Вихідні поняття іміджології

Початкове поняття, що відображає сутність предмета, виступає в якості пізнавальної основи для вибудовування логіки процесу дослідження і критеріїв його оцінки. При розробці ідеології іміджології як науково-практичного спрямування і навчального предмета особливе значення слід надавати обгрунтуванню семантики поняття іміджу.

У перекладі з англійської імідж - це образ, зображення. Насправді ж - це безпосередньо або навмисно створюване візуальне враження про особу або соціальну структуру. Саме враження, а не оцінка як раціональний факт діяльності свідомості. Імідж найчастіше закінчується такою попередньою дією нашого пізнання, якою визнано виставу. Імідж, як правило, «розташовується» у нижчих поверхах нашої психіки - в підсвідомій її сфері або в пластах буденної свідомості, в чому і полягає його надзвичайна доступність для сприйняття людьми і чіпкість присутності в їх свідомості. Якщо про імідж говорити як про конкретний психологічний продукт, то він виступає як соціальна установка, як ціннісний стереотип, як модний символ. Не виключена можливість його одночасної прояви у всіх названих сферах психіки людини.

Чи не буде серйозної похибкою стверджувати, що не завжди тлумачення семантики якогось переказного з іноземної мови поняття прийняте однозначно. Наприклад, в перекладі з грецької мови слово школа позначає «будинок радості». Однак далеко не всі вчителі і учні вкладають в це слово подібний сенс. Це потрібно мати на увазі і при поясненні семантики поняття імідж. Якщо звернутися до «Тлумачного словника» Володимира Даля, то в ньому поряд з поняттям образ дається і поняття вигляд: «оклад і риси обличчя, зовнішність виду і вираз обличчя, фізіономія». Таким чином, в тлумаченні поняття образу як образу більш змістовно, ніж його закордонна інтерпретація.

У вигляді особистості головне значення мають не візуальні характеристики, а душевна краса, рисами якої, кажучи словами російського книжника XVI століття Максима Грека, є такі чесноти, як правда і порядність, розум і мужність, гідність і людинолюбство. Ось чому імідж - це не психологічний засіб для досягнення якихось прагматичних завдань, а етична змістовність особистості, яка за зовнішніми ознаками представлена ​ ​ відповідними засобами. Це зумовлює визнання поняття «вигляд» в якості ключового поняття іміджології як науково-прикладного напряму в людинознавстві.

Звернімося до книги Ф.І. Шаляпіна «Маска і душа», до невипадкової присутності двох слів в назві книги великого артиста. Для людини, виходячи з її культурних традицій і національного менталітету, зовнішній вигляд гармонізує з духовним складом особистості. Ось чому Ф.І. Шаляпін стверджує: «... під зовнішністю розумію не тільки грим особи, колір волосся тощо, але манеру персонажа бути: ходити, слухати, говорити, сміятися, плакати». І далі зауважує: «... якщо добре уявити нутро людини, можна правильно вгадати і її зовнішній вигляд».

У політичній рекламі та шоу-бізнесі імідж часто виступає як образ, наділений характеристиками, які лежать за межами душевної сутності особистості. Не випадково імідж розуміють як «легенду» або як ідол часу. У шоу-бізнесі відомі такі поняття, як плейбой, супермен, зірка. Все це, однак, є неприйнятним для управлінської діяльності, бо цей вид діяльності - НЕ театральні підмостки і не політична арена. У ній інші правила спілкування з людьми і здійснення на них цільового впливу. Тим часом це не звільняє менеджера, особливо вищих адміністративних рівнів (командорів), від недооцінки ролі особистого іміджу в діловій практиці і необхідності кропіткої роботи над ним.

Щоб потрапити на обкладинку журналу «Плейбой», необхідно зробити близько 500 знімків людини, 4% з яких відбираються як найбільш візуально привабливі. За своїм іміджесм вони рекламно ефектні, але за ними важко що-небудь сказати про внутрішній світ, звички, соціальну приналежність зображуваної людини. Імідж цих знімків – це те, що візуально кидаються в очі фізичні дані.