Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Цивільна оборона СУДНА….. 4 страница






Для Qэ1 = 0, 1 т та швидкості вітру u = 0, 5 м/с визначаємо глибину зони зараження первинною хмарою сирнистого ангідриду: Г1 = 1, 25км.

Для Qэ2 = 0, 46 т та швидкості вітру u = 0, 5 м/с визначаємо глибину зони зараження вторинною хмарою сирнистого ангідриду: Г2 = 2, 97 км.

Визначаємо повну глибину зони зараження ГΣ (км), що обумовлена дією первинної і вторинної хмари СДОР:

ГΣ = Г’ + 0, 5 · Г’’= 2, 97 + 0, 5 · 1, 25 = 3, 6 км,

де: Г’ – найбільший, Г’’ – найменший з розмірів Г1 и Г2.

Визначаємо гранично можливе значення глибини перенесення повітряних мас Гп (км):

Гп = N · vп = 1 · 6 = 6 км.

За остаточну розрахункову глибину зони зараження Г (км) приймаємо менше з двох порівнюваних між собою значень ГΣ и Гп :

= 3, 6 км.

Визначаємо площу зони можливого зараження Sв (км2) хмарою сирнистого ангідриду:

Sв = π · Г2 · φ / 3600 = 3, 14 · 3, 6 2 · 3600 / 3600 = 15, 9 км2 ,

де: Г = 3, 6 – розрахункова глибина зони зараження, км;

φ = 3600 – кутовий розмір зони зараження, град (таблиця 5.7).

 

Таблиця 5.7 - Кутові розміри зони можливого зараження

СДОР залежно від швидкості вітру

Швидкість вітру (u), м/с ≤ 0, 5 0, 6 - 1 1, 1 - 2 > 2
φ, град        

 

Таблиця 5.8 - Коефіцієнти λ и ψ, що залежать від швидкості вітру

Коефіцієнти Швидкість вітру (u), м/с
1 і менше              
λ 3, 73 2, 31 1, 80 1, 52 1, 34 1, 20 1, 11 0, 92
ψ 0, 606 0, 580 0, 563 0, 551 0, 542 0, 537 0, 531 0, 515

 

Визначаємо площу зони фактичного зараження Sф (км2):

Sф = К8 · Г 2 · N 0, 2 = 0, 133 · 3, 6 2 · 1 0, 2 = 0, 67 км2,

де: К8 = 0, 133 – коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря – ізотермії.

д) Розрахунок глибин поширення хмари СДОР у вражаючих концентраціях при смертельному, важкому, середньому і легкому ураженні

Територія можливого хімічного зараження умовно представляє собою коло, що має кутовий розмір φ = 3600 (таблиця 5.7) і радіус, який дорівнює значенню розрахунковій глибині зони зараження Г = 3, 6 км. Центр кола співпадає з джерелом зараження - місцем розливу сирнистого ангідриду.

У районі хімічного зараження виділяють зони смертельної концентрації, важкого, середнього і легкого ураження.

Розраховуємо глибину зони смертельних уражень Г (км):

,

де: λ = 3, 73; Ψ = 0, 606 – коефіцієнти, що залежать від швидкості вітру (таблиця 5.8);

Qэ = Qэ1 + Qэ2 = 0, 1 + 0, 46 = 0, 56 – загальна еквівалентна кількість СДОР, що перейшла в первинну і вторинну хмару, т;

Д = 6 – летальна токсодоза для хлору, мг.хв/л.

Розраховуємо глибину зони важких уражень Г0, 4 (км):

,

де: Д0, 4 = 0, 4 Д = 0, 4 2, 4 – значення токсодози, що відповідає 40% летальної токсодози для хлору, мг.хв/л.

Розраховуємо глибину зони уражень середньої важкості Г0, 2 (км):

,

де: Д0, 2 = 0, 2 Д = 0, 2 1, 2 – значення токсодози, що відповідає 20% летальної токсодози для хлору, мг.хв/л.

Глибина зони легких уражень відповідає значенню розрахунковій глибині зони зараження Г = 3, 6 км.

е) Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту (судна)

Час підходу хмари СДОР до заданого об’єкту t (год.) залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається за формулою:

де: x – відстань від джерела зараження до заданого об’єкту, км.

 

5.1.3. Висновки і рекомендовані заходи для зменшення людських втрат

Проведена оцінка масштабів хімічного зараження території зовнішнього рейду порту показала, що в результаті інциденту утворюється небезпечна зона глибиною до 3, 6 км. Судно-контейнеровоз «Atlantic Runner» потрапляє в зону легких уражень. Хмара зараженого повітря досягне судна через 20 хв. Час дії вражаючих концентрацій хмари зараженого повітря – 1год. 39 хв.

Для зменшення можливих втрат серед екіпажу судна пропонуються наступні заходи:

- оголосити хімічну тривогу та повідомити екіпаж судна про небезпеку;

- терміново припинити усі роботи на палубі судні та протягом 15 хв. підняти якір, щоб вийти за межі небезпечної зони;

- судну потрібно виходити з небезпечної зони у напрямку в сторону від руху хмари зараженого повітря;

- у разі неможливості терміново покинути місце якірної стоянки, екіпажу потрібно укритися всередині надбудови судна (максимально герметизувати усі приміщення в надбудові судна, де може укритися екіпаж судна; використати наявні на судні дихальні апарати, при цьому забезпечити контроль часу знаходження людей в апаратах; підготуватися до надання першої медичної допомоги постраждалим; зв’язатися з аварійними службами порту та запросити допомогу; підготувати людей, що укрилися в надбудові судна, до можливої евакуації).

6. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

6.1 Боротьба за живучість контейнеровоза.

Підготовка екіпажу до боротьби за живучість судна складається з двох етапів.

Перший етап полягає у вивченні теоретичного матеріалу та вимог до членів екіпажу з боротьби за живучість судна. Вивчається пристрій судна, технічні засоби боротьби за живучість, аварійне і протипожежне постачання; обов'язки згідно розкладу за тривогами; способи надання першої медичної допомоги.

На другому етапі проводиться відпрацювання вимог до членів екіпажу з боротьби за живучість судна. На цьому етапі відпрацьовується також організація зв'язку та взаємодії з аварійними партіями, групами і ходовими вахтами, організація використання рятувальних засобів при залишенні судна.

Підготовка екіпажу до боротьби за живучість судна проводиться на основі місячних планів, які складаються старшим помічником капітана спільно зі старшим механіком і помічником капітана з виробництва. Плани затверджуються капітаном.

Формами підготовки екіпажу є теоретичні та практичні заняття, приватні та загально суднові вчення.

Практичні заняття проводяться, як правило, безпосередньо біля місць розташування відповідного судового обладнання.

Приватні навчання проводяться для відпрацювання взаємодії та злагодженості роботи членів екіпажу на судновому посту і між судновими постами, закріплення навичок у використанні аварійних засобів і матеріалів. Навчання проводяться начальниками аварійних партій, груп і постів.

Про збір учасників проведення приватного вчення повідомляється по судновій радіотрансляції (без оголошення загально судновий тривоги). Керівник вчення забезпечує підміну учасників вчення, зайнятих на вахті або суднових роботах. Після прибуття членів суднового поста керівник повинен перевірити наявність учасників, оголосити тему і мету навчання, дати вказівки по його організації та дотриманню запобіжних заходів, перевірити знання учасниками вчення їх обов'язків відповідно до розкладу за тривогами.

У ході приватного вчення керівник домагається чітких і правильних дій відповідно до поставленої метою; після закінчення навчання проводиться його розбір.

Загально суднову навчання проводяться з усім екіпажем судна під безпосереднім керівництвом старшого помічника капітана і загальним керівництвом капітана судна. Для проведення навчання оголошується навчальна тривога.

План навчання складає старший помічник капітана на підставі завдання, отриманого від капітана, із залученням інших осіб командного складу. План передбачає відпрацьовуються на вченні епізоди, характер і розміри умовних ушкоджень. Планується послідовність подій вчення, намічається імітація пошкоджень з тим, щоб створити обстановку, максимально наближену до дійсної, але ні в якому разі не приводити до фактичних пошкоджень техніки або нещасним випадкам з людьми.

Вступні дані, що характеризують події навчань, оформляються у вигляді листівок, які вручаються виконавцям у незапечатаному вигляді, або секреток, які розкриваються в зазначений на конверті момент.

Навчання, наскільки це практично можливо, повинні проводитися так, як якщо б існувала дійсна аварійна ситуація. Після кожного вчення повинен проводитися його всебічний розбір, керівник навчань дає оцінку діям учасників, відзначає позитивні результати і недоліки.

Детальний опис змісту проведених на судні тренувальних навчань повинно заноситися в судновий журнал.

Міжнародна конвенція СОЛАС - 74 регламентує терміни і зміст навчання членів екіпажу з використання суднових рятувальних засобів і їх постачання та засобів пожежогасіння. Кожен член екіпажу повинен пройти навчання та інструктаж не пізніше, ніж через два тижні після прибуття на судно. Інструктаж повинен включати наступні питання:

· приведення в дію і використання суднових надувних рятувальних засобів;

· використання суднових рятувальних засобів у важких погодних умовах і в умовах сильного хвилювання;

· проблеми гіпотермії, перша допомога при гіпотермії та в інших випадках;

· приведення в дію і використання суднових засобів пожежогасіння.

Щомісяця кожен член екіпажу повинен брати участь, щонайменше, в одному вченні по залишенню судна і в одному - по боротьбі з пожежею.

Якщо в попередньому місяці більше 25 % членів екіпажу не брали участі у навчаннях з залишенню судна і по боротьбі з пожежею, то навчання повинні бути проведені протягом 24 год після виходу судна з порту.

Навчання з залишенню судна повинні включати наступні дії:

1. Виклик екіпажу і пасажирів до місць збору за допомогою сигналу тривоги, після якого по судновій гучномовного зв'язку повідомляється про порядок залишення судна відповідно до розкладу за тривогами;

2. Прибуття до місць збору та підготовка до виконання обов'язків, зазначених у розкладі по тривогах;

3. Перевірка того, що всі члени екіпажу і пасажири відповідним чином одягнені;

4. Перевірка того, що рятувальні жилети правильно надіті;

5. Підготовка до спуску рятувальної шлюпки і її приспускання;

6. Пуск і робота двигуна рятувальної шлюпки;

7. Пошук і рятування блокованих в каютах манекенів;

8. Інструктаж з використання радіообладнання для рятувальних засобів.

Наскільки це можливо, під час кожного наступного вчення по черзі повинні приспускається різні рятувальні шлюпки.

Щонайменше один раз на три місяці кожна рятувальна шлюпка з розписаної на неї командою і кожна чергова шлюпка повинні спускатися на воду і маневрувати по воді під час проведення навчань по залишенню судна. Такі навчання повинні проводитися тільки в захищених водах і під наглядом осіб командного складу, які мають досвід їх проведення.

Навчання з боротьби з пожежею повинні охоплювати відпрацювання дій при різних аварійних ситуаціях, які можуть виникнути в залежності від типу судна і характеру вантажу.

Кожне вчення має включати такі події:

прибуття до місць збору та підготовка до виконання обов'язків, зазначених у розкладі по тривогах;

пуск пожежного насоса з використанням, щонайменше, двох стволів, щоб переконатися, що водопожарная система знаходиться в робочому стані;

перевірка спорядження пожежного та іншого особистого рятувального спорядження;

перевірка обладнання зв'язку;

перевірка необхідних заходів для подальшого залишення судна

6.2 Підготовка паливних цистерн і танків до ремонту

1. При підготовці цистерн і міждонних відсіків до ремонту їх необхідно повністю очистити від залишків нафтопродуктів.

2. Очищення паливних цистерн і танків, а також визначення в них вибухонебезпечних концентрацій парів нафтопродуктів і підготовка до ремонту провадяться відповідно до інструкцій, затверджених управлінням технічної експлуатації флоту і судноремонтних заводів:

а) Інструкцією з перед ремонтної очищенню мазутних паливних танків пароплавств;

б) Тимчасовою інструкцією по перед ремонтної очищенню паливних танків теплоходів;






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.