Замкнута схема застосована в давньогрецьких агорах, римських форумах,

майданах часів італійського Відродження (Анунціати, або Синьйорії у

Флоренції) та т.п.

Відкрита схема характерна для ансамблів давньогрецьких Акрополів

(Афіни) та сучасних міських центрів (Чандігарх, Бразіліа, Навої та т.п.).

Остання схема яскраво реалізована зодчими Бароко в ансамблі Нансі

(Франція, ХVІІІ ст.)

Література: 3, 5, 6, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17.

Питання для самоперевірки

1. Назвіть дві системи орієнтації в міському просторі;

3. Дайте визначення архітектурно - містобудівної композиції;

4. Назвіть чотири принципові схеми формування архітектурних ансамблів.

5. Чим архітектурно-містобудівний ансамбль відрізняється від комплексу?

Охарактеризуйте значення для формування ансамблю спостережень за

космічними подіями.

7. Чим відрізняється планувальна структура демократичного міста та міста з

тоталітарним правлінням?

8. Які архітектурно-містобудівні прийоми використовувалися в

стародавньому світі для формування міського архітектурного ансамблю?

ТЕМА 11 ПРОЕКТУВАННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ.

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН МІСТА

План

1. Актуальність складання проектів міст;

2. Стадії проектування населених пунктів;

3. Зміст __________та склад генерального плану.

Починаючи з другої половини XІX ст. відбувається безперервне зростання

великих міст. В цей час, розвиток містобудування досяг такого рівня, що стало

зрозуміло, що тільки створення генеральних планів нового типа зупинить

погіршення житлового середовища.

Впровадження в сучасний науковий обіг поняття планування міст та

урбаністики (урбанізму) набули після проведення Національної конференції

планування міст 1909 р. у Нью-Йорку і Конференції планування міст 1910 р. у

Лондоні та Першого міжнародного конгресу сучасної архітектури 1928 р. у

замку Ля Саррас у Швейцарії та в Афінах у 1933 р.

Практика розвитку європейських міст у ХХ ст. показала суттєві відмінності

концепцій урбанізації та пов'язаних з ними понять у країнах, що належать до

різних культурних регіонів. У англомовних країнах, природно, популярними

стали ідеї Говарда та його послідовників, які у процесі планування міст бачили

передусім можливості втілення концепції " міста-саду". У континентальній

Європі пріоритетною стала, зокрема у 1930-1960-х роках, концепція Нового

урбанізму, яку розробляли Лє Корбюзьє та його послідовники.

Проектування міста – це окрема стадія містобудівного проектування якій

передують такі стадії як: Генеральна сема розселення України, схема

планування окремого району, проект районного планування. Генеральний

план включає:

- аналітичну частину;

- обґрунтування;

- стратегію сталого розвитку населеного пункту.

Аналітична частина генплану містить комплексну оцінку сучасного стану

території міста і виявлення актуальних проблем його містобудівного розвитку.

Стратегія сталого розвитку передбачає включення економічного господарства

міста в систему розподілу праці на основі дбайливого використання місцевих

людських, енергетичних та інших ресурсів.

Згідно з визначенням, наведеним у Державних будівельних нормах України

(ДБН 360-92**), генеральний план міста є основним видом містобудівної

документації з планування території населеного пункту, призначеним __________для

обґрунтування (розробки та реалізації) довгострокової політики органу

місцевого (міста, містечка, селища) самоврядування з питань забудови

території. В Державних будівельних нормах (ДБН Б. 1—3—97) «Оклад, зміст,

порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів

міських населених пунктів» описані основні характеристики розділів

генерального плану.

Генеральні плани міст з проектною чисельністю населення 250 тис. чол. і

більше розробляються в дві стадії: концепція розвитку міста та генеральний

план. Концепція як окремий документ, як правило, розробляється для великих

населених пунктів, а також на вимогу замовника для міст зі складними

проблемами містобудівного розвитку, або значними обсягами інвестицій.

Для інших населених пунктів, а також курортів і рекреаційних зон

генеральний план розробляється в одну стадію, при цьому концепція

розробляється як розділ генплану.

Генеральний план складається з текстових та графічних матеріалів в

яких окреслюються межі міста, функціональні зони, розробляються

схеми транспортного та інженерного забезпечення. В межах житлової зони

окреслюються існуючи та перспективні території з різноповерховою

забудовою, розробляється схема соціально-побутового обслуговування

населення. Об’ємно - просторове рішення міста та окремих комплексів не

включені в генеральний план міста.

До текстових матеріалів відносяться:

- книга генерального плану;

- брошура з основними положеннями генерального плану;

Графічними матеріалами є плани і карти аналітичного і проектного змісту,

виконані у масштабі 1: 10000 та 1: 5000.

Текстові матеріали пояснюють зміст графічних матеріалів, а графічні

матеріали є лаконічним відображенням аналітичних матеріалів, які май

просторову орієнтацію.

Генеральний план необхідний для збереження міста як цілісної суспільної

системи. Матеріали генерального плану є основою при розробці іншої

планувальної документації та проектів забудови, інвестиційних програм і

проектів, планів земельно – господарського устрою міста, спеціальних

проектів, схем і програм охорони навколишнього середовища, комплексних

схем транспорту, схем розвитку системи інженерного забезпечення, грошової

оцінки землі та т. п.

Містобудівні кадастри населених пунктів створюються на основі Закону

України " Про основи містобудування", Постанови Кабінету Міністрів України

від 25 березня 1993 року № 224 " Про містобудівний кадастр населених

пунктів" і рішення відповідної місцевої Ради народних депутатів.

Містобудівний кадастр створюється по кожному з населених пунктів і

містить систему даних про належність територій до відповідних

функціональних зон, їх сучасне та перспективне призначення, екологічну,

інженерно-геологічну ситуацію, стан забудови та інженерного

забезпечення, характеристики будинків і споруд на землях усіх форм

власності.

Містобудівний кадастр населених пунктів призначений для забезпечення

здійснення моніторингу забудови та іншого використання територій і надання

суб'єктам містобудування необхідної інформації у порядку, встановленому

законодавством. Містобудівний кадастр населених пунктів містить дані плану

зонування або генерального плану чи детального плану, належність територій

до відповідних зон, правовий статус, допустимі види забудови та іншого

використання земельних ділянок, єдині умови та обмеження забудови окремих

земельних ділянок, відомості про функціональне призначення, поверховість та

матеріал стін будівель, магістральні інженерні мережі, інші відомості згідно з

державними будівельними нормами.

Регіональні та місцеві правила забудови – нормативно – правовий акт,

яким установлюється загальний для територій і населених пунктів області

порядок. У правилах конкретизується вимоги до функціонального та

архітектурного рішення забудови, реконструкції та благоустрою території.

Література: 6, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16.

Питання для перевірки:

1. В чому полягає актуальність складання проектів міст?

2. Назвіть стадії проектування населених пунктів;

3. Перелічить зміст та склад генерального плану.

4. З якими цілями приймаються правила місцевої забудови?

5. Які відомості містить в собі містобудівний кадастр?