Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Протиставлено природному середовищу.






Наприклад, в стародавньому Китаї оточення грало головну роль в

здійсненні ритуалу, ритуал і його місце були пов'язані. Це поєднання -

матеріальна основа релігійної ідеї, емоційний стимул, сприяючий прив'язці

населення до соціальної системи. Сукупність ритуалу і місця (міста)

відображали (згідно доктрині не відображали, а містили в собі) гармонію

небесного і людського порядку, яку було катастрофічно небезпечно

порушити. Як вчив Чи Цзі: “Ритуал стримує безлад подібно тому, як греблі

стримують повінь“. Безпечним, захищеним був тільки такий світ, в якому

впорядкованість розташування частин, впорядкованість перебігу часу,

правильність поведінки, і правильність в одязі була сконцентрована в одному

місці – місті. Зовсім не випадково, що і ієрархічна будова соціальної структури

трактувалася тут, як непорушне – переплетення думки і місця в Китаї добре

відомо в літературі.

За уявленнями буддистів, земля має форму квадрата, небо – форму кола, і в

той же час квадрат є ідеалом стійкості. Бажаючи побудувати «вічне» місто,

китайці прагнули уподібнити його своїм уявленням про рівновагу, стійкість і

форму самої землі. Звідси і виникали часто прямокутні планувальні

композиції, що застосовувалися ними. Прямокутні китайські міста більш менш

правильно орієнтувалися по країнах світла і притому з таким розрахунком,

щоб головна брама розташовувалася на півдні. Від брами через все місто йшла

головна міська магістраль, що служила дорогою для урочистих ходів та

композиційною віссю всього міста. Найяскравішим представником таких міст

служить столиця Китаю – Пекін.

Натомість, в уяві давніх індійців, квадрат символізує небесний світ, якому

властиві вічний порядок (гармонія) і стійкість. Земному світу властиві рух і

розвиток – його символом стає коло. Згідно віруванням індійців, кругла пласка

земля стає чотирьохточковою завдяки контакту з небом там, де підіймається і

сідає сонце. Неважко здогадатися, що ці точки не що інше, як точки сходу і

заходу сонця в дні літнього й зимового сонцестояння.

Типовою формою стає «мандала» - система концентричних кілець та

вписаних квадратів, що сильно виділяє геометричний центр. Замкнута форма

означає святість та захист проти сил зла, головними напрямками вважаються

ззовні – в середину та обхід священної околиці повторюючи рух Сонця (по

ходу часової стрілки). Щорічні релігійні процесії допомагають міщанам

усвідомити саме таку структуру міста. Так звана Вашту – Пуруса (те, що

вміщує дух місця) - модель ідеального планування міста. Дух закріплено на

місці системою квадратів, кожний з котрих присвячено окремому божеству.

Центральний квадрат займає Брама.

Подібну структуру мало місто Теотіхуакан (Південна Америка). В зеніті

свого розвитку, близько 450 р. н.е., місто налічувало до 200 тис. мешканців.

Лише частково оточений стінами, він спланований уздовж монументального

церемоніального проспекту, що протягнувся майже на 5 км до головних

будівель храму. Ближче до північного кінця головний проспект перетнутий

другою монументальною вулицею, і біля цього перетину виникли два

центральні квартали – ринок та адміністративний центр. Далі центральний

проспект вів до рукотворних гір пірамід. Житлова територія міста нарізана

сіткою прямокутних кварталів з вражаючою точністю орієнтації. Кожний

квартал був груповим житлом на 30-100 осіб, переважно спеціалізованих

ремісників. Розкопками виявлено вже близько 500 майстерень, зайнятих в

основному обробкою обсидіану, призначеного на експорт. З початку своєї

історії Теотіхуакан тримав під контролем значні родовища обсидіану і, без

сумніву, значна частка його подальшої сили виникала з його обробки і

продажу. Вплив Теотіхуакана тягнувся на 600 миль, його торговці-воїни

зображені на фресках майя – це був найбільший релігійний і торговий центр

свого часу, що привертав прочан та торговців величезного регіону.

Та все ж, релігійне відчуття спонукало перший ривок метаморфози: сама

наочна форма міста і церемоніал, якому вона слугувала, склали головну

привабливу потугу, інші функції міста реалізувалися чи не мимохідь. Що ж

стосується міського планування, то випробувані на прикладі храмів

геометричні системи були неодноразово продубльованi в організації міст.

Планувальна структура міст впродовж майже VI тисячоліть не

змінювалася. Віднайдені в храмових комплексах форми лежали в основі

архітектурної композиції будь-якого міста. Відповідно, і міське планування

відображало ритуали поклоніння тим чи іншим Богам, Випробувані в храмах

геометричні форми перейшли у планування перших міст.

Зародок регулярного планування дослідники знаходять вже в перших

храмових комплексах стародавнього Єгипту (ІV тис. до н.е.). Територія храмів

завжди мала чітко визначені кордони, священну браму та «правильні»

геометричні форми, і була орієнтована по сторонах світу.

Водночас, величезне значення для планувальної структури має соціальне

середовища та суспільний лад. Цей аспект буття міста визначає його

структуру - зв’язки між кварталами, центром та торгівельними та іншими

територіями. Ці зв’язки проектуючись на відповідну топографічну поверхню

утворюють неповторний тип міського планування притаманний саме цьому

місту. Суспільні відносини з часів неоліту (коли власне і виникають міста)

майже не змінюються, тому можна стверджувати, що спроби людського

суспільства встановити порядок у містобудуванні, обмежені п'ятьма

типовими схемами планування

Рис. 8. Селище будівничих пірамід Кахун. Стародавній Єгипет, XІX ст. до

Н.е.

1. «Концентричний», або C_o__ю_юп«компактний» тип планування (радіально –

кільцевий або радіальний), переважає в столицях держав з абсолютистським

правлінням. Перші такі міста будували нащадки аріїв (Хатусас).

«Концентричні» планування характеризуються наявністю простого пануючого

ядра (Київ, Новгород, Каунас, Москва). Міста, побудовані на пагорбах в

середні віки в Європі, можна назвати одночасно і «концентричними», і

містами з геоморфними схемами планування.

2. «Прямокутно-модульні» проекти відповідають вимогам суспільства

диктатури. В цю категорію входять планування у вигляді прямокутної сітки:

місто будівничих пірамід Кахун (Рис.8), грецькі елліністичні міста, римський

військовий табір, монгольський Пекін.

3. «Лінійно-прямокутні» схеми притаманні торгівельним та промисловим

містам розташованим уздовж суходільних комунікацій та водних шляхів. Їхні

схеми репрезентують примат цінностей прагматичного суспільства, яке

налаштовано на отримання прибутку від «експлуатації» міського середовища.

4. «Геоморфічні» схеми притаманні містам з демократичним устроєм.

Планування пов'язане з топографічними умовами і кліматом. Прикладом

можуть слугувати стародавні Афіни, Рим, вільні міста середньовічної

Німеччини та Італії, України (часів Речи Посполитої та Гетьманщини).

5. «Змішане» планування, включає всі попередні.

Водночас, міста за роки свого існування часто-густо включають в свою

систему планування усі 4-и типи. Так, в сучасному плануванні Харкова

простежуються наслідки діяльності як демократичного та торгівельного

суспільств, так і впливи тоталітарного типу планування (Російська Імперія,

СРСР). Роки столичної активності простежуються на початку ХVІІІ ст.

(столиця Слобідського козацького полку), але найбільш повно відображені в

концентричному плануванні пл. Свободи (арх. В.К. Троценко, 1923 р.).

ТЕМА 3. РАЙОННЕ ПЛАНУВАННЯ

План

Визначення районного планування.

2. Передумови виникнення та історичний розвиток районного планування.

3. Головні завдання та види районного планування.

Розвиток промисловості наприкінці ХVІІІ ст. - на початку ХІХ ст. значно

змінив патріархальні сільськогосподарські ландшафти європейських країн.

Завдяки розвитку транспорту значно розширилися території центрів

промисловості, які часто-густо займали величезні території поза забудовою

традиційних міст - центрів сільськогосподарських регіонів на базі яких вони

виникли. В зв’язку з цим виникла потреба в регулюванні цього процесу. Таким

чином, в період індустріалізації, головним засобом архітекторів поряд з

традиційними стає районне планування.

Генеральні плани міст відомі дуже давно. Натомість розвиток районного

планування в сучасному розумінні, почався з появою проектів планування

приміської зони Чикаго та лісопаркових поясів Вени та Будапешта. В 1910р. Р.

Шмідт розробив план комплексного озеленення та оздоровлення Рурського

вугільного регіону Германії. П. Аберкромбі створив проект планування

Донкастерського вугільного басейну, де територія розподілялась згідно з

функціональним зонуванням. Передбачалося виділити дві функціональні

зони: промислову та нейтральну. В нейтральній дозволялося житлове, шахтне

та нешкідливе промислове будівництво, в промисловій зоні житлове

будівництво заборонялося. Також стримувалося зростання шахтарських селищ

в зоні водної системи ріки Клайд.

В 1920 – 1930рр. районне планування отримало значний розвиток в Європі

та США. Зокрема, в СРСР в 1924 р. з`явився Генеральний план

Апшеронського півострова та м. Баку (арх. О.Іваницький). Цей проект став

першим проектом районного планування в СРСР. Надалі, в 1932 – 1934рр.

були розроблені проекти районного планування Уралу, Сибіру, Нечорнозем’я

та Криму. Після проведення колективізації та відчуження землі державою,

з`являються проекти районного планування в Україні (1938 – 1939рр.).

Наступний період розвитку районного планування (1940 – 1960-ті. рр.)

характеризується значним розширенням географії районного планування.

Розробляються проекти для Москви, Києва, Ленінграда та багатьох столиць

союзних республік. Серед післявоєнних проектів необхідно виділити праці

української школи районного планування і в першу чергу схеми районного

планування Донбасу та Криворізького залізорудного басейну. В кінці 60-х рр.

з`явилися комплексні роботи з районного планування, в яких розглядаються

всі галузі господарства і всі види розселення – міського, так і сільського.

Школа районного планування в нашій країні вважалася найкращою в






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.