Виконавчий орган акціонерного товариства

Надзвичайно важливу роль відіграють виконавчі органи, оскільки вони здійснюють оперативний менеджмент та виконують рішення зборів у поточній діяльності. Вперше обрання

а управління. При цьому, наглядова функція здійснюється незалежно від функції управлінської та зосереджується передусім на виборі, а у випадку необхідності, заміні членів виконавчого органу акціонерного товариства.

Протилежність цьому являють англійські та американські компанії та корпорації, у яких відсутній юридичний розподіл виконавчої та невиконавчої функцій. Тут домінує моністичний принцип – так звана система єдиного управління, яка передбачає наявність єдиного органу – ради директорів, що поєднує розпорядчі та виконавчі повноваження. При цьому до складу ради директорів можуть входити виконавчі директори, які обіймають відповідні посади в акціонерному товаристві, і так звані зовнішні, або незалежні, директори, які на таких посадах не перебувають [10].

В Україні (за принципом країн континентальної Європи) виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом. Як правило, таким органом найчастіше є правління, іноді його називають радою директорів. На приватизованих підприємствах часто намагаються зберегти посаду директора або генерального директора і тому іноді називають правління дирекцією.

Особливістю виконавчих органів є те, що в них можуть бути особи, які не є акціонерами, а перебувають з товариством у трудових стосунках. Друга важлива особливість полягає в тому, що виконавчий орган може обиратись не тільки зборами, а й призначатись спостережною радою [8, с. 98].

Таким чином, виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До його компетенції належить вирішення всіх питань, пов’язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради.

Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Виконавчий

товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор). Членом виконавчого органу акціонерного товариства може бути будь-яка фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність і не є членом наглядової ради чи ревізійної комісії цього товариства.

Так наприклад, відповідно до Положення про виконавчий орган (Правління) Публічного акціонерного товариства «НОРД» до складу Правління входить Голова Правління-Генеральний директор, Головний бухгалтер Товариства та інші особи, що обираються Загальними зборами. Голова Правління обирається в першу чергу, останні члени Правління можуть бути обрані за списком. Обрання здійснюється простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвались для участі в Загальних зборах та є власниками голосуючих акцій. Роботою Правління керує Голова Правління-Генеральний директор. У разі відсутності Голови Правління-Генерального директора роботою Правління керує його заступник [11].

Повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) припиняються за рішенням наглядової ради, якщо статутом акціонерного товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів. Повноваження члена виконавчого органу припиняються за рішенням наглядової ради, якщо статутом товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів.

Також у Положеннях про органи АТ обов'язково вказується хто не може бути членом АТ. Так, відповідно до Закону України «Про

ративними правами держави та представляють інтереси держави або територіальної громади в наглядовій раді або ревізійній комісії товариства [4].

У чинному законодавстві також наявні норми про відповідальність посадових осіб акціонерних товариств, що обов’язково також прописується у Положеннях. Не можна не відмітити, що на відміну від України, в країнах з розвинутим акціонерним законодавством наявна детально розроблена система відповідальності посадових осіб акціонерних товариств за невиконання або неналежне виконання ними своїх обов'язків, а також за конкретні порушення вимог акціонерного законодавства. Важливість наявності у німецькому та французькому законодавстві про компанії системи конкретних кримінальних та адміністративних санкцій підкреслюється В. Тумановим [12, с. 11]. Переважна більшість таких санкцій належить до акціонерного права. Зокрема, французький закон визначає у спеціальному розділі практично всі можливі порушення встановлених законом правил. З 66 статей цього розділу більшість стосується акціонерного товариства, встановлюючи санкції практично за всі можливі порушення при створенні товариства, скликанні та проведенні загальних зборів акціонерів, збільшенні та зменшенні статутного капіталу тощо. Подібний розділ «санкцій» міститься і в німецькому Законі про акціонерні товариства. Це суттєво відрізняється від нашої практики, яка у кращому випадку містить посилання на «відповідальність, передбачену законодавством», безвідносно до того чи передбачена вона за

структурою зарубіжних країн, що досить відрізняються.