Суб’єкти фінансового ринку.

Суб’єкти фінансового ринку можуть виступати в ролі позичальника та інвестора. А фінансові інститути відіграють на цьому ринку роль посередника.

Позичальники – цефізични або юридични особи, якіі залучають кошти інших суб’єктів для розвитку своєї діяльності.

Інвестори – громадяни та юридичні особи країни, а таккож іноземні громадяни, фірми, держави, які приймають рішення про вкладання особистих, позичених або залучених коштів в об’єкти інвестування.

Фінансові інститути – це посередники, які забезпечують зустріч інвестора і позичальника. До них належать: банківські установи (емісійні, комерційні, інвестиційні, іпотечні, зовнішньоторговельні банки) та спеціалізовані небанківські установи (страхові й інвестиційні компанії, фінансові, пенсійні фонди, ощадні установи).

* Види діяльності з цінними паперами: А- комерційна; Б- комесійна; В- випуск; Г-консультування; Ж- спільне інвестування за допомогою емісії інвестиційниї сертифікатів; Д – представницька; Е- посередницька.

Основна функція фінансових посередників – це допомога в передачі коштів від потенційних заощаджувачів до потенційних позичальників і навпаки. Їхня діяльність вигідна і для заощаджувачів (інвесторів), і для позичальників, а саме:

· Відпадає потреба в пошуках один одного;

· Знижується ризик неповернення позики або неефективних капіталовкладень;

· З попереднього випливає зростання відсоткового доходу заощаджувача;

· Знижуються сумарні витрати позичальника на отримання позики за рахунок зменшення моральних, фізичних зусиль та витрат часу на залучення капіталу декількох заощаджувачів для отримання потрібної суми позики;

· Дрібні заощаджувачі дістають можливість брати участь у бізнесі, який дає вищі прибутки (порівняно з надання у борг невеликої суми), але який був недосяжний для них через необхідність значних інвестицій;

· Часто для заощаджувачів привабливішою є можливість отримання гарантованого доходу на свій капітал (наприклад, у вигляді банківського відсотка, доходу з облігацій, отримання пенсійних прав), ніж ризик участі в не завжди надійних проектах (наприклад, купівля акцій);

· Фінансові посередники зменшують витрати на здійснення фінансових операцій. Це досягається за рахунок уніфікації та спеціалізації, які дають можливість краще вивчити ринок, фінансовий стан потенційних клієнтів і одержувати більші прибутки.