Прискорення точки.

Прискорення точки – це міра зміни швидкості, рівна похідній за часом від швидкості цієї точки або другої похідної від радіуса-вектора точки за часом.

Рух тіла, при якому його прискорення не змінюється (ні за величиною, ні за напрямком), називається рівноприскореним рухом. У фізиці термін прискорення використовується і в тих випадках, коли швидкість тіла за модулем не збільшується, а зменшується, тобто тіло сповільнюється. При сповільненні вектор прискорення направлений проти руху, тобто протилежний вектору швидкості.

Прискорення — одне з базових понять класичної механіки. Воно поєднує між собою кінематику й динаміку. Знаючи прискорення, а також початкові положення й швидкості тіл, можна передбачити, як тіла будуть рухатися надалі. З іншого боку, значення прискорення визначається законами динаміки через сили, що діють на тіла.

1. Предмет і метод теоретичної механіки.

Теоретичну механіку поділяють на 3 розділи «Статика», «Кінематика», «Динаміка».

В «статиці» вивчається правила додавання сил і умови рівноваги твердих тіл.

В «кінематиці» вивчається рух тіл лише з геометричного боку, незалежно від діючих сил на ці тіла.

В «динаміці» вивчаються залежності між рухом матеріальних тіл і діючими на них силами.