Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Серійні ручні різаки для кисневого різання
|
|
| Марка Різака | Горючий газ або рідина | Товщи- на розрі-зуваної сталі, мм | Примітка |
| Р2А-01 (рис. 1) | Ацетилен (витрати кисню 1, 78-21, 75 м3/год; ацетилену 0, 4-1, 25 м3/год: тиск кисню 0, 25-0, 75 МПа, ацетилену 0, 001-0, 1 МПа). | 3-200 | Тип Р2А. Випускають замість “Маяк 1-02”. Для ручного різання низько-вуглецевих і низьколего-ваних сталей. Універсальний. Маса - 1, 17 кг. |
| Р3П-01 | Пропан-бутан, природний газ (витрати кисню2, 5-33, 2 м3/год, пропан-бутан 0, 33-0, 83 м3/год; тиск кисню 0, 25-0, 75 МПа, пропан-бутан 0, 02-0, 15 МПа). | 3-300 | Тип Р3. Випускають замість “Маяк 2-02”. Збільшені розміри прохідних каналів. Універсальний. Маса -1, 17 кг. |
| РВ-1А-02 | Ацетилен(витрати кисню 1, 9-8, 5 м3/год, ацетилену 0, 35-0, 7 м3/год; тиск на вході в різак кисню 0, 25 – 0, 5 МПа, ацетилену 0, 001-0, 1 МПа). | 3-100 | Вставний різак під’єднують до ствола пальника Г2-04. Комплек-тують двома зовнішніми мундшту-ками (№1А, 2А) і п’ятьма внутрішніми(№ОА, 1А, 2А, 3А, 4А). Маса не більше 0, 52кг. |
| РВ-2А-02 | Ацетилен (витрати кисню 1, 9-17, 0 м3/год, ацетилену 0, 35-1, 1 м3/год, тиск кисню 0, 25-0, 75 МПа, ацетилену 0, 001-0, 1 МПа). | 3-200 | Вставний різак під’єднують до ствола пальника ГЗ-03. Комплектують додатковим мундштуком №5А. Маса – 0, 55 кг. |
| РПК-2-72 | Природний газ або коксовий газ (тиск не менше 0, 02 МПа). | --- | Для поверхневого різання, видалення дефектів лиття і прокату. Прохідні перерізи і діаметри збільшені в порівнянні з універсальними з метою одержання широкого і м’якого струменя ріжучого кисню. Спеціальний. Довжина – 1350 мм. Маса – 2, 5 кг. |
Перед початком роботи необхідно ознайомитись з інструкцією з експлуатації різака і впевнитись в його справності. Спочатку перевіряють правильність під’єднання шлангів до різака (кисневий шланг під’єднується до штуцера з правою різьбою, шланг з горючим газом – до штуцера з лівою різьбою), інжекцію в каналах горючого газу, герметичність всіх роз’ємних з’єднань.
Витікання газу в різьбових з’єднаннях усувають їх підтягуванням. Гумові сальники вентилів змащують гліцерином або мастилом ЦИАТИН-221.
Робочий тиск встановлюють у відповідності з експлуатаційною характеристикою. Запалювання різака виконують так: відкривають на ¼ оберту вентиль підігріву кисню і створюють розрідження в газових каналах, потім відкривають вентиль для горючого газу і запалюють горючу суміш. Підігрівне полум’я регулюють кисневим і ацетиленовим вентилем.
Після цього приступають до різання. Метал нагрівають полум’ям до солом’яного кольору, відкривають вентиль ріжучого кисню і виконують різання.
Для того, щоб погасити полум’я, в першу чергу перекривають вентиль горючого газу, а потім – кисневий.
В процесі різання можливе сильне нагрівання наконечника - тоді його охолоджують водою. Щоб вода не попала в канали різака, закривають тільки вентиль горючого газу, залишаючи кисневий відкритим.
При забрудненні каналів мундштука їх прочищають мідною або алюмінієвою голкою.
При розбиранні різаків спочатку від’єднують ствол від корпуса, потім з корпуса відкручують кисневий і газовий вентилі, інжектор і знімають зовнішній і внутрішній мундштуки.
В процесі різання можуть виникнути несправності. Відсутність підсосу в газовому каналі виникає через забруднення інжектора, змішувальної камери і каналів мундштука, поганого затягування інжектора і накидної гайки змішувальної камери.
Часті хлопки полум’я виникають при забрудненні мундштука, інжектора і змішувальної камери, при перегріванні мундштука або недостатньому тиску підігрівного кисню.
Всі дрібні несправності усуваються під час роботи, а більш складні – з дозволу адміністрації підприємства.
1. Температура спалаху (початку горіння) металу повинна бути нижча температури його плавлення. В цьому випадку метал горить в твердому стані; поверхня гладка; краї кромок не підплавлюються; шлак легко видаляється з порожнини різа; форма різа залишається постійною. Технічне залізо горить в кисні при температурі 1050-1360°С в залежності від його стану (прокат, порошок і ін.), в той час, як температура плавлення його рівна 1539°С.
Не ріжеться алюміній, бо температура спалаху його 900°С, а температура плавлення 660°С.
2. Температура плавлення оксидів і шлаків повинна бути нижчою температури плавлення металу. В цьому випадку вони стають рідкотекучими і безперешкодно видаляються з різа кисневим струменем. Температура оксидів FeO і Fe3O4 відповідно 1350 і 1400°С, тобто нижча температури плавлення заліза. Сталі з вмістом вуглецю більше 0, 65% мають температуру плавлення нижчу температури плавлення оксидів заліза і різання їх утруднюється.
Деякі метали утворюють оксиди з високими температурами плавлення, наприклад, оксиди алюмінію ¾ 2050°С, хрому ¾ 2270°С, нікелю ¾ 1985°С, міді ¾ 1230°С. При звичайному окиснювальному різанні вони не можуть бути видалені з різа, тому що закривають місце окиснення від струменю кисню, і різання стає неможливим.
3. Метали повинні мати низьку теплопровідність, щоб не було сильного тепловідводу від місця різання. При різанні міді, алюмінію і їх сплавів практично не вдається зосередити нагрівання їх до температури спалаху по всій товщині листа.
4. Кількість тепла повинна бути достатньою для підтримання безперервного процесу різання.
5. Утворені оксиди повинні бути рідкотекучими.
6. В металі повинна бути обмежена кількість домішок, які перешкоджають різанню.
|
|