Результати

Хід роботи

Дослідження проводилося у звичному місці для досліджуваного, він вже був попередньо знайомий з дослідником, тому почувався досить спокійно, не виказував ознак тривоги чи страху. Протягом всього дослідження залишався спокійним, зосереджувався на тих завданнях, які йому подобалися, які його зацікавлювали, але зовсім не хотів зосереджуватися на тих завданнях, які йому не подобалися.

Було вирішено проводити дослідження протягом двох днів, оскільки Дмитро стомився та не зміг виконати усі завдання за один день. Об’єктивною причиною цього є вік Дмитра. З дітьми його віку рекомендовано проводити одне заняття не довше двадцяти хвилин.

Бланк, де дослідник фіксувала відповіді Дмитра, подано у додатку А. Усі стимульні матеріали, які було використано у роботі з Дмитром, подано у додатках Б, В, Г, Ґ, Д, Е, Є, Ж, З, И, І, Ї.

Результати

Під час проведення дослідження поведінка досліджуваного була адекватна ситуації. Дитини доступна продуктивному контакту та проявляла виражений інтерес до співпраці з дорослим.

За допомогою окремих методик з тесту Векслера психолог дослідив:

· сформованість просторової орієнтації (Додаток В. Субтест «Лабіринт»)

· цілісність сприймання об’єктів та увагу (Додаток Г. Субтест «Картинки» та Додаток Ґ. Субтест «Чого не вистачає?»)

· вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки (Додаток Д. Субтест «Послідовність подій»)

· слухову пам'ять (Додаток Д-1. Субтест «Числові ряди», субтест «Ряд слів»)

Використовуючи «Практичний матеріал для проведення психолого-педагогічного обстеження дітей» С.Д. Забрамної, О.В. Боровика, вивчили такі індивідуальні особливості досліджуваного:

· зорова пам'ять (Додаток Е)

· увага (Додаток Є)

· вміння виділяти суттєві ознаки предметів та узагальнювати (Додаток Ж)

· вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки (Додаток З)

· сформованість уявлень про розмір (Додаток И)

· вміння оперувати образами, здійснювати аналіз та синтез образів, які сприймаються (Додаток І)

· запас та точність загальної обізнаності (Додаток Ї)

За допомогою методики Теммла, Дорки, Амена було досліджено рівень тривожності дитини у різноманітних побутових ситуаціях (Додаток Б).

Результати подамо, групуючи за процесами та сферами, які було досліджено.

У Дмитрика досліджували зорову та слухову пам'ять, оскільки він відноситься до слабочуючої групи. Зорову пам'ять досліджували за допомогою завдання з «Практичного матеріалу для проведення психолого-педагогічного обстеження дітей» С.Д. Забрамної та О.В. Боровика. Дитині показували малюнок із непов’язаними сюжетом картинками. Після цього просили відтворити побачене. Інформація, яку запам’ятав досліджуваний, зберігалася за допомогою короткотривалої пам’яті. Результати дослідження свідчать, що, згідно з віковими нормами, короткотривала іконічна пам'ять досліджуваного є розвинена достатньо.

Для дослідження слухової пам’яті було використано субтести «Числові ряди» та «Ряд слів» із тесту Векслера. Дослідження показало, що рівень розвитку екоїчної короткотривалої пам’яті у дослідженого недостатній. Можливо, такий рівень пов'язаний з відсутністю мотивації запам’ятовування стимульного матеріалу та відсутністю логічної структури пред’явлених рядів.

Увага не має свого окремого специфічного продукту, без зв’язку з іншими психічними процесами вона не може існувати, тому у тих завданнях, які виконував Дмитро, увага поєднувалася з мисленням. Увага досліджуваного є середньою, на що вказують отримані результати дослідження за допомогою окремих завдань з опитувальника Векслера та «Практичного матеріалу для проведення психолого-педагогічного обстеження дітей» С.Д. Забрамної, О.В. Боровика. На представлених зображеннях, де вимагалося знайти десять відмінностей чи визначити деталі, якої не вистачає, Дмитрові було важко зосередити свою увагу. Його увага нестійка, коливання уваги відбувається достатньо часто, періоди розсіяності переважають над періодами зосередженості. Дмитро постійно потребував мотивування з боку психолога.

Мислення досліджуваного вивчали за допомогою вправ на встановлення послідовності подій, знаходження третього зайвого у ряду та співставлення частин картинок у цілісне зображення. Було виявлено, що завдання, яке передбачає проведення аналізу та синтезу інформації, яка сприймається, а також завдання на встановлення причинно-наслідкових зв’язків, Дмитро виконує зі складнощами. У нього недостатнє розуміння часової перспективи, що може вказувати на відставання у розвитку, адже діти його віку мали би виконувати таке завдання. З допомогою з боку психолога, обговорення того, що представлено на картинці, Дмитрові було важко зіставити логічно побудовану послідовність подій.

Такі субтести як «Лабіринт», «Картинки», «Чого не вистачає?», «Числовий ряд», «Ряд слів» тесту Векслера та завдання на співставлення частин картинок у цілісне зображення, сформованість уявлень про розмір, виявлення причинно-наслідкових зв’язків були спрямовані на дослідження розвитку такого психічного процесу як сприймання. Результати показали, що зорове сприймання у досліджуваного більш розвинене, ніж слухове. Також сприйманню Дмитра притаманна довільність, він докладав недостатньо вольових зусиль для регуляції власного сприймання. Сприймання послідовності явищ дійсності також викликає складнощі у досліджуваного В основі цього може лежати проблема з центральною нервовою системою Дмитрика, адже саме ритмічні зміни збудження та гальмування роботи вегетативної системи організму дають нам інформацію про плинність часу.

Дослідження сприймання дитиною просторових відношень показало, що таке сприймання ускладнене. Субтест «Лабіринти», де потрібно було знайти вихід, виявилися занадто складними для досліджуваного. Він показав зацікавленість у завданні, але знаходив вихід тільки з допомогою психолога, постійно заходив не туди, не міг зрозуміти яким шляхом потрібно іти, щоб добратися до виходу.

Завдання на співставлення частин картинок у цілісне зображення з «Практичного матеріалу для проведення психолого-педагогічного обстеження дітей» С.Д. Забрамної, О.В. Боровика підтвердило результати виконання субтесту «Лабіринт». До п’яти років дитина має виконувати усі завдання на співставлення картинок, але досліджуваний, якому вже майже п’ять років, не зміг виконати усі запропоновані йому матеріали.

Разом з тим, Дмитро легко виконав усі завдання, де потрібно було вибрати картинку, що не підходить до запропонованого ряду. Хоча чітко пояснити чому, досліджуваний не зміг. Зокрема, він зміг розрізнити фігури, але не знав як вони називаються.

Завдання на дослідження сформованості уявлень про розмір предмету досліджуваному було виконати важко. Віковою нормою виконання такого завдання є 4-5 років. Дмитро ж орієнтувався тільки на зображення, не беручи до уваги його розміру.

Увагу та уміння слідувати заданому зразку досліджувалася за допомогою завдання з «Практичного матеріалу для проведення психолого-педагогічного обстеження дітей» С.Д. Забрамної, О.В. Боровика. Дослідник викладав певну послідовність із паличок двох кольорів та просив Дмитрика зробити те ж саме. Під час виконання першої вправи Дмитрик був недостатньо зосереджений та зробив помилку. Але наступні дві спроби з іншими комбінаціями паличок, Дмитро зміг відтворити. Це свідчить про достатній рівень розвитку уміння слідувати заданому зразку. Одночасно з цим, такі результати знову вказують на недостатній рівень розвитку уваги.

Обізнаність досліджуваного є достатньою, він зміг виконати такі завдання з «Практичного матеріалу для проведення психолого-педагогічного обстеження дітей» С.Д. Забрамної, О.В. Боровика як запас та точність загальної обізнаності, вміння виділяти суттєві ознаки предметів та узагальнювати. Досліджуваний має достатнє знання основних кольорів, він вміє їх співвідносити та диференціювати. Завдання на виявлення запасу та точності уявлень Дмитро виконав з легкістю. Саме під час виконання цього завдання він проявив здатність до утримування уваги довільно, а також виявив зацікавленість та спостережливість.

Дослідження тривожності показало, що у Дмитра середній рівень тривожності. Такий рівень тривожності є оптимальним для дітей даного віку. Аналіз отриманих даних також дає нам змогу виявити рівень тривожності у різних ситуаціях міжособистісної комунікації: дитина – дитина, дитина – дорослий, дитина – повсякденні дії. Всі результати дослідження свідчать про особистий досвід досліджуваного у відповідних сферах комунікації.

Результати, які досліджуваний показав, на зображеннях № 1, 10, 12 з тесту «Тривожність» за Теммлом, Доркою, Аменом вказують на низький рівень тривожності у сфері дитина – дитина. У ситуації міжособистісної взаємодії з однолітками Дмитро почувається спокійно та впевнено. Цьому сприяє позитивна атмосфера у групі, в якій займається досліджуваний.

Аналізуючи відповіді до зображень № 2, 3, 5, 8, 9, 11, 13, бачимо, що переважно Дмитро виражає емоції, які є адекватними зображенню. У ситуації спілкування зі батьком та сиблінгом досліджуваний проявив тривожність, хоча у нього немає досвіду перебування у такій ситуації, адже він єдина дитина у сім’ї.

У сфері дитина – повсякденні дії Дмитро проявляє низький рівень тривожності, на що вказують відповіді на зображення № 4, 6, 7, 14. Даний рівень тривожності вказує на те, що дитина відчуває себе захищеною, у емоційно нейтральних ситуаціях у неї не виникає значної напруги.

Спостереження за грою Дмитрика показало, що його гра носить процесуальний характер, що є нормою для даного віку. У грі досліджуваного видно задум, він слідує вигаданому ним сюжету. Перевагу надає машинкам та іграм з елементами конструювання, що є нормою для дітей чоловічої статі.

Емоційно-вольова сфера розвинена достатньо, про що свідчать результати того ж спостереження. Дмитро розуміє емоції оточуючих та коректує власну поведінку відповідно до тих емоційних проявів, які показують інші. Здатність розуміти емоційний стан людей є однією із високо розвинених якостей дітей з пониженим слухом.