Наскрізна програма

Міністерство освіти та науки України

Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій

Мелітопольський відокремлений структурний підрозділ ЗІЕІТ

НАСКРІЗНА ПРОГРАМА

практичної підготовки студентів зі спеціальності

7.091501 «Комп’ютерні системи та мережі»

Мелітополь, 2010

Наскрізна програма практичної підготовки студентів зі спеціальності 7.091501 «Комп’ютерні системи та мережі»

Програму підготували:

Колесніченко І.В., старший викладач МВП ЗІЕІТ; Бахмутова В.Г., старший викладач МВП ЗІЕІТ; Четверякова М.І., викладач МВП ЗІЕІТ.

Рецензенти:

Програма навчальної практики для студентів обговорена і схвалена на засіданні кафедри «______»__________2010 р.,

протокол №________

ЗМІСТ

ВСТУП.......................................................................................................................4

РОЗДІЛ 1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ………………...............................5

РОЗДІЛ 2. Бази практики і робочі місця студентів..........................5

РОЗДІЛ 3. Обов’язки студентів-практикантів....................................7

РОЗДІЛ 4. Організація і керівництво практикою..............................8

4.1. Керівництво практикою від інституту....................................................8

4.2. Керівництво практикою від підприємства (установи)..........................9

РОЗДІЛ 5. Звітування за результатами практики...........................11

РОЗДІЛ 6. Індивідуальні завдання студенту.....................................11

РОЗДІЛ 7. Ознайомча практика (2 курс)................................................13

РОЗДІЛ 8. Виробнича практика (3 курс)..................................................17

РОЗДІЛ 9. Передвипускна практика (4 курс).......................................22

ВСТУП

У наш час постійно зростає роль інженера-системотехніка, програміста. Виходячи з цього, майбутні інженери-системотехніки повинні володіти глибокими теоретичними знаннями та практичними навичками і вміти користуватися ними в реальному житті.

Практична підготовка студентів є невід’ємною складовою процесу навчання і у вищому навчальному закладі під час якої відбувається закріплення теоретичних знань та практичних навичок майбутніх фахівців в галузі комп’ютерних систем та мереж. Практика студентів спеціальностей 7.091501 «Комп’ютерні системи та мережі» проводиться згідно з положенням про проведення практики студентів у вищих навчальних закладів України затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 8 квітня 1993 року №93.

Наскрізна практика підготовки студентів забезпечує тісний взаємозв’язок теоретичного і практичного навчання; послідовне накопичення практичних навичок протягом всього періоду навчання; диференціацію практики в залежності від рівня теоретичної підготовки.

Метою практики є ознайомлення з організацією виробництва, вивчення технологічних процесів виготовлення, монтажу, ремонту і експлуатації виробів електронної техніки, набуття досвіду практичної роботи, поглиблення і закріплення знань, отриманих в період теоретичного навчання, здобуття навиків їх вживання для вирішення реальних завдань, придбання практичних навичок самостійної роботи на підприємстві (у організації).

Наскрізна програма практики є основним навчально-методичним документом практичної підготовки, в якому розглядаються мета і завдання наскрізної практичної підготовки, і визначаються бази практики і робочі місця студентів, загальні питання організації і керівництва практикою, порядок підведення підсумків усіх видів практики студентів з фаху «Комп’ютерні системи та мережі».

РОЗДІЛ 1

МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Метою наскрізної практики є поглиблення теоретичних знань студентів в галузі комп’ютерних систем та мереж, оволодіння навичками практичної роботи у зазначених сферах; виховання внутрішньої потреби постійного оновлення професійних знань та творчого їх застосування в практичній діяльності.

Завданнями наскрізної практичної підготовки спеціалістів протягом всього терміну є навчання в інституті, а також формування фахових здібностей студентів на базі одержаних теоретичних знань відповідно до основних завдань інженера-системотехніка з фаху «Комп’ютерні системи та мережі», передбачених освітньо-професійною характеристикою зі спеціальності. Виходячи з цього, наскрізна практика організується у формі виконання студентам зазначених програмами всіх видів практик обсягів практичних робіт, що дозволяє оптимально поєднати теоретично навчання студентів з набуттям практичних навичок протягом усього періоду навчання.

Структура наскрізної практики підготовки студентів наведена в таблиці 1.1.

РОЗДІЛ 2

Бази практики і робочі місця студентів

Навчальні практики (ознайомча, виробнича, переддипломна) проходять на підприємствах в різних галузях інформаційних технологій.

Базами практик повинні виступати Інтернет-сервіс провайдери, web-дизайн-студії, підприємства з розробки програмного забезпечення, підприємства, які використовують комп’ютерні мережі та інші інформаційні технології. При підготовці спеціалістів за укладеними договорами з підприємствами на цільову підготовку спеціалістів, бази виробничої практики, як правило, передбачаються договорами. В інших випадках студенти мають право самостійно, після узгодження з навчальним закладом, обирати місце проходження практики.

Таблиця 1.1

Структура наскрізної практичної підготовки

Робочі місця студента–практиканта визначають керівники виробничої практики від підприємства у відповідності з програмою практики, графіком її виконання, терміном та етапами проходження практики. Якщо підприємства, в яких студент проходить практику, мають вакантні посади, то студент-практикант може бути зарахований штатним працівником з оплатою відповідно до штатного розкладу. При цьому не менше 50% часу перебування на підприємстві відводиться на виконання практики і складання звіту з практики, а 50% часу – на виконання обов’язків згідно з посадою. Залучення студентів до роботи на робочих місцях не передбачених програмою практики, не допускається.

РОЗДІЛ 3

Обов’язки студентів-практикантів

Студент-практикант зобов’язаний:

− з’явитись на базу практики точно в строк, установлений наказом по інституту;

− вивчити і сурово дотримуватись правил охорони праці й техніки безпеки;

− разом з керівником практики від інституту скласти індивідуальний календарний план роботи на весь період практики і узгодити його з керівником практики від підприємства;

− неухильно додержувати виконання індивідуального плану проходження практики і виконувати всі вказівки керівника практики від інституту;

− на рівні з працівниками підприємства виконувати правила внутрішнього розпорядку і не порушувати законодавство про працю;

− систематично вести щоденник проходження практики і щодня подавати його керівнику практики від підприємства для оцінки виконаної роботи і підпису. Після закінчення практики щоденник завіряє керівник підприємства;

− оформляти матеріали до звіту одночасно із закінченням розгляду окремих питань програми практики;

− підтримувати постійний зв'язок з керівником практики від інституту інформувати його про виконання програми або порядок проходження практики;

− за один день до закінчення практики оформляти характеристику з підписом керівника практики від підприємства, або головних спеціалістів за напрямом;

− вчасно представити звіт про проходження практики до навчального закладу в навчальний відділ.

РОЗДІЛ 4

Організація і керівництво практикою

Загальне організаційне керівництво практикою здійснює заступник директора з навчальної роботи і декан.

Навчально-методичне керівництво практикою студентів здійснює кафедра.

Основними обов’язками кафедри є:

- розробка програм кожного виду практики та забезпечення ними студентів;

- розробка індивідуальних завдань для студентів;

- призначення викладача, який відповідає за організацію, проведення і контроль виконання програми практики студентами;

- здійснення в тісному контакті з керівником практики від підприємства контролю за ходом практики, забезпечення належної якості її виконання згідно з програмою, надання допомоги студентам-практикантам;

- проведення захисту звітів про практику;

- підготовка інформації про результати проходження практики студентами на засіданні кафедри.

4.1. Керівництво практикою від інституту

При підготовці до проведення практики керівник від інституту зобов’язаний:

а) отримати вказівки щодо проведення практики, вивчити програму і навчально-методичну документацію;

б) ознайомитись із студентами, що направляються на практику;

в) брати участь в організаційних нарадах, де заст. директора з навчальної частини, завідувач кафедрою знайомлять студентів з наступним:

- програмою, метою і терміном проходження практики;

- порядком прибуття на базу практики і оформлення для її проходження;

- вимогами щодо додержання трудової дисципліни, правил з охорони праці і техніки безпеки, правил внутрішнього розпорядку;

- порядком збору матеріалів і складанням звіту про проходження практики;

- дістати завдання з науково-дослідницької роботи;

- дати рекомендації щодо введення щоденника проходження практики.

При проходженні практики керівник практики від інституту зобов’язаний:

- систематично контролювати виконання студентами графіка проходження практики;

- контролювати дотримання правил внутрішнього розпорядку і додержання трудової дисципліни;

- консультувати студентів з питань навчальної і виробничої практики, техніки складання документів, введення щоденників, написання звіту.

На заключному етапі проходження практики керівник від інституту зобов’язаний:

- перевірити і підписати щоденники та звіти про проходження практики;

- взяти участь у проведенні захисту звітів про проходження практики.

4.2. Керівництво практикою від підприємства (установи)

Згідно з Положенням про виробничу практику студентів вищих навчальних закладів в Україні відповідальність за організацію практики на підприємстві покладається на його керівника.

Загальне керівництво практикою студентів наказом керівника покладається на головних спеціалістів підприємства або їх заступників.

Для керівництва практикою студентів на робочих місцях головні спеціалісти призначають безпосередніх керівників, які консультують студентів на конкретному робочому місці.

Керівник практики студентів від підприємства (установи) зобов’язаний:

1) призначити досвідчених спеціалістів для безпосереднього керівництва практикою в структурних підрозділах;

2) забезпечити проведення обов’язкового інструктажу з охорони праці та техніки безпеки;

3) разом зі студентом згідно з тематичним планом практики скласти індивідуальний календарний план проходження практики за формою, що передбачена в щоденнику;

4) забезпечити кожного студента робочим місцем, документами, передбаченими програмою практики;

5) давати студентам-практикантам всі пояснення, яких вони потребують під час проходження практики;

6) систематично перевіряти записи в щоденнику, оцінювати роботу студента за день;

7) дати письмову характеристику на кожного студента-практиканта;

8) перевірити і підписати звіт про практику, складений студентом-практикантом.

Загальне керівництво практикою студентів здійснює заступник директора МВП ЗІЕІТ з навчальної роботи.

РОЗДІЛ 5

Звітування за результатами практики

Підведення підсумків за результатами практики здійснюється шляхом представлення звіту та його захисту.

Після проходження практики студенти подають звіти з практики, де висвітлюють всі розділи програми практики та додатки до них, а також матеріали про виконання індивідуального завдання.

За змістом та обсягом звіт з практики повинен відповідати вимогам практики і відображати всі види робіт, передбачені навчально-методичними документами.

Звіт перевіряється керівниками від бази практики, що підтверджує запис в кінці звіту і підпис, завірений печаткою підприємства (установи).

Звіт з практики разом із щоденником та характеристикою передається до навчальної частини МВП ЗІЕІТ, де реєструється та рецензується керівником практики від інституту. Захищається звіт на кафедрі. За результатами захисту звіту виставляється диференційована оцінка.

Підсумки практики обговорюються на засіданні кафедри.

РОЗДІЛ 6

Індивідуальні завдання студенту

Згідно з рішенням кафедри студент повинен отримати індивідуальне завдання. Тематика завдання формується у відповідності з тематикою кафедральної науково-дослідницької роботи та тематикою дипломних робіт студентів. Виконання індивідуального завдання передбачає зміст і обробку інформації згідно з розробленою тематикою.

Метою виконання індивідуальних завдань є:

- набуття студентами навичок самостійної роботи зі збору, обробки практичного матеріалу та узагальнення її шляхом підведення підсумків та внесення пропозицій;

- стимулювання студентів до науково-дослідницької роботи;

- розвиток здібностей критичного, творчого підходу до вирішення проблеми.

Індивідуальні завдання повинні носити характер програми наукових досліджень, їх необхідно чітко формулювати. За змістом індивідуальні завдання можуть охоплювати певне коло питань програми практики або мати конкретний напрямок.

РОЗДІЛ 7

Ознайомча практика (2 курс)

Метою практики є:

1. Поглиблення й закріплення знань, отриманих у період теоретичного навчання, одержання навичок їхнього застосування для рішення реальних задач;

2. Придбання практичних навичок самостійної роботи на підприємстві (організації).

Провідна задача:

1. Вивчення принципів і методів роботи обчислювальних центрів і інформаційних відділів та служб підприємства (організації) по наступних напрямках:

- ознайомлення з програмними пакетами та оболонками, які використовує підприємство;

- вивчення політики безпеки й системи захисту інформації;

- розподіл інформаційних переходів, які здійснюються на підприємстві;

- участь у розробці, впровадженні й експлуатації програмно-апаратних засобів;

- вивчення різновидів інформації, що діють на підприємстві, та як вони
обробляються;

- виявлення на підприємстві АСК;

- виявлення насущних задач для програмування.

2. Одержання й закріплення навичок практичної роботи на конкретних посадах (паралельно зі штатними співробітниками) підприємства (організації);

3. Виконання індивідуального завдання, складеного з урахуванням особливостей роботи організації.

Основні проблеми: Формування у студентів підлягають комунікативна, організаторська та конструктивна функції спеціаліста, необхідні для забезпечення його діяльності.

Завдання практики.

Основні групи завдання зосереджені навколо декількох напрямків діяльності студента в період проходження практики, зокрема:

1) Інструктаж з техніки безпеки, інструктаж на робочому місці;

2) Вивчення складу й структури конкретного відділу, служби, що є безпосереднім об'єктом практики, посадових інструкцій;

3) Вивчення використовуваних на підприємстві систем передачі й обробки даних, включаючи апаратне й програмне забезпечення;

4) Особиста участь у розробці програмного забезпечення, інсталяції й настроюванню програмного забезпечення;

5) Виконання індивідуального завдання.

Результати практики студенти відбивають у звіті. Звіт про проходження практики повинен бути виконаний у відповідності зі стандартом вузу. Об'єм, що рекомендує - 25 сторінок (додатки у зазначений об'єм не включаються).

Складові звіту:

1. Титульний аркуш

2. Завдання на практику

3. Вступ (конкретизуються мети й задачі практики).

4. Основна частина: (відбиває зміст програми практики).

5. Висновки й рекомендації

6. Література.

7. Додатки (схеми, креслення, таблиці, лістинги й т.п.).

8. Щоденник практики.

9. Характеристика від підприємства.

У звіті повинні бути відбиті результати роботи, виконаної студентом за завданням керівника практики. Титульний лист, щоденник практики та характеристику на практиканта від підприємства наведені в додатку А.1., А.2. та А.3. відповідно. Приклади індивідуальних завдань можна проглянути в додатку А.4.

Основні питання, які повинні розглядатись під час проходження практики:

1. Ознайомитися, які програмні пакети використовуються на підприємстві.

2. Ознайомитися, які оболонки використовуються на даному підприємстві.

3. На які частини (складові) можна розбити діяльність підприємства.

4. Які переходи здійснюються на підприємстві зі стану в стан.

5. Представити підприємство як переробну інформаційну систему.

6. За якими математико-економічними моделями підходить підприємство.

7. Які види інформації задіяні і як вони обробляються.

8. Чи є на підприємстві автоматизовані комплекси АСК-ТП, системи автоматики, системи охорони, і які в них системи ЦАП і АЦП, та квантування.

9. Чи застосовується поміхостійке кодування в мережах підприємства.

10.Описати системи модуляції, що застосовуються у системах зв’язку підприємства.

11.Дії співробітників підприємства у випадку екстремальних ситуацій. Шляхи відходу у випадку пожежі, розгортання засобів пожежогасіння і водопостачання. Дій при технологічних катастрофах.

12.Охорона праці на підприємстві і методи зберігання здоров’я.

13.Вплив життєдіяльності підприємства на екологію.

14.Заходи по зберіганню природних ресурсів зі сторони підприємства.

15.Чи є насущні задачі для програмування.

16.Що було вами зроблено для розв’язання задач, яких потребує підприємство, на комп’ютері.

Основна література для 2 курсу:

1. ВАПСЮКОВА Н.Д. Практикум по основам программирования: Язык Паскаль.-- М.: Высшая школа, 1991.-- 159с.

2. КНУТ, ДОНАЛЬД, ЭРВИН; Искусство программирования, том 3. Сортировка и поиск..-- М: " Вильямс", 2000.-- 832с.

3. КНУТ, ДОНАЛЬД, ЭРВИН; Искусство программирования, том 1. Основные алгоритмы..-- М: " Вильямс", 2000.-- 720с.

4. АЛЕКСАНДРОВСКИЙ А.Д.; Delphi для профессионалов. Опыт практического применения..-- М: ДМК, 2000.-- 240с.

5. ДАНТЕМАН Д.; Програмирование в среде Delphi..-- К.: ДиаСофт, 1995.-- 608с.

6. ФАРОНОВ В.В.; Delphi 6. Учебный курс..-- М: " Издатель Молгачева С.В.", 2001.-- 672с.

7. АХО А.; Структуры данных и алгоритмы: Пер. с англ..-- М.: Вильямс, 2001.-- 384с.

8. МЕЙЕР Б.Методы программирования: ч.2.-- М.: Мир, 1982.-- 364с.

9. МЕЙЕР Б.Методы программирования: Т.1.-- М.: Мир, 1982.-- 356с.

10.ЕПАШНИКОВ А.Программирование в среде Turbo Pascal 7.0.-- М.: Диалог-Мифи, 1995.-- 288с.

11.Фаронов В.В. Turbo Pascаl. Настольный курс.ч.1, 2 – М.: Нолидж, 1996.

12.И.А. Бабушкина и др. Практикум по Турбо Паскалю. – М.: АБФ, 1998

13.Е.А.Зуев Язык программирования Паскаль. М.: Унитех, 1992

14.Мизрохи А. Turbo-Pascal и объектно-ориентированное программирование. –М.: Финансы и статистика, 1992 –185 с.

15.Федоров А. Особенности программирования на Borland Pascal. Киев, Диалектика, 1994. –144 с.

16.Фролов А.В., Фролов Г.В. Аппаратное обеспечение IBM PC в 2-х ч. М.: Диалог-МИФИ, 1992. –208 с.

17.Марченко А.И., Марченко Л.М. Программирование в среде Turbo-Pascal. Киев, ВЕК+, 1999.

18.ПЕРМИНОВ О.Н. Язык программирования ПАСКАЛЬ.-- М.: Радио и связь, 1989.-- 128с.

19.ТАССЕЛ Д.ВАН Стиль, разработка, эффективность, отладка и испытание программ.-- М.: Мир, 1985.-- 332с.

20.ШАНЬГИН В.М.Программирование на языке Паскаль.-- М.: Высшая школа, 1991.-- 142с.

21.КОРМЕН Т.Алгоритмы: построение и анализ.-- М.: МЦНМО, 2000.-- 960с.

Література додаткова

1. Тюкачев Н., Свиридов Ю. Delphi 5. Создание мультимедийных приложений. – М.: Нолидж, 2000.

2. Кречман Д., Пушков А. Мультимедиа своими руками. – СПб.: БХВ – Санкт-Петербург, 1999.

3. Комягин В.Б Программирование мультимедиа-приложений. – М.: ЭКОМ, 1995.

4. Фролов А.В., Фролов Г.В. Мультимедиа для Windows. – М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 1994.

5. Киселев М., Саломатин Е. Средства добычи знаний в бизнесе и финансах/ Открытие системы, 4, 1997, стр. 41-44.

Розділ 8

Виробнича практика 3 курсУ спеціальності КСіМ

За час проходження першої виробничої практики студент повинен ознайомитися з особливостями використання засобів обчислювальної техніки і мережевого устаткування на підприємстві, набути досвіду вирішення практичних завдань. Практична робота, що виконується їм в цей період, повинна носити інженерний характер.

8.1 Мета практики.

Поглиблення й закріплення знань, отриманих у період теоретичного навчання, одержання навиків їхнього застосування для рішення реальних завдань.

Придбання практичних навиків самостійної роботи на підприємстві (організації).

8.2. Основні завдання практики.

1. Вивчення принципів і методів роботи обчислювальних центрів і інформаційних відділів і служб підприємства (організації) по наступних напрямках:

- вивчення структури комп'ютерної мережі підприємства, апаратне і програмне забезпечення;

- вивчення політики безпеки й системи захисту інформації;

- участь у розробці, впровадженні й експлуатації програмно-апаратних комплексів;

- розвиток можливостей і адаптація інформаційних систем на всіх стадіях їхнього життєвого циклу (у тому числі створення інформаційно-логічних моделей об'єктів, розробка нового програмного й інформаційного забезпечення в предметній області, стиковка інформаційних систем з різних предметних областей у зв'язку з новими задачами, що з'являються, переклад систем на нові апаратні й інформаційні платформи);

- використання міжнародних інформаційних ресурсів і рішення завдань, що виникають при їхньому використанні (у тому числі забезпечення інформаційної безпеки функціонування інформаційної системи при взаємодії з інформаційними ринками по мережах або з використанням інших методів обміну даними, оцінка ефективності інформаційного і програмного забезпечення).

2. Одержання й закріплення навичок практичної роботи на конкретних посадах (паралельно зі штатними співробітниками) підприємства (організації);

3. Виконання індивідуального завдання, складеного з урахуванням особливостей роботи організації.

Основні проблеми: Формуванню у студентів підлягають комунікативна, організаторська та конструктивна функції спеціаліста, необхідні для забезпечення його діяльності.

8.3. Зміст практики.

Перша виробнича практика спеціальності «Комп'ютерних систем і мереж» проводиться на 3 курсі після завершення вивчення основних дисциплін професійної підготовки, Тривалість практики - 3 тижні

Основні групи завдання зосереджено навколо декількох напрямків діяльності студента в період проходження практики і включає наступні етапи:

1. Інструктаж з техніки безпеки, інструктаж на робочому місці;

2. Вивчення складу й структури конкретного відділу, служби, що є безпосереднім об'єктом практики, посадових інструкцій;

3. Вивчення використовуваних на підприємстві систем передачі й обробки даних, включаючи апаратне й програмне забезпечення;

4. Особиста участь у розробці програмного забезпечення, інсталяції й настроюванню програмного забезпечення;

5. Виконання індивідуального завдання.

8.4. Форма контролю.

Результати практики студенти відображають у звіті. Звіт про проходження практики повинен бути виконаний у відповідності зі стандартом вузу. Об'єм, що рекомендується - 35 сторінок (додатки в зазначений об'єм не включаються).

Основні розділи звіту:

1. Титульний аркуш.

2. Завдання на практику.

3. Вступ (конкретизуються мета й завдання практики, об’єкт та предмет дослідження).

4. Основна частина: (відображає зміст програми практики).

5. Висновки й рекомендації

6. Література.

7. Додатки (схеми, креслення, таблиці, лістинг й т.п.).

8. Щоденник практики.

9. Характеристика від підприємства.

У звіті повинні бути відображені результати роботи, виконаної студентом за завданням керівника практики. Титульний лист, щоденник практики та характеристику на практиканта від підприємства можна проглянути в додатку Б.1., Б.2. та Б.3. відповідно. Приклади індивідуальних завдань можна проглянути в додатку Б.4.

8.5. Основні питання, які повинні розглядатись під час проходження практики.

1. Чи використовує підприємство оригінальні комп’ютерні схеми?

2. Використання мікропроцесорних комплектів у діяльності підприємства

3. Чи використовуються мікроконтролери (одно кристальні ЕОМ) у комп’ютерних схемах підприємства?

4. Обґрунтувати необхідність застосування експертних систем на підприємстві

5. Питання, які повинна вирішувати експертна система.

6. Представлення знань про діяльність підприємства.

7. Створити експертну систему, яка може відповідати (радити) працівнику підприємства.

8. Обґрунтувати необхідність створення мультимедійних, графічних додатків, рекламних роликів, анімованих інтерфейсів для фірми.

9. Написати інтерфейс до програми підприємства за допомогою бібліотек open gl i direct x.

10. Створення анімованого інтерфейсу або сайту за допомогою Macromedia Flash.

11. Чи існує необхідність додаткового настроювання операційних систем на підприємстві?

12. Чи існує необхідність для даної фірми у перепроектуванні комп’ютерної мережі.

13. Як організована мережа відділу, поверху, будівлі підприємства?

14. Яка система адресації застосовується у мережі підприємства?

15. Які мережні операційні системи застосовуються на даному підприємстві?

16. Які мережні служби застосовуються для даної мережі?

17. Які СКБД застосовуються на підприємстві?

18. Створити додаток для швидкого пошуку і зберігання даних на фірмі.

19. Яка необхідність існує для інтеграції деяких додатків в операційну систему або середовище?

20. Які периферійні пристрої застосовуються на даній фірмі?

21. Які інтерфейси спорядженні з периферійними пристроями?

22. Які драйвери використовуються для підключення периферійних пристроїв?

23. Які кабелі, роз’єми, шини застосовуються для підключення периферійних пристроїв, що застосовуються на фірмі?

Література.

1. Гаврилова Т.А., Хорошевский В.Ф. Базы знаний интеллектуальных систем. - СПБ: Питер. 2000. – 384с.: ил.

2. Джексон. Введение в экспертные системы. Учебное пособие. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. – 624с.: ил.

3. Попов Э.В. Экспертные системы реального времени./Открытые системы, 2(10), 1995

4. Одинцов Б.Е. Проектирование экономических экспертных систем: Учебн. пособие для вузов. – М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1996.-166 с.

5. Фролов Ю.В., Никитин Ф.Н. Архитектура экспертной системы информационной поддержки технологий восстановления изношенных деталей. – В кн.: САПР и микропроцессорная техника в сварочном производстве. – М.: МДНТП, 1991.

6. Уотермен Д. Руководство по экспертным системам. - м.: Мир, 1989

7. ЭС для персональных компьютеров. Методы, средства, реализации. - Минск: Вышейшая школа, 1990.

8. Ревунков Г.И. и др. Базы и банки данных и знаний. - М.: Высшая школа, 1992

9. Осуга С. Обработка знаний/Пер. с яп. В.И. Этова. - М.: Мир, 1989

10. Нейлор К. Как построить свою экспертную систему/ Пер. с англ. Н.Н. Слепова. - М.: Энергоатомиздат, 1991

11. Таусенд К., Фохт Д. Проектирование и программная реализация экспертных систем на персональных ЭВМ /Пер с англ. В.А. Кондратенко. - М.: Финансы и статистика, 1990

12. Рот М. Интеллектуальный автомат: компьютер в качестве эксперта/ Пер. с нем. А.П. Свиридова. - М.: Энергоатомиздат, 1991

13. Сухарев М.В. Основы Delphi. Профессиональный подход / М.В. Сухарев. – М.: Наука и техника, 2004. – 623 с.

14. Архангельский А.Я. Программирование в Delphi 7.-М.: Бином, 2003.-1152с.

15. Хелен Бори FireBird. Руководство разработчика баз данных. – С-П.: БХВ- Петербург, 2006 -1105.

16. Колесниченко Д.Н. Сделай сам компьютерную сеть. Монтаж, настройка, обслуживание. – СПб.: Наука и Техника, 2004. – 400 с.

17. Куртер Дж. Маркви А. Microsoft office 2000: Учебный курс- Спб: «Питер», 2000-640 с.: ил.

18. Робинсон С. MS ACCESS 2000: Уч. курс.-Спб.: изд «Питер», 2000.-512 с.

19. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы/ В.Г. Олифер, Н.А. Олифер.-Спб: Изд «Питер», 1999.-671 с.

20. Гарнаев А.Ю. Microsoft Excel 2000: разработка приложений: СПб.: BHV-Санкт-Петербург, 2000.-576 с.: ил.

21. Глушаков С.В., Кнабе Г.А. Компьютерная графика. – 2-е изд., доп. и перераб. – Харьков: Фолио, 2003. – 509 с. – (Учебный курс).

22. ФАРОНОВ В.В. Delphi 5. Учебный курс..-- М: " Нолидж", 2000.-- 608с.

23. Фаронов В.В. Turbo Pascаl. Настольный курс.ч.1, 2 – М.: Нолидж, 1996.

24. Борзенко А.Е., Федоров А.Г. Мультимедиа для всех. – М.: КомпьютерПресс, 1996.

25. Кречман Д., Пушков А. Мультимедиа своими руками. – СПб.: БХВ – Санкт-Петербург, 1999.

26. Комягин В.Б Программирование мультимедиа-приложений. – М.: ЭКОМ, 1995.

27. Фролов А.В., Фролов Г.В. Мультимедиа для Windows. – М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 1994.

РОЗДІЛ 9

Передвипускна практика (4 курс КСІМ)

Цілі передвипускної практики:

1. Поглиблення і закріплення знань, отриманих в період теоретичного навчання, здобуття навичок їх вживання для вирішення реальних завдань;

2. Придбання практичних навичок самостійної роботи на підприємстві (у організації).

Основні завдання практики:

1. Вивчення принципів і методів роботи обчислювальних центрів і інформаційних відділів і служб підприємства (організації) по наступних напрямах:

− вивчення структури комп'ютерної мережі підприємства;

− аналіз апаратного і програмного забезпечення, використовуваного організацією;

− участь у впровадженні і експлуатації програмно-апаратних комплексів;

− освоєння методики пошуку і ліквідації несправностей устаткування.

2. Здобуття і закріплення навичок практичної роботи на конкретних посадах (паралельно зі штатними співробітниками) підприємства (організації);

3. Виконання індивідуального завдання, складеного з врахуванням особливостей роботи організації.

Студенти, які пройшли другу виробничу практику повинні знати:

– особливості використання засобів обчислювальної техніки на підприємстві (у організації);

– принципи роботи, характеристики і моделі вживаного мережевого устаткування;

– методику роботи з використовуваним програмно-апаратним забезпеченням.

Студенти, які пройшли другу виробничу практику повинні вміти:

– виробляти аналіз наявного устаткування і програмного забезпечення з метою виявлення особливостей функціонування інформаційної системи підприємства;

– ідентифікувати компоненти мережевого устаткування і виявляти особливості топології фізичних і логічних зв'язків;

– виконувати інсталяцію нового програмно-апаратного забезпечення;

– здійснювати локалізацію несправностей устаткування і, по можливості, їх ліквідацію;

– забезпечувати загальну працездатність інформаційної системи організації.

Друга виробнича практика студентів спеціальності проводиться на 4 курсі. Тривалість практики – 6 тижнів.

Проходження практики включає наступні етапи:

1. Інструктаж по техніці безпеки, інструктаж на робочому місці.

2. Загальне знайомство з підприємством (організацією): характер діяльності; структура виробництва; взаємодія підрозділів; внутрішній розпорядок.

3. Вивчення складу і структури конкретного відділу, служби, що є безпосереднім об'єктом практики, посадових інструкцій.

4. Вивчення використовуваних на підприємстві систем передачі і обробки даних, включаючи апаратне і програмне забезпечення.

5. Безпосередня участь в процесі забезпечення функціонування інформаційної системи: пошук і ліквідація несправностей; профілактичні роботи по обслуговуванню техніки, інсталяція апаратних компонентів і програмних засобів; оптимізація процесу передачі і обробки інформації; участь в розробці і створенні додатків.

6. Виконання індивідуального завдання.

Звіт про проходження практики.

Результати другої виробничої практики студенти відображають в звіті. Звіт про проходження практики має бути виконаний відповідно до стандарту вузу. Об'єм, що рекомендується, 35 – 40 сторінок (додатки у вказаний об'єм не включаються).

У звіт включаються матеріали з технічної документації, учбової і технічної літератури, результати проведених робіт і випробувань, а так само відомості з лекцій. Він не повинен містити всі матеріали, що вивчаються, і отримані в ході практики відомості, але разом з усними роз'ясненнями студента при захисті, звіт повинен характеризувати об'єм і глибину вирішених в ході практики завдань відповідно до програми.

Звіт повинен мати наступну структуру:

- титульний аркуш;

- завдання на практику;

- зміст;

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки;

- щоденник практики;

- характеристика на студента-практиканта від підприємства.

Титульний аркуш, щоденник практики та характеристика від підприємства можна проглянути у додатку В.1, В.2, В.3 відповідно.

На титульному аркуші звіту мають бути підписи керівників і студента-виконавця.

Написання звіту починається безпосередньо з початком проходження практики і складається з наступних етапів:

1. Опис характеру діяльності підприємства (організації).

2. Аналіз інформаційної структури: програмно-апаратне забезпечення, лінії зв'язку, специфіка і характеристики вживаного устаткування.

3. Виклад ходу роботи над поставленим індивідуальним завданням.

4. Остаточне оформлення звіту відповідно до вимог і обліку зауважень керівника.

Обов'язки студента в період практики

При проходженні виробничої практики студенти зобов'язані:

- повністю виконувати завдання, передбачені програмою і індивідуальним планом-графіком проходження практики;

- підкорятися правилам внутрішнього розпорядку, що діють на підприємстві (у організації, установі);

- строго дотримувати правила охорони праці, техніку безпеки і інші вимоги до організації праці;

- нести відповідальність за виконувану роботу і її результати;

- вести щоденник практики, який заповнюється студентом щонеділі з описом виконаної роботи; поетапно контролюється і підписується керівником від підприємства;

- не менш як один раз в тиждень зустрічатися з керівником практики для вирішення організаційних питань;

- виконати індивідуальне завдання. Індивідуальне завдання студент отримує від керівника практики від інституту. Основну тематику індивідуальних завдань можна проглянути у додатку В.4.

Після проходження практики студент зобов'язаний:

- здати на кафедру щоденник з відміткою про терміни проходження практики і відгуком (характеристикою) керівника від організації;

- здати звіт до навчального відділу, вимоги до складання якого визначаються програмою практики;

- захистити звіт (оцінка по практиці прирівнюється до оцінок по теоретичному вченню і враховується при підведенні підсумків загальної успішності студентів).

Студент, що не виконав програму практики з поважної причини, прямує на практику повторно, у вільний від навчання час.

Студент, що не виконав програму практики без поважної причини або отримав негативну оцінку, може бути відрахований з інституту, якщо має академічну заборгованість в порядку, передбаченому вузом.

Основні питання, які повинні розглядатись під час проходження практики:

1. Яка комп’ютерна мережа на даному підприємстві?

2. Які потреби у обчислювальній системі на даному підприємстві?

3. Чи є потреба в кластерах?

4. Наскільки підвищиться ефективність обробки даних, якщо застосувати кластери?

5. Якщо задачі, що вирішуються на підприємстві, вирішувати за допомогою паралельного програмування, то який можна очікувати економічний ефект?

6. Наскільки завантажена обчислювальна система підприємства7

7. Яка надійність обчислювальної системи?

8. Як можна застосувати комп’ютерне моделювання для підвищення ефективності роботи підприємства?

9. Які моделі можуть бути застосовані для перевірки діяльності підприємства?

10. Описати процеси побудови необхідної для підприємства моделі.

11. Які динамічні моделі можна застосувати для моделювання діяльності підприємства?

12. Який сервер стоїть на підприємстві?

13. Чи є маршрутизатор і чи потрібен він?

14. Як організовано шлюз в Інтернет?

15. Оцінити необхідність застосування якої-небудь операційної системи.

16. Які системні програми працюють на даному підприємстві?

17. Які навчальні програми застосовуються для тренінгів персоналу?

18. Зробити ваші пропозиції по захисту інформації на підприємстві.

19. Зробити пропозиції для фінансової оцінки підприємства для застосування певного типу шифру.

20. Застосування шлюзів брандмауерів на даному підприємстві.

21. Сформулювати вимоги по використанню необхідних технологій розробки програмного забезпечення для даного підприємства.

Рекомендована література:

1. Ю.А. Гатчин Основы криптографических алгоритмов, Питер, 2002.

2. Гордеев А.В., Молчанов А.Ю. Системное программное обеспечение – СПб.: Питер, 2001 (2002, 2003) - 736 с.

3. Трофимова И.П. “Системы обработки и хранения информации ”М.: Высшая школа, 1989г.

4. Розмахов О.Г. Основы проектирования баз данных. - М. Изд-во МАИ, 2004.

5. А.В. Спесивцев, В.А. Вернер, А.Ю. Крутяков и др. Защита информации в персональных ЭВМ/.- М.: Радио и связь, 1993 г.

6. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Сетевые операционные системы. Учебник. - СПб.: -Питер, 2001.

7. Олифер В.Г. и Олифер Н.А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы. Учебник. Питер, 2001.