Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Коагуляція






1. Критична концентрація (поріг коагуляції) йона-коагулятора із збільшенням його заряду:

а) зменшується; б) збільшується;

в) не змінюється; г) заряд не впливає на поріг коагуляції.

2. Якщо електроліт додають невеликими порціями, то коагуляція настає при вищій сумарній його концентрації, ніж при одноразовому внесенні. Це явище:

а) звикання золю; б) взаємної коагуляції золів;

в) адитивності електролітів; г) синергізму електролітів.

3. Найсильніший вплив на явище коагуляції золів має:

а) дія розчинів електролітів; б) інтенсивна механічна дія;

в) випромінювання, дія світла; г) різка зміна температури

4. Мінімальна молярна концентрація електроліту, яка викликає явну коагуляцію колоїдного розчину за певний проміжок часу, називається:

а) поріг коагуляції; б) коагулюючи здатність

в) седиментація г) електроосмос.

5. Процес злипання частинок дисперсної фази при втраті системою агрегативної стійкості називається:

а) коагуляція; б) електрофорез в) седиментація г) електроосмос.

6. Основною умовою седиментаційної стійкості колоїдів є:

а) висока дисперсність і участь дисперсної фази у броунівському русі;

б) явища електроосмосу і електрофорезу;

в) низька дисперсність і низький осмотичний тиск;

г) втрата агрегативної стійкості.

7. Коагуляцію золю викликають всі фактори, крім:

а) зміна зовнішнього тиску; б) інтенсивна механічна дія;

в) випромінювання, дія світла; г) різка зміна температури.

8. Згідно правилом Шульце-Гарді вкажіть йон, що має найбільшу коагулюючи здатність для золю гідроксиду Fe(ІІІ), добутого методом гідролізу:

а) Na3PO4; б) K2SO4 в) AlCl3 г) Ca(NO3)2.

9. Значення порогу коагуляції для золю з негативно зарядженими гранулами найменше для розчину електроліту:

а) AlCl3; б) Na3PO4; в) Na2SO4; г) CaCl2.

10. Значення порогу коагуляції для золю з позитивно зарядженими гранулами найбільше для розчину електроліту:

а) NaCl; б) Na3PO4; в) Na2SO4; г) однакові для всіх трьох розчинів.

11. Критична концентрація (поріг коагуляції) йона-коагулятора із збільшенням його заряду:

а) зменшується; б) збільшується; в) не змінюється; г) заряд не впливає на поріг коагуляції.

12. Якщо електроліт додають невеликими порціями, то коагуляція настає при вищій сумарній його концентрації, ніж при одноразовому внесенні. Це явище:

а) звикання золю; б) взаємної коагуляції золів; в) адитивності електролітів; г) синергізму електролітів.

13. Правло значності – коагулюючу дію має лише той йон електроліту, який має заряд протилежний заряду гранули встановив:

а) Гарді; б) Шульце в) Паннет-Фаянс; г) Штерн.

14. Мінімальна молярна концентрація електроліту, яка викликає явну коагуляцію колоїдного розчину за певний проміжок часу, називається:

а) поріг коагуляції; б) коагулюючи здатність в) седиментація г) електроосмос.

 

ВМС

1. Які із перелічених речовин можуть бути мономерами в реакції полімеризації:

а) С2Н6; б) С6Н5ОН; в) г) С2Н4

2. До якої із видів класифікації відносяться стереорегулярні і нестереорегулярні ВМС:

а) за розміщенням в просторі; б) за способом одержання;

в) за хімічним складом; г) за будовою макромолекул.

3. До специфічних властивостей ВМС відносять:

а) в’язкість, адсорбція, гнучкість; б) еластичність, гнучкість, набухання;

в) розсіювання світла, когезія; г) стійкість, тиск, температура.

4. Десольватація макромолекул ВМС відбувається завдяки явищу:

а) драглювання; б) коацервації; в) висолювання; г) денатурації.

5. ВМС можна отримати методами:

а) полімеризації і поліконденсації; б) окиснення і відновлення;

в) обміну і сполучення; г) сполучення і гідролізу.

6. Елементарною ланкою в макромолекулах крохмалю є залишки молекул:

а) β -глюкози; б) γ -глюкози; в) β - фруктози; г) α -глюкози.

7. По відношенню до розчинника полімери поділяють на:

а) спирторозчинні і спиртонерозчинні; б) водорозчинні і водонерозчинні;

в) колоїдні і істинні; г) бензорозчинні ібензонерозчинні.

8. Обмеження набухання завершується:

а) утворенням суспензій; б) утворенням аерозолів;

в) утворенням ВМС г) утворенням драглів.

9. Які із перелічених речовин можуть бути мономерами в реакції поліконденсації:

а) С2Н2; б) СН3СООН; в) г) С4Н6

10. Які з наведених ВМС є природними?

а) білки, нуклеїнові кислоти; б) каучук, віскоза; в) капрон, поліетилен; г) лавсан, полісахариди.

11. Під ізоелектричною точкою білків розуміють:

а) мінімальне значення рН розчину білка, при якому макромолекули не руйнуються;

б) значення рН розчину білка, при якому білок стає електронейтральним;

в) положення молекули, коли функціональні групи здатні дисоціювати;

г) максимальне значення рН, при якому білок найбільш стійкий.

12. Тиск, набухання можна визначити за рівнянням:

а) ; б) ;

в) ; г)

13. Елементарною ланкою в макромолекулах природних білків є залишки молекул:

а) β – амінокислот; б) α - амінокислот; в) γ - амінокислот; г) ω – амінокислот.

14. Штучними ВМС називають полімери отримані:

а) обробкою природних полімерів; б) обробкою штучних полімерів;

в) при взаємодії природних і штучних: г) при взаємодії мономерів.

15. Необмежене набухання завершується:

а) утворенням розчину ВМС; б) утворенням драглів;

в) утворенням аерозолів; г) утворенням емульсії.

16. Здатність розчинів ВМС втрачати текучість називається:

а) дисоціацією; б) висолюванням; в) набуханням; г) драглюванням.

17. До стереорегулярних відносяться полімери:

а) синтетичний каучук; б) природний каучук; в) білок; г) крохмаль.

18. Біосинтез білків можна віднести до методу:

а) полікондисаційного; б) полімеризаційного;

в) полігомологічного; г) полігетероланцюгового.

19. Розчини ВМС проявляють властивості:

а) колоїдних розчинів; б) істинних розчинів;

в) істинних і колоїдних розчинів; г) напівколоїдних.

20. З підвищенням тиску ступінь набухання:

а) зростає; б) зменшується; в) не впливає; г) досягає певного значення.

21. Які з наведених пар ВМС є синтетичні?

а) капрон, полісахариди; б) каучук, ацетат целюлози;

в) полісахариди, білки; г) поліетилен, поліпропілен.

22. Гомоланцюгові і гетеро ланцюгові ВМС класифікують за:

а) за будовою ланцюга; б) за будовою макромолекул;

в) за природою; г) за хімічним складом.

23. Зміна рН від ізоелектричної точки в кислу чи лужну сторону приводить до:

а) зменшення ступеня набухання; б) зростання ступеня набухання; в) не змінює ступінь набухання; г) не має значення.

24. Процес, який супроводжується виділенням із драглів розчинника в окрему рідку фазу називається:

а) драглюванням; б) метаболізмом; в) синерезис; г) тіксотропія.

25. За будовою макромолекули крохмаль відноситься до:

а) лінійних; б) сітчастих; в) розгалужених; г) регулярних.

26. Процес набухання супроводжується збільшенням:

а) об’єму і маси полімера; б) тиску полімера;

в) маси полімера; в) об’єму полімера.

27. Від кількісного співвідношення яких функціональних груп залежить заряд білка?

а) –NO2, –COOH; б) –NO2; -SH; в) –COOH, –NH2; г) –COOH, –OH.

28. Процес змішування водних оболонок ВМС без об’єднання самих частинок називається;

а) драглюванням; б) денатурацією; в) іонізацією; г) коацервацією.


 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.