Лабораторна робота № 5.

ФУНКЦІОНАЛЬНА ОЦІНКА РЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ.

Мета: дослідити фізіологічний стан системи дихання шляхом розрахунків ДЖЄЛ, затримки дихання і за індексом Скибінської.

Обладнання і матеріали: спірометр, спирт або розчин перманганату калію.

Література:

1.Дубровский В.И. Валеология. Здоровый образ жизни, М.: Флинта, 1999.-560с.

2.Шмалей С.В. Диагностика здоровья, Херсон, 1994.-206с.

Дихання – це єдиний процес, що виконується цілісним організмом і складається з трьох ланок:

а)зовнішнього дихання, тобто газообміну між зовнішнім середовищем і кров’ю легеневих капілярів;

б)переносу газів системою кровообігу;

в)внутрішнього дихання (тканинного), тобто газообміну між кров’ю та клітинами організму.

Працездатність людини визначається в основному тією кількістю кисню, що забрано із зовнішнього повітря в кров легеневих капілярів і забезпечує тканини і клітини. Дослідження функцій зовнішнього дихання разом із системою кровообігу дозволяє оцінити функціональний стан людини.

Об’єм легень під час вдиху не завжди однаковий. Об’єм повітря, який вдихується при звичайному вдиху і видихується при звичайному видоху, називається дихальним повітрям (ДП).

Частота дихання(ЧД) – кількість дихань за 1 хвилину. Середня частота дихання у здорових осіб – 16-18 за хвилину. В умовах максимального навантаження ЧД збільшується до 40-60 за хвилину.

Глибина дихання(ДО) – об’єм повітря спокійного вдоху або видоху під час одного дихального циклу. Глибина дихання залежить від росту, ваги, статі і функціонального стану людини. У здорових осіб ДО складає 300-800 мл.

Повітря, яке можна вдихнути після спокійного вдиху при максимальному зусиллі– додатковий об’єм повітря. Він складає близько 1, 5 л повітря. А повітря, яке можна видихнути при найглибшому видиху (1, 5 л) – це резервний об’єм повітря. Дихальне, додаткове та резервне повітря становить життєву емність легень.

Життєва ємність легень(ЖЄЛ) – це найбільша кількість повітря, яку можна видихнути після найглибшого вдиху. Це один з основних показників фізичного розвитку людини. ЖЄЛ залежить від віку, статі, розміру тіла, розвитку дихальних м’язів, які особливо розвинені у тренованих людей. В середньому ЖЄЛ складає у жінок – 2, 5-4 л, а у чоловіків – 3, 5-5 л. У добре тренованих людей ЖЄЛ може становити 8 л.

ЖЄЛ вимірюють за допомогою спірометра. Стрілка приладу повинна стояти на нулі. Після 1-2 максимальних вдихів і видихів, піддослідний бере в рот мунштук, при цьому закриває ніс, і робить максимальний видих у спірометр. Вимірювання проводять тричі і беруть кращий результат.

Хід роботи:

1. Визначити НЖЄЛ для піддослідного відповідно вказаного віку:

Абсолютні значення ЖЄЛ мало показові за рахунок індивідуальних коливань. Оцінюючи стан піддослідного, рекомендується розраховувати належні величин.

Це можна зробити за формулами:

для чоловіків середнього віку використовують формулу

НЖЄЛ = 40 · зріст + 30 · вага тіла – 4400

для жінок середнього віку –

НЖЄЛ = 40 · зріст + 10 · вага тіла – 3800

для хлопців до 15-16 років використовують формулу

НЖЄЛ = зріст · 0, 052 – вік · 0, 022 - 3, 6

для дівчат до 15-16 років –

НЖЄЛ = зриіст · 0, 041 – вік · 0, 016 – 2, 68

2. Для розрахунків НЖЄЛ можна ще використовувати формулу Anthony і Vernath (1961)

НЖЄЛ = величина основного обміну(ккал) · k,

де k – коефіцієнт: для жінок – 2, 3; а для чоловіків – 2, 6.

Величину основного обміну (ккал) визначають за таблицями Гарис-Бенедикта, / табл. 1, 2/ де знаходять фактор росту (Б) і фактор ваги (А). Додаток А+Б є должною величиною основного обміну. Певний основний обмін, як і ЖЄЛ залежить від статі, віку і ваги.

Таблиця 1. Гарис-Бенедикта для визначення основного обміну людини

Фактор ваги «А»

Жінки

Таблиця 2. Фактор віку й зросту («Б»)