Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Фактори збільшення ефективності інформаційної операції






Інформаційні операції стали сьогодні важливою частиною військової стратегії. Але вже Р. Ніксон вважав, що долар, вкладений у пропаганду, важливіший за долар, вкладений в озброєння, оскільки він починає працювати відразу. Одночасно ми ще не маємо достатнього розуміння того, що несуть з собою ці нові можливості впливу. Апологет цього напрямку в США У. Швартау заявляє: " Більшість людей і, зрозуміло, більшість в Вашингтоні, навіть не уявляють собі, які питання слід поставити, заради створення національної інформаційної політики.

Перед суспільством (особливо це стосується країн перехідного періоду) стоять завдання стабілізації. Серед них знаходиться і творення нової макроідентичності. В країнах СНД практично зупинився перехід від варіанту " радянська людина" до нових типів ідентичності, включаючи входження в різні добровільні асоціації, у той час як в США в подібні асоціації входить до 75 % населення. Тобто створюється більш " багатошарова" І, отже, більш стабільна структура.

Комунікативна система не хаотична, не випадкова: вона постійно перебудовується, набуваючи більш оптимальної форми. Які саме фактори впливають на збільшення впливу? Перерахуємо деякі з них.

Фактор еквівалентності. Країни, що знаходяться на постіндустріальному рівні розвитку, однаково схильні до впливу через однотипну роль інформаційного складника. В той же час країни, що ще не досягли подібного рівня, не мають як точок вразливості саме інформаційних складників. Але вони, у свою чергу, можуть впливати на постіндустріальні країни на рівних. Як пишуть Р. Пфальцграфф

С. 206

і Р.Шульц: " Постіндустріальні суспільства, що більш залежні від інформації, стануть найбільш вразливими в інформаційній війні". Однотипне, наприклад, діють терористи, для яких взаємодія зі ЗМІ стає сьогодні обов'язковим елементом стратегії.

Фактор соціального середовища. Людина, що підпадає під вплив інформаційної операції, приймає рішення не сама по собі, а спираючись на своє соціальне середовище. Американці під час війни у В'єтнамі враховували цей фактор підтримки: " Багато хто не дезертирував до того часу, поки не отримував підтвердження від родичів чи друзів, що уряд В'єтнаму виконає свої обіцянки з приводу гарного поводження та інших аспектів програми амністії". Тут практично йдеться про те, що слід враховувати існуючі соціальні мережі впливу, будуючи свою комунікацію зі спиранням на вже існуючі взаємовідносини.

Комунікації мають соціальний характер, що має братися до уваги при плануванні взаємодії. Завданням стає перетворення масової комунікації на конкретне прийняття рішення на індивідуальному рівні:

       
   
Прийняття Індивідуального рішення
 
 

 

 


Отримуємо відповідні " сходи", де має місце зниження рівня. При цьому рішення реально приймається саме знизу, передається у зовсім інший площині. Маємо зрозумілу невідповідність.

Фактор візуального домінування. Останні інформаційні кампанії довели важливість контролю саме візуальної складової комунікації. Це пов'язано з такими характеристиками. З одного боку, телебачення стало домінантним із впливу на масову свідомість серед інших ЗМІ. З іншого боку, візуальне повідомлення не тільки краще сприймається й довше зберігається в пам'яті, але й сприймається як правдиве (порівняйте " краще один раз побачити, ніж сто разів почути"). У той же час вербальне повідомлення обов'язково проходить відповідну перевірку

на ступінь відповідності реальності при обробці його людиною.

c. 207

Військові дії в Перській затоці продемонстрували результати такого контролю: не було фотографій розбитих американських танків чи вбитих, поранених солдат, контроль над візуальною картинкою призвів до її відсутності в телевізійних новинах, що відбилося у варіанті породження комп'ютерної анімації в новинах.

Фактор тематичного домінування. Комунікація підлаштовується під ті теми, які є основними для цього контексту. Наприклад, в історії колишнього СРСР у період " перебудови" таким фактором був економічний: політичні вимоги в пропагандистських повідомленнях пов'язувалися з рівнем життя. Трохи гіперболізуючи, можна сказати, що такий об'єкт, як " ковбаса" став одним з основних факторів проведення демократії. Це особливо вигідно в агресивному середовищі, під яким ми розуміємо комунікативне середовище, де функціонують повідомлення протилежного змісту. При насиченості аргументами однієї ніші відбувся перехід в іншу, що була вільною. При цьому в масовій свідомості був створений перехід між двома нішами. В результаті лозунги типу " Хто з'їв моє м'ясо? " чи " Ковбаса по два двадцять" стали політичними аргументами. Тобто система комунікації оптимізується: вона знаходить свою реалізацію там, де є слабкішими позиції супротивника.

Фактор домінування форми. У пропагандистському повідомленні " працює" як зміст, так і форма. В деяких випадках вдала форма повідомлення стає основним фактором впливу; оскільки на перших етапах досить важливим є привертання уваги до повідомлення, а це робить форма, як і вона ж допомагає запам'ятовуванню повідомлення. В цьому можна побачити зближення із сакральним і поетичним текстами, які можуть впливати самою лише формою. Оскільки цей тип впливу експлуатується людством з давніх давен, він з необхідністю має враховуватися і при плануванні сучасних інформаційних кампаній.

Фактор невідповідності власної і чужої комунікації. Психологічні та інформаційні операції мають перед собою як об'єкт принципово " не власне населення". Є відповідна " нееквівалентність", яка не завжди враховується тими, хто планує такого типу комунікації. Наприклад, аналіз північнов'єтнамської пропаганди на американські війська продемонстрував неефективність використання в ній стандартних з погляду внутрішньої аудиторії термінів типу " американських

імперіалістів" '. У німців під час другої світової війни такими темами, що не спрацювали при пропаганді на союзників, був " капіталістичний/ єврейський заколот". Губиться ефективність також при сильному завищенні своїх позицій (і відповідному заниженні позицій

супротивника).

фактор неоднорідності аудиторії. Навіть аудиторія супротивника тільки здається однорідною, насправді це не так. Наприклад, опитування німецьких військовополонених під час другої світової війни показало, що тільки 10 % насправді є фанатичними нацистами, до них ще слід додати ще 25 %, котрі можуть бути визнані як нацисти з деякими

застереженими.

Фактор перекладу в дію. Йдеться про переклад комунікативного повідомлення в дію, тобто перекладу вербального повідомлення в невербальне. Це стосується не лише супротивника, цивільних осіб теж готують до можливих варіантів поведінки після укладання миру, щоб запобігти руйнуванню цивільних комунікацій і пограбуванню ресурсів після укладання миру. Для перекладу вербального повідомлення в невербальне характерним є зіткнення двох норм, які не збігаються, що треба враховувати при створенні пропагандистських повідомлень.

Фактор спростування контраргументів. Пропагандистське повідомлення має формулюватися таким чином, щоб відбити можливі контраргументи, наперед передбачаючи їх. Тобто повідомлення повинно мати в собі два принципово різні рівні: аргументації й одночасно контраргументації. Це дуже важливо, оскільки це повідомлення потрапляє в масову свідомість в умовах, коли проти нього діє багато інших повідомлень. Перед нами є лише одна можливість комунікативного контакту, котра має бути використана максимально, в тому числі беручи на себе функції і другого етапу комунікативного контакту - відповіддю на можливі заперечення з боку аудиторії. Два варіанти комунікації мають бути присутніми вже у вихідному пропагандистському повідомленні, оскільки воно може виявитися єдиним.

Фактор деталізації контексту. Слід отримати якомога більш докладне знання контексту, в якому відбувається комунікація і

приймається рішення. П.Катц говорить в цьому плані про роботу з усіма носіями такої інформації, включаючи туристів. " Специфічна і деталізована інформація необхідна з широкого кола питань, включаючи особисту безпеку, обмеження на подорожі, поліційні методи і засоби спостереження, роль релігії і релігійних лідерів, традиційні на противагу " прогресивних" соціальні моделі, роль малого підприємництва в " новому соціальному порядку, заборони, що мають відношення до комунікативних процесів, " тон соціального контролю", роль освіти в " новому порядку", ступінь і рівень соціальних послуг" '. У подібних списках одним із важливих параметрів є прийнятні в цього суспільства комунікативні моделі. Для США головним джерелом породження такої інформації є ЦРУ і військова розвідка, а також ЮСІА.

Наведемо приклади деяких типів питань цієї сфери:

- Якими є основні питання, що хвилюють місцеве населення?

- Стосуються ці проблеми всіх чи тільки окремих сегментів населення?

- Чи може ця проблема використовуватися супротивником?

- Які ідеї викликають емоційний відгуку суспільстві? Як жорстко впливають на комунікації політичні доктрини чи релігійні догми?

- Які форми музики, літератури, драми, живопису та інших культурних символів викликають емоційний відгук у суспільстві? На які сегменти суспільства? Чому саме?

- Хто є ключовими комунікаторами для релігійного діяча, політичного діяча, вчителя, робітника, фермера, бізнесмена, поліцейського, військового?

- Які надії людей на майбутнє? На майбутнє їхніх дітей?

- Що вважається можливими і прийнятними цілями життя?

- Чи всі жителі країни відчувають свою належність до єдиного етнічного суспільства? Якщо ні, то які є підгрупи?

- Які цінності виправдовують існування системи соціальної стратифікації? Як раціоналізується різниця між ідеальним і реально існуючим суспільством?

210

- Які елементи суспільства будуть проти змін класовою стратифікації і чому?

- Хто вважається винним за відповідні проблеми в країні і чому?

- Як відноситься населення до опонента в цілому? До відповідних дій опонента.

- Які зміни в думках мали місце за останній час чи після відповідних дій чи подій?

- Які відношення можуть бути встановлені між змінами в громадській думці і подіями чи діями?

- Деякого ступеня є ефективною опозиційна пропаганда? Чому?

- Як різні підгрупи розрізняються за їх відношенням до відповідних питань?

- Які є точки вразливості і чутливості цільових груп з позиції мотивуючих тем чи тем, яких слід сторонитися?

- Які ЗМІ є ефективними засобами комунікації для конкретних груп?

- Які комунікації визнаються групою як достовірні?

- До яких моделей поведінки можна переконати перейти цільову групу? Який опір слід переборювати? Які можливості впливу на цільову аудиторію?

- Чи існує культ героїзму відносно до військових? Які є позитиви в тому, щоб стати військовим? Чи діяли на війська в минулі війни психологічні операції? Які теми і комунікації були найбільш ефективними?

В сумі цих питань найцікавішим є справжня деталізація, котра веде до побудови конкретної моделі суспільства, де чітко виокремлені сегменти з принципово іншою поведінкою.

Фактор незбігання візуальних і вербальних повідомлень. Візуальні характеристики зорієнтовані на дію, на відображення зовнішності, додаткових рис, які не завжди отримують вербальне відображення.

Всеволод Мейєрхольд казав про необхідність володіння малюнком Для режисера: " До розміщення людей на сцені можна застосувати або метод спрощення (у зв'язку з примітивним декоративним панно, як

фоном), або метод " скульптурний" (" без декорацій", як в " Житті Людини" в моїй інсценіровці}”.

Інформаційні війни суттєво підсилюють сильного гравця і послаблюють більш слабкого супротивника, оскільки скористатися їх перевагами можна лише на іншому цивілізаційному рівні. Якщо інформаційні війни і психологічні операції спрямовані на чужу аудиторію. то така професія, як " спіндоктор", виникає для роботи в інформаційному просторі власної держави. Спіндоктор працює над тим, щоб спрямувати громадську думку тим чи іншим напрямком. Він особливо важливий у тих ситуаціях, коли громадська думка пішла викривленим шляхом через неправильну поведінку лідерів, витік інформації і т. п., тобто спіндоктор працює в першу чергу з негативними ситуаціями. Країни СНД зіткнулися лише з одним боком цього явища - війною компроматів. Але не менш важливий і набагато складніший інший аспект цієї проблеми - як виправити ситуацію, що виникла, як повернути громадську думку на більш сприятливі позиції. Г. Курц бачить важливість " спін-війн" у тому, що для більшості людей політика національного рівня не має ніякого значення в їх щоденному житті. Двом сторонам - нападнику і захиснику — доводиться застосовувати надзусилля, щоб привернути увагу населення до рівня своїх проблем.

Причому можливе перенесення на рівні методів зі сфери інформаційних війн, де виділяються операції " приховування" і " паралізування". Перші мають за ціль введення в оману інформаційних систем супротивника, другі - на їх перевантаження. Особливо частотно в нашому політичному житті ми використовуємо перший метод.

Слід також визнати, що робота спіндоктора не була новою і для радянської системи. Однією з основних функцій спіндоктора вважається створення відповідних очікувань події до її настання. Цим інструментарієм сповна володіла і радянська система. Наприклад, навіть

західні дослідники виділяють наступну схему типової радянської інформаційної кампанії:

c. 212

- ідентифікація недоліків системи за допомогою організації в пресі численних листів трудящих,

- прийняття резолюції, що спрямована на викорінення сформульованих недоліків,

- рапорти місцевих керівників про успішне проведення кампанії.

Тобто тут також присутнє, хоча і в дуже умовному вигляді, врахування думки населення як відправної точки для наступного прийняття рішення.

В сумі ми можемо представити як основну схему впливу перехід від однієї системи до іншої, від системи інформації до системи дії:

Інформація
Дія
Подібний перехід вимагає відповідного перекодування одного типу повідомлення в інший. Для полегшення цього перекодування має місце спирання на ті чи інші мережі, що вже існують в суспільстві, під якими ми розуміємо шляхи розповсюдження інформації, що характерні для цього суспільства чи його сегментів. Перерахуємо деякі з них:

- Соціальні мережі, куди підпадають ключові комунікатори, а також мережі обговорення, в межах яких інформація перетворюється з публічної на індивідуальну. Інформація не буде ефективною, якщо її не буде супроводжувати процес обговорення.

- Комунікативні мережі як прийнятні для того чи іншого суспільства засобів отримання і породження інформації. Основним, як в цьому, так і в інших випадках стає збігання з існуючими в цьому суспільстві чи його сегментах шляхах передачі інформації.

- Мережі достовірності, де відбувається не втрата, а підсилення Достовірності повідомлення, коли, наприклад, вимагається не перебільшувати наступне " гарне поводження" у випадку здачі в полон чи не занижати професійні вміння супротивника. Відповідні джерела повідомлень (типу радіопередач Бі-Бі-Сі) також можуть мати заздалегідь задану достовірність

c. 213

 

Р.Маклаурін говорить про достовірність як про безпосередню операційну ціль психологічної операції. " Всі психологічні операції намагаються встановити достовірність повідомлення, комунікатора і, звично і неявне, того й іншого. Достовірність є ключовим фактором у психологічних операціях, маючи короткочасне і довгочасне значення в підтримці конкретної операції". Достовірність взагалі реально стає досить динамічною категорією, адже одне й те саме повідомлення, що прийде від різних комунікаторів, буде мати різну достовірність для аудиторії.

В принципі вибір оптимального шляху проходження повідомлення і пов'язаний з тим, щоб його ефективність у результаті підсилилась, а не залишилася нейтральною чи знизилася, наприклад, у результаті передавання цього повідомлення не тому мовцю чи проходження його не по найбільш оптимальному каналу.

Врахування переходу від інформації до дії висуває на перший план типи повідомлень, що мають безпосередній зв'язок з діями. Наприклад, листівка, в якій розповідається про наступне бомбардування, буде мати максимальну ефективність. Цій листівці нічого не може протиставити протилежна сторона, що говорить про зниження контр пропагандистської активності в цьому випадку.

Особлива увага приділяється засобам отримання інформації, що існують в даному суспільстві. Те, що вище ми позначили як комунікативні мережі. В межах планування американських психологічних операцій пропонується приділяти увагу наступним параметрам:

- Як інформація потрапляє до людей?

- Хто залежить від радіо, газет чи інших індивідів в отриманні інформації?

- Хто і коли слухає радіо?

- Хто ходить у кіно?

- Хто і які журнали читає?

С. 214

До речі, П.Катц також говорить про вищезгадану характеристику достовірності, коли підкреслює, що необхідно мати розуміння того, " яким типам повідомлень будуть вірити більше всього, які типи повідомлень сприймаються аудиторією і ведуть до бажаних дій" (Р. 131). Це також пов'язано з тим, що повідомлення мають відповідати груповим стандартам. Є навіть такий вдалий термін, як " інформаційна поведінка", за допомогою якого можна характеризувати всю цю сферу.

Виділяються стратегічні і тактичні психологічні операції. В низці випадків різниця між ними вважається умовною. В деяких, навпаки, працює. " Хоча стратегічні і тактичні психологічні операції збігаються в багатьох конкретних випадках, базовою є суттєва концептуальна різниця між комунікаціями на підтримку довгочасних державних інтересів і підтримку найближчих наступальних операцій". Це стосується також використання тих чи інших аргументів для впливу на населення в різні періоди.

Ми поступово переходимо до розуміння інформаційних складових суспільства, що дає надалі можливість вироблення як операцій із захисту свого власного інформаційного простору, так і наступальних операцій, знання яких теж є необхідним в сучасному суспільстві.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.