Приклади приклад зміни собівартості реалізації за різних методів оцінки вибуття запасів наведені у практичній роботі № 11. 2 страница

Для задоволення цих потреб у фінансових ресурсах використовується механізм амортизації як поетапного переносу вартості необоротних активів на створюваний продукт.

Амортизація – це систематичний розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Податковий Кодекс константує, що вартість, яку амортизують, за кожним об’єктом основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів потрібно визначити як первісну (переоцінену) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності рядок. При цьому до переоціненої вартості основних засобів не включають суму їхньої дооцінки, проведеної після 01.01.10 р. Виключення з переоціненої вартості тільки таких дооцінок підтверджує, що суми до оцінок більш ранніх періодів (проведені до 01.01.10 р.) потрапляють до амортизованої вартості основних засобів для нарахування податкової амортизації.

Об’єктом амортизації є всі необоротні активи, що мають обмежений строк корисного використання (експлуатації).

Строком корисного використання є період часу, упродовж якого підприємство передбачає використовувати цей об’єкт, або це кількість одиниць продукції, яку підприємство очікує отримати від використання цього об’єкта.

Ліквідаційною вартістю є сума коштів, яку підприємство очікує отримати від продажу або ліквідації об'єкта після закінчення строку його корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем або ліквідацією.

За пп. 14.1.19 Кодекса вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, яку амортизують, визначають як первісну або переоцінену вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за вирахуванням їхньої ліквідаційної вартості.

Це й забезпечить підґрунтя для подальшого пооб’єктного нарахування податкової амортизації за правилами, передбаченими Кодексу.

Нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності, та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. При цьому, нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації (пп. 145.1.9 п. 145.1 ст. 145 ПКУ).

Амортизація малоцінних необоротних активів і бібліотечних фондів може нарахуватися у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 % вартості об’єктів, які амортизуються, та решта 50 % вартості — у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта 100 % його вартості.

Методи нарахування амортизації:
1) Прямолінійний - річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується на строк корисного використання об`єкта основних засобів.
Застосовується для об ` єктів груп 9, 12, 14, 15.

.

2) Зменшення залишкової вартості - річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об`єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.
Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею і результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об`єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об`єкта на його первісну вартість.

.

3) Прискореного зменшення залишкової вартості - річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об`єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється згідно терміну корисного використання об`єкта і подвоюється.
Метод 3 застосовується тільки при нарахуванні амортизації об ` єктів основних засобів, що входять до групи 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби).

4) Кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується та кумулятивного коефіцієнта.
Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об`єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

;

5) Виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.
Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об`єкта основних засобів.
Застосовується для об ` єктів груп 9, 12, 14, 15.

Є певні особливості застосування відповідних методів:

· Метод прискореного зменшення залишкової вартості - групи 4, 5.

· Прямолінійний або виробничий метод - групи 9, 12, 14, 15.

· 50/50, 100% - малоцінні необоротних матеріальні активи і бібліотечні фонди.

· Амортизація не нараховується - групи 1, 13.

Суми амортизаційних відрахувань не підлягають вилученню до бюджету, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків та зборів.

Нормами податкової амортизації згідно з Податковим кодексом України виступають норми, розраховані виходячи з мінімально допустимих строків корисного використання об'єктів основних засобів.

Амортизація нематеріальних активів здійснюється за прямолінійним методом, виходячи зі строку корисного використання об’єк­та, який установлюється підприємством, але не більше 20 років.

У процесі нарахування амортизації амортизується первісна вартість, а ліквідаційна вартість прирівнюється до нуля.

Таблиця класифікації нематеріальних активів

Для накопичення інформації про амортизовану вартість необоротних матеріальних і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, передбачено у Плані рахунків рахунок 13 «Знос необоротних активів»

Рахунок 13 «Знос необоротних активів» є пассив, контрарним, контрактивним і має такі субрахунки:

131 «Знос основних засобів»

132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

133 «Знос нематеріальних активів»

Сальдо на рахунку 13 по кредиту визначає суму зносу необоротних активів, які є у розпорядженні підприємства, за станом на певну дату.

За кредитом рахунка відображається нарахування зносу необоротних активів за встановленими нормами за звітний період, за дебетом - списання зносу необоротних активів, які вибули за звітний період (при списанні або реалізації цих обєктів).

Сума нарахованої амортизації відноситься на витрати поточного періоду.

Кореспонденція рахунків з нарахування амортизації необоротних активів наведена в таблиці.

Таблиця кореспонденції рахунків з обліку амортизації необоротних активів

ІІ. Структурно – логічні схеми

Рис. 2.1. Методи нарахування амортизації, рекомендовані П(С)БО № 7

ІІІ. Дискусійні питання для обговорення студентами

1. Які фактори, враховуються при визначенні строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів при нарахуванні амортизації?

2. Назвіть методи нарахування амортизації, рекомендовані П(с)БО № 7.

3. Як визначається сума амортизації при прямолінійному методі її нарахування?

4. Як визначається сума амортизації при методі прискореного зменшення залишкової вартості?

5. Як визначається сума амортизації при кумулятивному методі?

6. Як визначається сума амортизації при виробничому методі?

7. Наведіть методи нарахування амортизації нематеріальних активів.

8. Що враховується при визначенні терміну корисного використання об’єкта нематеріальних активів?

IV. Практичні завдання для самостійного вирішення

4.1. Для кожного з наведених нижче об’єктів основних засобів визначити дані, яких не вистачає (позначені «?»). Методи нарахування амортизації скорочено позначені: прямолінійний — ПМ, кумулятивний — КМ, прискореного зменшення залишкової вартості — ПЗВ.

4.2. 01 квітня 2010р. підприємство придбало обладнання для використання у виробничому процесі. Первинна вартість придбаного обладнання склала 48 000 грн, строк корисного використання встановлено 10 років. Товариство використовує прямолінійний метод нарахування амортизації для всього виробничого обладнання.

4 січня 2012 року товариство закінчило ремонт, добудову і модернізацію обладнання на загальну суму 12 350 грн. Із загальної суми витрат 2000 грн — складають витрати на його поточний, а 10 350 грн — витрати на добудову. В результаті проведеної модернізації зросла продуктивність обладнання та строк корисного використання було продовжено ще на 10 років,

Необхідно: Визначити суму нарахованої амортизації за 2010—2012 роки. Скласти відповідні бухгалтерські записи, які ві­дображають: суму нарахованої амортизації за 2010—2011 роки, витрати на ремонт і модернізацію, суму нарахованої амортизації за 2012 р.

4.3. Нижче наведені деякі поняття та визначення, які асоціюються з основними засобами. Які з термінів, наведених в частині А, відповідають визначенням, поданим у частині В? Підберіть відповідні пари.

Тема. ОБЛІК ВИБУТТЯ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

План лекції

1. Причини та порядок відображення вибуття необоротних активів.

2. Облік реалізації та передачі об’єктів необоротних активів.

3. Облік списання та ліквідації необоротних активів.

Домашнє завдання: О.В. Лишиленко «Бухгалтерський облік» с. 175-181,

підготуватись до опитування за питаннями теми, вивчити конспект

І. Основні категорій і поняття, короткий виклад теми

Вибуття об’єктів необоротних активів відбувається в результаті:

· реалізації;

· ліквідації;

· безоплатної передачі;

· внеску до статутного капіталу інших підприємств;

· невідповідності критеріям визнання активом;

· обміну на інші активи.

При вибутті основних засобів комісія, створена за наказом керів­ника підприємства, складає Акт на списання основних засобів, в якому вказуються такі дані:

ü первісна вартість об’єкта, що вибуває,

ü сума нарахованого зносу за час експлуатації,

ü залишкова вартість,

ü причина вибуття,

ü витрати, пов’язані з вибуттям об’єкта,

ü сума отриманого доходу.

На підставі акта здійснюються відповідні записи в аналітичному і синтетичному обліку основних засобів.

Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їхньої залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних із вибуттям основних засобів.

Нематеріальний актив підлягає списанню з балансу в разі його вибуття або неможливості отримання підприємством у подальшому економічних вигод від його використання.

У разі вибуття нематеріального активу:

— його балансова вартість виключається з активу балансу;

— фінансовий результат визначається як різниця між сумою чистих надходжень від продажу (чи іншого вибуття) нематеріаль­ного активу, та його балансовою вартістю і відображається у звіті про фінансові результати.

У процесі реалізації об’єктів основних засобів за грошові кошти в бухгалтерському обліку на відповідних рахунках відображаються:

· дохід від реалізації в сумі продажної вартості об’єктів;

· податкові зобов’язання з ПДВ;

· списання суми нарахованого зносу й залишкової вартості проданих об’єктів;

· списання витрат, пов’язаних із продажем основних засобів;

· розрахунки з покупцем;

· фінансовий результат, пов’язаний із продажем об’єкта основ­них засобів.

Таблиця кореспонденції рахунків з обліку процесу реалізації об’єктів основних засобів за грошові кошти

Передача основних засобів як внесок у статутний капітал іншого підприємства регламентується Законом України «Про підприємства в Україні» від 27.03.91 р. за № 887-ХІ та Законом України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-ХП та П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Мінфіну України від 26.04.2000 р. № 91 та зареєстрованого в Мінюсті України 17.05.2000 р. № 284.

Підприємство, що здійснює внески, виступає інвестором, а одержувач — об’єктом інвестування або емітентом корпоративних прав.

Оцінка внесків основними засобами узгоджується установчими документами учасників, виходячи зі справедливої вартості на дату внесення, а якщо її визначити неможливо, — то за собівартістю, з урахуванням зменшення корисності (П(С)БО 12, п. 9).

Таблиця кореспонденції рахунків з обліку процесу передачі об’єктів основних засобів як внесок у статутний капітал іншого підприємства

Відповідно до п. 33 П(С)БО 7 «Основні засоби» безоплатно переданий об’єкт виключається з активів, тобто списується з балансу.

На здійснення операції з безоплатної передачі об’єктів основних засобів підприємство складає акт за типовою формою № 03-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» у двох примірниках: перший для себе, а другий передається одержувачу (звичайно при наданні доручення від нього). До першого примірника додається інвентарна картка обліку переданого об’єкта.

Безоплатна передача об’єктів основних засобів належить до операцій реалізації та оподатковується. Зобов’язання з податку на додану вартість нараховується передаючою стороною, на залишкову вартість об’єкта. Податок на прибуток сплачує одержувач об’єкта, якщо він не зареєстрований як неприбуткова або благодійна організація.

Списання з балансів підприємств (організацій) об’єктів основних засобів, що ліквідуються, здійснюється згідно з Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України 30.11.99 р. № 291, та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”.

Таблиця кореспонденції рахунків з обліку процесу безоплатної передачі об’єктів основних засобів іншому підприємству

Таблиця кореспонденції рахунків з обліку вибуття (реалізація та передача іншим особам) нематеріальних активів

Ліквідація об’єкта основних засобів оформлюється актами на списання типової форми (03-3 “Акт на списання основних засобів” і 03-4 “Акт на списання автотранспортних засобів”, затверджених Міністерством статистики України від 29.12.95 р. № 352), які скла­даються комісією та затверджуються керівником підприємства.

Оформлений акт на ліквідацію основних засобів передається в бухгалтерію підприємства (організації), яка здійснює відмітку про вибуття об’єкта в інвентарній картці, а також в опису інвентарних карток. Відповідні записи здійснюються в інвентарному списку основних засобів за місцем їх знаходження.

Якщо на одній картці обліковується кілька інвентарних об’єктів, частина з яких ліквідується, бухгалтерія відмічає вибуття об’єк­тів у картці, в описі інвентарних карток і в інвентарному списку.

Ліквідація окремих пристроїв, що входять до складу інвентарного об’єкта, тобто його часткова ліквідація, оформляється за загальними правилами.

Фінансовий результат від ліквідації об’єктів основних засобів внаслідок фізичного або морального зносу визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків) та залишковою вартістю об’єкта й витратами, пов’язаними з його ліквідацією.

Якщо об’єкт основних засобів ліквідується внаслідок надзвичайних подій (пожежі, повені, землетрусу тощо), то фінансовий результат визначається як різниця між величиною втрат (залишкова вартість об’єкта плюс витрати на остаточну ліквідацію) і величиною доходу у вигляді оприбуткованих матеріалів і страхового відшкодування.

Таблиця кореспонденції рахунків з обліку ліквідації об’єктів основних засобів