. Сукупність психічних явищ, станів і дій, відсутніх у свідомості людини, що лежать поза сферою розуму, непідзвітні їй і принаймні в даний момент не піддаються контролю це:

А. сон

Б. гіпноз

В. афект

Г. несвідоме

  1. Поняття несвідомого у психологічній науці дуже ретельно досліджував:

А. Гіппократ

Б. З.Фрейд

В. Аристотель

Г. К.Юнг

  1. Несвідоме (за З.Фрейдом) – це:

А. інстинкти

Б. витіснення переживань

В. архетипи

Г. неактуалізований минулий досвід

  1. Періодичний функціональний стан мозку і всього організму, який має специфічні якісні особливості діяльності центральної нервової системи і характеризується неповним припиненням свідомої психічної діяльності та зниженням активної взаємодії з навколишнім середовищем це:

А. гіпноз

Б. афект

В. сон

Г. сновидіння

  1. Образні уявлення, що виникають під час сну, які сприймаються людиною як реальність це:

А. сновидіння

Б. делірій

В. гіпноз

Г. сновидіння

  1. Згідно з теорією психоаналізу З.Фрейд називав сновидіння як:

А. «королівською дорогою у несвідоме»

Б. «зовнішнє через внутрішнє»

В. «дивитися всередину»

Г. «психологічним захистом»

  1. Що бачив уві сні лікар Пергамент Клавдій Гален, який знаменитий своїми незвичайними здібностями?

А. періодичну систему елементів

Б. як і чим лікувати тяжкохвору людину

В. вчення про дві сигнальні системи

Г. визначив душевну причину тілесного виснаження особистості

  1. Неусвідомлений прояв свідомості, що своїми фізіологічними якостями дуже схожий на сон це:

А. потьмарення

Б. афект

В. кома

Г. гіпноз

  1. Галюцинаторне потьмарення свідомості, порушується здатність хворого орієнтуватися у просторі та часі, хоча орієнтація у власній особистості зберігається, супроводжується руховим збудженням, станом тривоги це:

А. делірій

Б. аменція

В. гіперсомнія

Г. дереалізація

  1. Форма потьмарення свідомості, при якій переважають розгубленість, мовчання, безладність мислення та руху це:

А. деперсоналізація

Б. аменція

В. гіпноз

Г. сон

  1. Потьмарення свідомості, характеризується руховим загальмуванням і пориванням у фантастичні сновидіння це:

А. гіпноз

Б. галюцинації

В. онейроїдний синдром

Г. паморочний стан

  1. Стан, що раптово виникає і так само раптово закінчується, після чого настає амнезія, зовні поведінка хворого здається упорядкованою, правда, відразу ж складається враження, що хворий ніби відчужений від дійсності це:

А. паморочне потьмарення свідомості

Б. амбулаторний автоматизм

В. пвседогалюцинація

Г. делірій

  1. Потьмарення свідомості без марення, галюцинацій або виявлених афективних розладів, хворі виконують досить складні й цілеспрямовані дії, хоч після виходу з цього стану нічого не пам’ятають це:

А. амнезія

Б. кома

В. сопор

Г. амбулаторний автоматизм

  1. Психопатологічний розлад свідомості з почуттям відчуження деяких або всіх психічних процесів, так, власні думки, рухи, голос сприймаються хворим ніби збоку це:

А. деперсоналізація

Б. обнубіляція

В. непритомність

Г. аменція

  1. Одна з форм порушення самосвідомості, розлад психічної діяльності, що виявляється в тяжкому відчутті нереальності, оманливості і непричетності до хворого оточуючого його реального світу це:

А. гіпноз

Б. галюцинація

В. дереалізація

Г. обнубіляція

  1. Найлегший ступінь потьмарення свідомості, свідомість неначе запаморочується на кілька секунд або кілька хвилин, характерне чергування періодів легкого потьмарення свідомості з моментами просвітлення це:

А. обнубіляція

Б. паморочний стан

В. непритомність

Г. сон

  1. Патологічна сонливість, яка може тривати годинами і навіть протягом кількох діб, до свідомості доходять лише дуже сильні подразники це:

А. кома

Б. гіперсомнія

В. афект

Г. фрустрація

  1. Потьмарення свідомості, яке характеризується підвищенням порогу всіх зовнішніх подразників, сповільнюється й утруднюється перебіг психічних процесів це:

А. синдром оглушення свідомості

Б. непритомність

В. гіпноз

Г. афект

  1. Глибока стадія оглушення, при якій немає реакції на словесне звертання це:

А. кома

Б. сон

В. сопор

Г. афект

  1. Стан глибокого пригнічення функцій ЦНС, який характеризується повною втратою свідомості і реакцій на зовнішні подразники та розладом регуляції життєво важливих функцій організму це:

А. кома

Б. непритомність

В. несвідоме

Г. оглушення

  1. Раптова короткочасна втрата свідомості, супроводжується блідістю, значним послабленням дихання та кровообігу, зниження м’язового тонусу це:

А. гіпноз

Б. гіперсомнія

В. непритомність

Г. сопор

  1. Складний психічний процес, сутність якого полягає у сприйнятті особистістю численних образів самої себе в різних ситуаціях діяльності й поведінки це:

А. самосвідомість

Б. свідомість

В. мотивація

Г. діяльність

  1. Самосвідомість як процес включає в себе:

А. самопізнання

Б. самооцінку

В. самоаналіз

Г. інтроспекцію

 

Контроль знань: на практичному заняття № 1, на заліку

 

САМОСТІЙНА РОБОТА № 4

ТЕМА: Розвиток і виховання особистості. Періодизація психічного розвитку та етапи життєвого шляху особистості

Актуальність

Проблема формування та розвитку особистості належить до найактуальніших соціальних аспектів суспільного життя і завжди потребує глибокого наукового обґрунтування психологічної сутності чинників цього процесу.

Мета:

Знати джерела психічного розвитку особистості, індивідуальні особливості особистості. Вміти характеризувати періодизацію психічного розвитку та етапи життєвого шляху особистості

Література

  1. Психологія: Підручник / Під ред. Ю.Л.Трофімов. – К.: Либідь, 2003. – С. 122-133.
  2. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2006. – С. 24-26

Завдання:

Ознайомившись з теоретичними відомостями, давати відповіді на поставлені запитання, на практичному занятті вміти коротко характеризувати періодизацію психічного розвитку та етапи життєвого шляху особистості.

Теоретичні відомості

У психологічних теоріях можна виокремити два напрями, які по-різному розглядають джерела психічного розвитку:

1) біологічний (біогенетичний) – п редставники першого, біологічного напряму вважають, що провідним є спадкове

2) соціальний (соціогенетичний) – розвиток дитини визначається соціальними умовами: в якому середовищі народилася та виховується дитина, у такому напрямі й відбувається її розвиток

На початку XX сторіччя виникла методологічна концепція розвитку особистості, яка дотримувалася теорії двох чинників розвитку: біологічного, або спадкового, та соціального, вважаючи, що ці чинники взаємодіють, але не завжди знаходять у теорії належне обґрунтування, залишаючи певною мірою відкритим питання про рушійні сили психічного розвитку.

Розвиток особистості – це складний процес, в якому рівні розвитку постійно змінюються.

У психології зроблено багато спроб періодизувати психічний розвиток індивіда, проте дотепер немає загальноприйнятої системи періодизації. Це пояснюється різним розумінням детермінації вікових ступенів цього процесу і критеріїв їх визначення. Г.С.Костюк, спираючись на аналіз поглядів Л.С.Виготського, Ж.П'яже, Д.Б.Ельконіна, вважав, що справжніми критеріями визначення основних періодів психічного розвитку мають бути якісні ознаки в їх системному зв'язку, що виявляє характерні для кожного вікового етапу цілісні утворення. При визначенні періодів розвитку особистості треба брати до уваги всі сторони її діяльності в єдності – мотиваційну, змістову, операційну, емоційну. Досягнення попередньої стадії включаються у наступну і використовуються в нових функціональних системах, у взаємовідношеннях особистості із суспільним оточенням.

Етапи розвитку особистості

Е.Еріксон виділив і описав вісім стадій розвитку особи і вісім життєвих психологічних криз, неминучих для кожної людини.

Заповніть таблицю:

Етапи (стадії) формування особистості за Е.Еріксоном:

Стадії розвитку Нормальна лінія розвитку Аномальна лінія розвитку
1.   Недовіра до людей як результат недостатнього спілкування матері з дитиною, ігнорування, зневаження, позбавлення її любові. Раннє відлучення дитини від груді матері
2.   Сумніви стосовно себе та гіпертрофіроване почуття стиду. Дитина має сумніви стосовно своїх здібностей, відчуває недоліки у розвитку мови та рушійної активності
3.   Пасивність та байдужість до людей. Відсутність ініціативи, інфантильне почуття заздрості до інших людей, подавленість
4.   Почуття особистісної неповноцінності, погано розвинені трудові вміння, рабська поведінка, почуття опосередкованості
5.   Плутанина соціальних ролей, невизначеність з життєвими перспективами, втрата трудової активності, плутанина в моральних та світоглядних установках
6.   Ізоляція від людей, страх перед інтимними стосунками, складність характеру, неадекватна поведінка, перші симптоми відхилення психіки, душевні розлади
7.   Застій. Егоцентризм, непродуктивність у роботі, рання інвалідність
8.   Відчай. Відчуття безцільно прожитого життя, осмисленість свого існування, бажання прожити своє життя ще раз, страх перед смертю

 

Е.Еріксон вважав, що люди народжуються рівними, але різними.

Психічний розвиток особистості проходить низку періодів. Кожний період являє собою певний ступінь розвитку особистості, відтинок її життєвого шляху. У межах кожного періоду виділяються стадії, а в межах кожної стадії – фази. Тому можна сказати, що онтогенез особистості має періодичний, стадіальний, фазовий характер.

Визначення періодів, стадій і фаз психічного розвитку людини необхідне для раціональної побудови системи навчання й виховання, професійного самовизначення молодого покоління, повнішого використання трудового і творчого потенціалу дорослої людини на кожному віковому етапі.

У вітчизняній віковій психології основні періоди психічного розвитку визначаються за психолого-педагогічними критеріями, які включають соціальну ситуацію, зміст і форми навчання й виховання, провідну діяльність у її співвідношенні з іншими видами діяльності, рівень розвитку особистісних новоутворень, зокрема свідомості й самосвідомості особистості, провідну потребу, динаміку переходу від одного віку до іншого, шляхи подолання негативних моментів цих переходів.

Узагальнюючи результати досліджень багатьох психологів – Л.І.Божович, Л.Бернара, Ш.Бюлер, Л.С.Виготського, І.С.Кона, А.Косаківського, Г.С.Костюка, Д.Б.Ельконіна, український психолог В.Ф.Моргун разом із Н.Ю.Ткачовою запропонували цілісну схему періодизації розвитку особистості впродовж усього її життя.

Заповніть таблицю:

1. Фаза новонародженості
   
2. Стадія немовляти
   
3. Перехід до раннього дитинства
 
4. Дошкільне дитинство
 
5. Молодше шкільне дитинство
   
6. Підлітковий вік
   
7. Старший підлітковий вік
   
8. Перехід до юності
   
9. Юнацький вік
 
10. Молодість
 
11. Перехід до розквіту
 
12. Розквіт
 
13. Зрілість
 
14. Старість
   

Діяльність і поведінка людини залежать не тільки від вікових, а й від індивідуальних її особливостей.

Індивідуальні особливості особистості за природою та походженням бувають:

- природжені (належать фізичні особливості, з якими дитина народжується, Серед них важливу роль відіграють типологічні особливості нервової системи – сила, врівноваженість і рухливість, що є фізіологічним підґрунтям темпераменту. Природжені індивідуальні особливості у процесі виховання, під впливом умов життя змінюються).

- набуті за життя (у процесі навчання, виховання та діяльності індивідуальних особливостей найважливішими є спрямованість особистості, її інтереси, здібності, ідеали та переконання, риси характеру).

Природжені та набуті за життя індивідуальні особливості під впливом виховання змінюються, але більшість з них має стійкий характер, і тому вони позначаються на діяльності та поведінці особистості. Успішне керування формування особистості потребує досконалого знання психологічних особливостей розвитку дитини та його використання у роботі.

Виконайте завдання до теми:






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.