Старші та молодші за козацьким чином.

1. Єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Військом в повсякденній діяльності, навчанні та при виконанні поставлених завдань. Вона полягає в:

- наділенні отамана всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладення на нього персональної відповідальності перед Громадою та державою за всі сторони життя та діяльності підрозділу Війська (для отамана Війська - Війська в цілому) і кожного козака;

- наданні отаманові права одноособово прийняти рішення, віддавати накази (але в порядку та з поправками, встановленими відповідними положеннями та статутами Війська);

- забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів України, державних нормативних актів та положень і статутів Війська;

2. За своїм службовим становищем і козацьким чином козаки можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших козаків.

3. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов’язаний перевірити їх виконання.

Підлеглий зобов’язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставиться до нього з повагою.

4. Начальники, яким козаки підпорядковані за службою, у т.ч. і тимчасово, є прямими начальниками для цих козаків. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником. Отаман та його заступники являються прямими начальниками для всіх козаків свого підрозділу Війська та підлеглих підрозділів. Отаман Війська та його заступники являються прямими начальниками для всіх козаків Війська.

5. За своїми козацькими чинами начальниками є:

- урядники і вахмістри – для рядових козаків, заставних одного з ними підрозділу Війська;

- прапорщики – для урядників і вахмістрів, рядових козаків і заставних одного з ними підрозділу Війська;

- молодші офіцери – для урядників і вахмістрів, рядових козаків і заставних всього Війська;

- старші офіцери за козацьким чином військовий старшина, осавул – для прапорщиків, урядників і вахмістрів, рядових козаків і заставних всього Війська;

- генерал–осавули, полковники – для молодших офіцерів, прапорщиків, урядників і вахмістрів, рядових козаків і заставних Війська;

- генерал-полковники, генерал-хорунжі – для старших і молодших офіцерів, прапорщиків, урядників і вахмістрів, рядових козаків і заставних Війська.

6. Козаки, які за своїм службовим становищем і чином не є стосовно інших козаків начальниками або підлеглими, можуть бути старшими чи молодшими за козацьким чином.

Старші за козацьким чином козаки мають право вимагати від молодших з козацьким чином козаків додержання дисципліни, громадського порядку і правил носіння козацького однострою, а також правил поведінки і військового вітання. Молодші за козацьким чином козаки повинні беззастережно виконувати зазначені вимоги старших за козацьким чином козаків.

7. У разі спільного виконання службових обов’язків козаками, що не підпорядковані один одному, якщо їх службові відносини не визначені отаманом (начальником), начальником є старший із них за посадою, а за рівних посад – старший за козацьким чином.

IV. Порядок віддання й виконання наказів.

1. Накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби отаман (інший відповідний начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.

Наказ можна віддавати одному чи групі козаків усно чи письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв’язку.

Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.

2. Отаман (інший відповідний начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.

За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом України та Положенням про Суд Козацької Честі Війська та Дисциплінарному статуту.

3. Козак після отримання наказу відповідає: “Слухаюсь” – і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, отаман (інший відповідний начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до отамана (іншого відповідного начальника), який віддав наказ з проханням уточнити наказ.

Козак зобов’язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Про виконання наказу козак зобов’язаний доповісти отаманові (іншому відповідному начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому начальникові.

4. У разі коли козак, який виконує наказ отримав від іншого отамана (іншого відповідного начальника), старшого за службовим становищем чи козацьким чином, новий наказ, що стане перешкодою для виконання попереднього, він доповідає про це отаманові (іншому відповідному начальникові), який віддав наступний наказ, і після отримання його згоди припиняє виконання попереднього наказу.

Отаман (інший відповідний начальник), який віддав наступний наказ, повідомляє про це отамана (іншого відповідного начальника), який віддав попередній наказ.